Справа № 998-2006 р.                             Рішення ухвалено під головуванням Фінагєєва В.О.

Категорія 21                                               Доповідач Колодійчук В.М.

ПОСТАНОВА

Апеляційного суду Вінницької області

від 6 вересня 2006 року

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Колодійчука В.М.

Суддів: Іващука В.А., Камзалова В.В.

При секретарі Руденко О.М.

За участю представника Вінницького зонального відділу ВСП Синиці І.В., ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою начальника Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку на постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 9 серпня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Замостянського районного суду м.Вінниці від 9 серпня 2006 року зобов'язано Вінницький зональний відділ військової служби правопорядку провести ОСОБА_1 доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірах 10% грошового утримання з 1.05.2003 р. по 1.03.2005 року.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати і в позові ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на невірне трактування судом Указу Президента України № 389 від 5.05.2003 р.

Колегія суддів вислухавши сторони, перевіривши апеляційну скаргу в межах доводів апелянта та вимог закону вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 25.07.1995 р. проходить військову службу на посаді капітана Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку і безперервна вислуга складає 10 років 4 місяці 6 днів на 1.12.2005 р. (а.с. 7).

Вирішуючи даний адміністративний спір та задодвольняючи позов, суд виходив з того. Указом Президента України № 389 від 5.05.2003 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України за безперервну службу» і тому відповідач мав виплачувати надбавку в розмірі 10% грошового утримання.

В той же час ОСОБА_1 в 2003-2005 роках дана надбавка виплачувалась неповністю, від 3 до 10%.

Проте з такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони зроблені помилково, без ґрунтовної перевірки обставин справи та вірного застосування норм права.

Так, Указом Президента України від 5.05.2003 р. № 389/2003 р. надано право Міністрові оборони України встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби: понад 5 років до 10%; понад 10 років до 30%; понад 15 років до 50%; понад 20 років до 70%; понад 25 років - 90 відсотків.

Таким чином, названим Указом надано право встановлювати щомісячні надбавки в

межах відповідних асигнувань.                        

Як вбачається з довідки Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку (а.с. 12) щомісячні надбавки військовослужбовцям виплачувались в межах коштів, які отримувала військова частина.

Враховуючи, що названим Указом не визначений мінімальний розмір доплати, дії відповідача є правомірними.

З урахуванням наведеного колегія вважає, що постанову суду слід скасувати і в позові ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вінницького зонального відділу ВСП задоволити.

Постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 9 серпня 2006 року скасувати.

В позові ОСОБА_1  до Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.