Справа № 105/24/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2012 року м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого - судді: Федоренко Е. Р.,

при секретарі: Сорочан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії посадової особи Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Марченко Д.О.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії посадової особи Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Марченко Д.О. Скаргу мотивовано тим, що він є власником нерухомого майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Коли він звернувся до нотаріальної контори за посвідченням договору про відчуження належної йому квартири, стало відомо про те, що на цю квартиру накладено заборону відчуження відповідно до постанов державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Джанкойського МРУЮ АР Крим від 20.06.2006 року та від 10.01.2003 року. При цьому в провадженні у виконавчій службі не перебуває виконавчих проваджень про стягнення з нього будь-яких сум. За таких обставин законних підстав знаходження його квартири у Реєстрі заборон відчуження нерухомого майна не має. З цього приводу він звернувся до начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим про зняття арешту, накладеного на його квартиру. Проте в.о. начальника відділу виконавчої служби Марченко Д.О. повідомила йому про неможливість зняття арешту у зв'язку з тим, що всі виконавчі провадження, в рамках яких був накладений арешт, завершені, а по завершенні трирічного строку зберігання - знищені. Заявник вважає, що такі дії в.о. начальника відділу виконавчої служби Марченко Д.О. є неправомірними, оскільки у відповідності з положеннями статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», що діяла на час завершення виконавчих проваджень, у разі закінчення виконавчого провадження повинна припинятися чинність арешту майна боржника, а також мають провадитися інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Просив визнати дії в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Марченко Д.О. неправомірними та зобов'язати зняти арешт, накладений на його квартиру.

У ході розгляду справи заявник уточнив свої вимоги, виключив із скарги вимогу про визнання неправомірними дій в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Марченко Д.О., залишивши у скарзі вимогу про зобов'язання зняти арешт з його квартири.

Представник заінтересованої особи Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим у судовому засіданні пояснив, що виконавчі провадження, в рамках яких був накладений арешт, у 2006 році були завершені і списані в архів. При закінченні виконавчих проваджень державними виконавцями мав бути скасований арешт з майна боржника, проте надати докази про скасування арешту з квартири на даний час неможливо, оскільки згідно Інструкції про діловодство в органах державної виконавчої служби, виконавчі провадження, списані в архів, зберігаються протягом 3 років і по завершенні даного строку знищуються. Вищевказані виконавчі провадження знищені у зв'язку із закінченням строку їх зберігання. При цьому, вважає, що дії в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Марченко Д.О. не можуть бути визнані неправомірними, оскільки при існуючих обставинах виконавча служба не може скасувати арешт у зв'язку із знищенням виконавчих проваджень, арешт в цьому випадку може бути знятий лише за рішенням суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно положень частини 1, 2 статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Згідно роз'яснень п. 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є власником нерухомого майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі дублікату договору міни серії ВРР № 486533, виданого 03.04.2012 року державним нотаріусом Джанкойської міської державної нотаріальної контори АР Крим, згідно якому ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частку цієї квартири; та рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 31 березня 2006 року, згідно якому за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку квартири. Право власності в цілому на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 в БТІ м. Джанкоя 03 травня 2012 року (а.с.7-12).

Звернувшись до нотаріальної контори за посвідченням договору про відчуження належної йому квартири, заявник дізнався про наявність заборони її відчуження, накладеної постановами державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Джанкойського МРУЮ АР Крим від 20.06.2006 року та від 10.01.2003 року, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.13-14).

З відповіді в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського МРУЮ АР Крим Марченко Д.О. вбачається, що на примусовому виконанні виконавчої служби знаходилися виконавчі провадження по виконанню виконавчих листів № 1-98 від 18.03.2002 року, виданих Джанкойським міськрайонним судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми у розмірі 140 грн., на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 70 грн., на користь Джанкойської школи-комплексу № 2 суми у розмірі 295,86 грн., на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 200 грн. 29 грудня 2006 року виконавчі провадження по примусовому виконанню вказаних виконавчих листів були завершені у відповідності з вимогами п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» і списані до архіву. Згідно Інструкції про діловодство в органах державної виконавчої служби, виконавчі провадження, списані в архів, зберігаються протягом 3 років і по завершенні даного строку знищуються. Вищевказані виконавчі провадження знищені у зв'язку із закінченням строку їх зберігання (акт знищення від 29.01.2010 року) (а.с.16).

Згідно матеріалів кримінальної справи № 1-98/2002 р., у якій містяться копії постанов про закриття виконавчих проваджень від 01.10.2003 року, виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь вищезазначених осіб закриті на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.141-145).

Відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону, що діяла на час завершення виконавчих проваджень) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

У постановах про закриття виконавчих проваджень від 01.10.2003 року у порушення зазначеної норми закону державним виконавцем не було зазначено про скасування арешту квартири боржника ОСОБА_1, накладеного в рамках виконавчих проваджень.

Зважаючи на те, що державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій не було вжито всіх заходів, які повинно було здійснити при закритті виконавчих проваджень, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, суд вважає необхідним зобов'язати виконавчу службу усунути порушені права заявника шляхом скасування арешту його майна.

Відповідно до частини 2 статті 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим скасувати арешт, накладений на квартиру № 8, розташовану за адресою: 96100, м. Джанкой, вул. Московська, 10, який був накладений постановами державних виконавців ВДВС Джанкойського МРУЮ АР Крим від 20.06.2006 року та від 10.01.2003 року.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Е. Р. Федоренко