Справа №11а-548 УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової падати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Паська Д.П. Суддів: Сороки Л.А., Кривошеї А.І. За участю прокурора: Альчука М.П.
Розглянула у відкритому засіданні 9 серпня 2006 р. в м.Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, а також прокурора, що затвердив обвинувальний висновок на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 1 червня 2006 р. Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець та житель м.Вінниці, не одружений, з середньою освітою, раніше судимий Староміським районним судом м.Вінниці 8 лютого 2005 р. за ст.ст. 309 ч. 1, 317 ч. 2, 69, 70 ч. 1 КК України на 5 років обмеження волі засуджений за ст. 390 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Староміського райсуду м.Вінниці від 8.02.2005 р. і остаточне покарання ОСОБА_1 обрано у вигляді 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено той же - утримання під вартою.
Згідно вироку ОСОБА_1 8 лютого 2005 р. засуджений Староміським районним судом м.Вінниці за ст.ст. 309 ч. 1, 317 ч. 1, 69, 70 п. 1 КК України на п'ять років обмеження волі.
15 березня 2005 він прибув до Крижопільського виправного центру ВЦ -113 УДДПВП у Вінницькій області для відбування призначеного судом покарання.
Знаходячись в указаній установі ОСОБА_1 систематично порушував встановлені правила проживання, за що на нього накладались дисциплінарні стягнення, а саме:
15.10.2005 р. постановою начальника Крижопільського ВЦ за НОМЕР_1 ОСОБА_1 оголошено догану за те, що 14.10.2005 р. він палив цигарку в недозволеному місці;
10.11.2005 р. постановоюНОМЕР_2 ОСОБА_1 оголошено сувору догану за те, що він 9.11.2005 р. без поважних причин не вийшов на роботу;
11.11.2005 р. ОСОБА_1 оголошено сувору догану за те, що він вчасно не піднявся по команді «підйом»;
12.11.2005 р. постановою НОМЕР_3 ОСОБА_1 оголошено сувору догану за
самовільне залишення робочого місця;
07.12.2005 p. постановою НОМЕР_4 ОСОБА_1 оголошено догану за те, що 7.12.05 р. він не вийшов на роботу;
30.12.2005 р. згідно постанови НОМЕР_5 начальника Крижопільського ВЦ-113
засудженого ОСОБА_1 поміщено в ДІЗО строком на 10 діб за те, що він
29.12.2005 р. без поважної причини не вийшов на роботу;
03.03.2006 р. постановою НОМЕР_6 на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді
догани за те, що він 2.03.2006 р. без поважної причини не вийшов на роботу;
08.03.2006 р. ОСОБА_1 оголошено догану за те, що він 8.03.2006 р. вчасно не піднявся по команді «підйом».
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 просять судову колегію вирок скасувати, а справу провадженням закрити. Апелянти посилаються на те, що адміністрація установи виконання покарань предвзято віднеслась до ОСОБА_1, не врахувала, що він хворіє. Однак, його пояснення не перевірялись. Не по кожному із вказаних порушень у ОСОБА_1 відбирались пояснення.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд із-за неправильного перерахунку відбутого покарання.
Під час розгляду кримінальної справи в апеляційному порядку ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 підтримали свої апеляції. Прокурор Альчук М.П. апеляцію підтримав частково, просив вирок змінити, при обранні покарання ОСОБА_1 врахувати відбутий ним термін покарання.
Заслухавши доповідача, апелянтів, проаналізувавши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2а задоволенню не підлягає, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за які він засуджений, доведена показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними рапортів працівників Крижопільського ВЦ-113, даними постанов про накладення дисциплінарних стягнень (а.с. 14, 15, 18, 19, 21, 27, 34, 41, 48, 56, 63), довідкою про заохочення та стягнення (а.с. 8) та іншими матеріалами справи.
Разом з тим, при застосуванні ст.ст. 71, 72 КК України суд допустився помилки. Посилаючись на вказані статті, суд вказав, що до призначеного покарання частково приєднує невідбуте покарання за вироком Староміського районного суду м.Вінниці від 8 лютого 2005 року у вигляді 2 років позбавлення волі. При цьому суд не врахував, що на момент ухвалення нового вироку невідбута частина покарання становила в перерахунку на позбавлення волі 1 рік 8 місяців 14 днів.
За таких обставин вирок підлягає зміні в частині призначення покарання.
Суд вважає можливим застосувати принцип часткового складання покарань.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 залишити без завдоволення.
Апеляцію прокурора задовільнити частково.
Вважати засудженим ОСОБА_1 за ст. 390 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Староміського районного суду м.Вінниці від 8 лютого 2005 року і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін. Строк відбуття покарання рахувати з 24 березня 2006 року.