У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Селівона О.Ф.,
суддів	Пивовара В.Ф., Заголдного В.В.
за участю прокурора	Волошиної Т.Г.
та засуджної	ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні у м. Києві  31 липня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2. на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2008 року, яким

                                                 ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Черкас, раніше не судиму,

 

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України і призначено їй за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

 

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

 

Згідно з цим вироком ОСОБА_1 визнано винною у замаху на організацію умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, за таких обставин.

 

Після розірвання 13 вересня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3укладеного 7 вересня 1991 року шлюбу між ними виник спір щодо розподілу майна та місця проживання їх спільних дітей - сина Володимира, 2002 року народження, та доньки ОСОБА_4, 1997 року народження, що призвело до встановлення між колишнім подружжям неприязних стосунків.

 

За рішенням суду у цивільній справі місцем проживання обох дітей було визначено місце проживання їх батька ОСОБА_3

 

З метою помсти колишньому чоловікові та заволодіння його майном і майновими правами, які належать йому як учаснику в статутному капіталі ТОВ "ТІКО" у розмірі 50 часток, що становить 150 тис. грн., та як учаснику в статутному капіталі ТОВ "Славія 2000" у розмірі 24 часток, що становить 480 тис. грн., ОСОБА_1 вирішила вбити ОСОБА_3

 

Передбачаючи, що її може бути викрито у вчиненні злочину, та зі страху перед покаранням, ОСОБА_1 вирішила підшукати особу, яка за грошову винагороду погодиться вчинити умисне вбивство ОСОБА_3У середині жовтня 2006 року, точної дати не встановлено, у м. Кіровограді вона познайомилася з раніше судимим ОСОБА_5, під час розмови з яким у кафе по вул. Кірова запропонувала йому вчинити за винагороду цей злочин, на що він погодився. В подальших розмовах між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 була досягнута домовленість, відповідно до якої ОСОБА_1 повинна була сплатити ОСОБА_5 1 тис. доларів США до вбивства ОСОБА_3та 4 тис. доларів США після його вбивства, а ОСОБА_5мав самостійно визначити місце, час та спосіб вчинення злочину і на підтвердження його виконання надати ОСОБА_1 око з трупа її колишнього чоловіка.

 

Виконуючи умови зазначеної домовленості, 17 листопада 2006 року близько 13 години у кафе "Аркада", що на розі вулиць Преображенського та Пашутіна в м. Кіровограді, ОСОБА_1 передала ОСОБА_5 боргову розписку, згідно з якою вона повинна була сплатити йому 1 тис. доларів США. Того ж дня ОСОБА_5., не бажаючи вбивати ОСОБА_3, добровільно повідомив про злочинні наміри ОСОБА_1, спрямовані на організацію умисного вбивства на замовлення свого колишнього чоловіка, правоохоронні органи.

 

18 листопада 2006 року з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області на автотрасі Кіровоград - Олександрія біля с. Дубова Балка Кіровоградського району було інсценоване вбивство ОСОБА_3Того ж дня близько 16 години на території нового автовокзалу м. Кіровограда ОСОБА_1, будучи переконаною, що її злочинний намір реалізований і бажані для неї суспільно-небезпечні наслідки у виді смерті ОСОБА_3настали, виконуючи умови раніше досягнутої з ОСОБА_4 домовленості, передала йому боргову розписку, згідно з якою вона повинна була сплатити йому 4 тис. доларів США. У свою чергу ОСОБА_5передав їй як доказ смерті ОСОБА_3предмет, схожий на очне яблуко, після чого її було затримано працівниками міліції.

 

Таким чином злочинний намір ОСОБА_1 на організацію умисного вбивства ОСОБА_3не був доведений до кінця з причин, що не залежали від її волі, у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від вчинення  цього злочину.

 

У касаційних скаргах:

 

Засуджена ОСОБА_1 зазначає, що кримінальну справу щодо неї сфабриковано, показання свідків та речові докази сфальсифіковано, висновки судової фоноскопічної експертизи є суперечливими, а її винуватість у вчиненні злочину, за який її засуджено вироком у даній справі, не доведено. Стверджує, що вона не замовляла умисного вбивства свого колишнього чоловіка ОСОБА_3, а за порадою і сприяння ОСОБА_5, якого їй відрекомендували як співробітника ВБОЗ, хотіла налякати його і примусити деякий час переховуватись, щоб безперешкодно забрати дочку ОСОБА_4, яка згідно з рішенням суду проживала з батьком. З цією метою вони з ОСОБА_5 записали на диктофон, який останній приніс із собою, імпровізовану розмову про ніби-то заплановане вбивство на замовлення ОСОБА_3Заперечує корисливий мотив своїх дій, посилаючись при цьому на відсутність у ОСОБА_3майна, яким можна було б заволодіти. Просить вирок щодо неї скасувати з мотивів неповноти і однобічності судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд. У доповненні до касаційної скарги засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї скасувати, а справу направити на досудове слідство, під час якого ознайомити її з речовим доказом - мікроаудіокасетою та змістом запису на ній, долучити до матеріалів справи довідку про фінансовий стан ТОВ "ТІКО" та ТОВ "Славія 2000", роздруківку телефонних розмов між нею та ОСОБА_4, фотознімки, зроблені ОСОБА_4 під час стеження за її колишнім чоловіком, відповідь податкової міліції, куди вона зверталась у жовтні 2006 року із заявою про збут підприємством "ТЕРРА-ТІКО" наркотичних засобів, встановити та допитати як свідка особу, яка була присутня під час зустрічі її з ОСОБА_4 18 листопада 2006 року.

 

Захисник ОСОБА_2вважає, що викладені у вироку щодо ОСОБА_1 висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і просить цей вирок скасувати, а справу закрити у зв'язку з недоведеністю вини засудженої у вчиненні інкримінованого їй злочину. Стверджує, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на повернення доньки і саме за допомогу в цьому вона видала боргові розписки ОСОБА_5, якого вважала працівником міліції і який спровокував її на імпровізацію замовлення умисного вбивства її колишнього чоловіка ОСОБА_3, для чого за допомогою диктофона виготовив запис її так званого замовлення вбивства останнього. Зазначає, що записи розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 змонтовано, тому касети з цими записами не можуть вважатися достовірними доказами у справі. З тих же підстав ставить під сумнів висновки судової фоноскопічної експертизи. Вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній корисливий мотив. Вважає, що при призначенні покарання засудженій суд необґрунтовано не застосував ст. 69 КК України.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою касаційну скаргу, міркування прокурора, яка вважала доводи касаційних скарг безпідставними, а вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

 

Твердження у касаційних скаргах про необгрунтованість засудження ОСОБА_1 безпідставні і спростовуються дослідженими судом доказами.

 

Так, з показань засудженої ОСОБА_1 вбачається, що потерпілим ОСОБА_3вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1991 року по 2004 рік. Вони разом займались бізнесом і на момент розірвання шлюбу їй належало 25% у статутному капіталі ТОВ "ТІКО" та 25% у статутному капіталі ТОВ "Славія 2000".  Після розірвання шлюбу її було виключено із складу учасників цих товариств без виплати будь-якої компенсації, а за рішенням суду місцем проживання їх спільних дітей - доньки ОСОБА_4 та сина Володимира визначено місце проживання колишнього чоловіка ОСОБА_3Сина вона колишньому чоловікові не віддала, а донька проживала з ним. У жовтні 2006 року ОСОБА_6 познайомив її з ОСОБА_5, якому вона поскаржилась, що колишній чоловік не дозволяє зустрічатись з донькою і запропонувала ОСОБА_5 повідомити ОСОБА_3, що начебто його найняли вбити ОСОБА_3, що мало б злякати його і він сховався б у своїх родичів, а вона тим часом забере доньку. За її пропозицією ОСОБА_5записав їх розмову, у якій вона начебто замовляла вбивство ОСОБА_3, на диктофон і вона передала ОСОБА_5 фото свого колишнього чоловіка. За цю послугу вона повинна була дати ОСОБА_5 аванс у розмірі 1000 доларів США, а решту - 4000 доларів США віддати тоді, коли донька буде у неї. Вона написала дві боргові розписки - одну на 1000 доларів США, а другу - на  4000 доларів США і першу розписку передала ОСОБА_5 18 листопада 2006 року на вимогу ОСОБА_5 вони зустрілись на території нового автовокзалу у м. Кіровограді. Під час зустрічі ОСОБА_5вирвав у неї з рук розписку на 4000 доларів США, кинув у її сумку невеликий пакет з оком свині, після чого її було затримано працівниками міліції.

 

Проте свідок ОСОБА_5показав, що в середині жовтня 2006 року ОСОБА_6 познайомив його з ОСОБА_1, яка під час розмови поскаржилась, що її колишній чоловік ОСОБА_3 забрав у неї дітей і бізнес. В ході подальших зустрічей ОСОБА_1 запропонувала йому ліквідувати ОСОБА_3, розповіла йому про розпорядок дня колишнього чоловіка, назвала дані автомобіля, на якому він їздить, передала його фотографію. За ліквідацію колишнього чоловіка ОСОБА_1 пообіцяла заплатити йому 5000 доларів США, які з'являться у неї після продажу майна. Деякі з таких розмов він записав на диктофон. Коли він зрозумів серйозність намірів ОСОБА_1, то звернувся до управління СБУ, де розповів про пропозицію ОСОБА_1 вбити її колишнього чоловіка, передав мікрокасету із записом розмови, фотографію ОСОБА_3та написаний на аркуші паперу розпорядок дня ОСОБА_3У подальшому вони уточняли деталі ліквідації ОСОБА_3, ОСОБА_1 говорила, що її цікавить майно, бізнес і діти, а оскільки у неї не було грошей, щоб розрахуватись з ним, вона написала дві боргові розписки - одну на 1000 доларів США, а іншу на 4000 доларів США. Розписку на 1000 доларів США він залишив у себе, а розписку на 4000 доларів США ОСОБА_1 повинна була йому передати після того, як він віддасть їй око її колишнього чоловіка як доказ вбивства його. 18 листопада 2006 року він повідомив ОСОБА_1, що вбивство вчинено, вони домовились зустрітись на новому автовокзалі м. Кіровограда. Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 цікавилась подробицями вбивства її колишнього чоловіка, на що він сказав, що його автомобіль розстріляно, передав їй пакет з оком свині, а вона йому - розписку на 4000 доларів США. Після цього їх затримали працівники міліції.

 

Підстав для обмови ОСОБА_1 свідком ОСОБА_4 з матеріалів справи не вбачається. Крім того, його показання підтверджуються іншими доказами.

 

Зокрема, свідок ОСОБА_6 показав, що допомагав ОСОБА_1 продавати дві квартири, розташовані у м. Кіровограді. З її слів йому відомо, що після розірвання шлюбу у неї склались неприязні стосунки з колишнім чоловіком, оскільки той забрав у неї дітей і бізнес. Під час однієї із зустрічей в кафе він познайомив ОСОБА_1 з ОСОБА_4 Вони поспілкувались між собою віч-на віч, після чого ОСОБА_5повідомив його про те, що ОСОБА_1 замовила йому вбивство свого колишнього чоловіка. Він не надав цьому значення, але через кілька днів ОСОБА_5сказав йому, що ОСОБА_1 наполягає на вбивстві колишнього чоловіка. Він запропонував йому переконати ОСОБА_1 не робити цього, на що ОСОБА_5сказав, що повідомить про наміри ОСОБА_1 кого треба.

 

В матеріалах справи є дві рукописні розписки, написані від імені ОСОБА_1, згідно з якими вона зобов'язувалась погасити борг у розмірі 1000 доларів США і 4000 доларів США перед ОСОБА_4 за виконану роботу до 1 грудня 2006 року.

 

Згідно з висновком почеркознавчої експертизи рукописний текст цих боргових розписок та підписи на них від імені ОСОБА_1 виконано ОСОБА_1

 

За судовим дорученням було проведено судово-криміналістичну експертизу, в ході якої досліджувались дві дротові касети "Ліліпут-72-к" та мікроаудіокасета "TDK MC90". У висновку експертизи зазначено, що надані для дослідження дротові касети та мікроаудіокасета містять оригінальні (первинні) звукозаписи трьох тривалих розмов: фонограми №1, №2 і №3. Запис фонограм №1 та №2 здійснювався безперервно та у подальшому не зазнавав змін, під час фіксації розмови, яка складає фонограму №3 її запис декілька разів припинявся та поновлювався. На 1284,6 секунді звучання розмови, яка складає фонограму №1 зафіксовано випадкове короткочасне стирання запису тривалістю 0,3 секунди. іших ознак, які могли б свідчити про порушення безперервності здійснення записів, не виявлено. Розмова, яка склала фонограму №1, одночасно і незалежно фіксувалась як за допомогою пристрою запису на дротові касети, так і за допомогою наданого для дослідження диктофона "Sony М405" на мікроаудіокасету "TDK MC90". Розмова, яка склала фонограму №2, імовірно, одночасно і незалежно фіксувалась як за допомогою пристрою запису на дротові касети, так і за допомогою наданого для дослідження диктофона "Sony М405" на мікроаудіокасету "TDK MC90" На касеті зафіксовано розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_1

 

Підстав для сумніву в об'єктивності та достовірності цього висновку експертизи з матеріалів справи не вбачається, а тому доводи касаційних скарг про суперечливість та недостовірність зазначеного висновку експертизи безпідставні.

 

Суд не визнав доказом у даній справі записи розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які було зроблено за допомогою пристрою запису на дротові касети з посиланням на те, що неможливо встановити, ким саме та за яких обставин їх було зроблено.

 

Проте, до висновку експертизи долучено роздруківку змісту фонограм, які містяться на мікроаудіокасеті "TDK MC90", наданої ОСОБА_4, з якої вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5обговорювали план вбивства колишнього чоловіка ОСОБА_1 Як доказ смерті останнього ОСОБА_5мав надати його око.

 

Така ж роздруківка фонограми зроблена і слідчим під час досудового слідства.

 

Зміст фонограми розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_4, показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, намір ОСОБА_1 сплатити за послугу ОСОБА_5 5 тис. доларів США свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно мала намір замовити умисне вбивство свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 і спростовують доводи касаційних скарг про те, що ОСОБА_1 хотіла тільки залякати свого колишнього чоловівка у такий спосіб. 

 

Твердження у касаційних скаргах про відсутність у діях ОСОБА_1 корисливого мотиву не можна визнати обгрунтованими.

 

Як убачається з копій статутів ТОВ "ТІКО" та ТОВ "Славія 2000", ОСОБА_3 мав у статутному капіталі цих товариств певні частки, які у грошовому еквіваленті становили відповідно 150 тис. грн. і 480 тис. грн., а аналіз роздруківки розмов між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та показань свідка ОСОБА_5 свідчить про те, що одним із мотивів замовлення ОСОБА_1 вбивства свого колишнього чоловіка є і майновий інтерес.

 

Безпідставні і наведені у доповненні до касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 доводи про неповноту досудового та судового слідства.

 

ОСОБА_1 зазначає зокрема, що її не ознайомлено з мікроаудіокасетою та та змістом запису на ній. Проте, згідно з протоколом оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства та пред'явлення матеріалів кримінальної справи для ознайомлення ОСОБА_1 та її захисника ознайомлено з матеріалами справи, у яких є роздруківка аудіозапису розмов між нею та ОСОБА_4, сьома аудіокасетами із записами розмов та двома відеокасетами із записами слідчих дій.

 

Відсутність у справі інших, зазначених у доповненні до касаційної скарги засудженої ОСОБА_1, даних істотно не вплинула на повноту дослідження обставин справи.

 

Таким чином, досудове та судове слідство проведено з достатньою повнотою, суд дав належну оцінку дослідженим доказам і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено.

 

Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно, а покарання їй призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, її особи та конкретних обставин справи. Підстав для застосування ст. 69 КК України, про що ставиться питання у касаційній скарзі захисника ОСОБА_2., не вбачається.

 

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у даній справі вироку не виявлено.

 

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

 

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                 Пивовар В.Ф.                Заголдний В.В.

 

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Судуд України                                      О.Ф.Селівон