ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа № Б-24/163-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Камишева Л.М., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

апелянта -представник ОСОБА_1 за довіреністю від 09.10.2012 року,

кредиторів -від ПАТ «Родовід БАНК»представник Осадчук В. М. за довіреністю № 230 від 25.06.2012 року; від ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»представник Жітеньов А.В. за довіреністю №03/2/359 від 21.05.2012 р.,

боржника -не з*явився,

ліквідатора - арбітражний керуючий Івлєва Н.А. (ліцензія серія АВ № 499145 від 02.02.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3277Х/2-7) ОСОБА_5, м. Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2012р. по справі №Б-24/163-09,

за заявою боржника -фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Харків,

про визнання банкрутом у порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,-

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року (суддя Міньковський С.В.) у справі № Б-24/163-09 визнано недійсним договір купівлі - продажу від 30.12.2010 року трьохкімнатної квартири, загальною площею 96,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між арбітражним керуючим Звонарьовою Юлією В’ячеславівною, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та гр. ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3.

Зобов'язано гр. ОСОБА_5 повернути квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 96,10 кв. м, до ліквідаційної маси банкрута, а ліквідатору ФОП ОСОБА_6 арбітражному керуючому Івлєвій Н.А. повернути грошові кошти гр. ОСОБА_5, що були сплачені за придбання цього майна у розмірі 382 800,00 грн.

ОСОБА_5, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2012 р. у справі

№ Б-24/163-09, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області повністю та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора ФОП ОСОБА_6 -Івлєвої Н.А. про визнання угоди недійсною відмовити, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що ліквідатором банкрута -арбітражним керуючим Івлєвою Н.А. не доведено суду факт недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Попередній ліквідатор банкрута -арбітражний керуючий Звонарьова Ю.В., діяла відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року, яка є чинною, та на момент укладання договорів не існувало ніяких підстав вважати особу, яка укладала договори такою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Арбітражний керуючий Івлєва Н.А. надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року у справі № Б-24/163-09 - без змін.

У судове засідання боржник, арбітражний керуючий Звонарьова Ю.В., представники: ТОВ «Кей-Коллект», ПАТ «Укрсоцбанк», ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 не з*явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм ухвали апеляційного суду від 22.10.2012 року.

Представник апелянта заявив письмове клопотання про відкладення розгляду даної справи та продовження строку розгляду апеляційної скарги у відповідно до приписів статті 69 ГПК України, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала господарського суду від 11.10.2012 року не направлялась арбітражному керуючому Звонарьовій Ю.В.

Колегія суддів, заслухавши з цього приводу думку представників сторін, дійшла висновку про відмову апелянту у задоволенні клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення її розгляд на інший день, оскільки останнє не обґрунтовано та спростовується матеріалами справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, пунктом шостим ухвали господарського суду від 06.08.2012 року про призначення заяви ліквідатора про визнання угоди недійсною до розгляду на 25.09.2012 року постановлено направити останню Звонарьовій Ю.В. ( а.с. 20-22); пунктом четвертим ухвали суду від 25.09.2012 року про відкладення розгляду заяви ліквідатора на 11.10.2012 року також постановлено направити останню Звонарьовій Ю.В. Вказані ухвали відправлені 06.08.2012 року та 27.09.2012 року, про що свідчать штемпелі на зворотніх сторінках ухвал. Оскаржувана ухвала від 11.10.2012 року направлена чотирьом адресатам, у тому числі і Звонарьовій Ю.В., про що свідчить штемпель суду на зворотній сторонці ухвали.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області за заявою боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 у порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушено провадження у справі про банкрутство № Б-24/163-09 (а.с. 1-3 т.1).

Постановою господарського суду Харківської області від 01.07.2010 року визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором арбітражного керуючого Звонарьову Юлію В*ячеславівну. Зобов'язано ліквідатора -арбітражного керуючого Звонарьову Ю.В. відповідно до приписів статей 25-30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до 23.12.2010 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2012 року скаргу ТОВ «Кей-Колект» на дії ліквідатора задоволено. Усунено арбітражного керуючого Звонарьову Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_6 Призначено ліквідатором боржника ФОП ОСОБА_6 арбітражного керуючого Івлєву Наталію Андріївну. Зобов'язано арбітражного керуючого Звонарьову Ю.В. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Івлєвій Н.А. по акту прийому -передачі ( а.с. 91-96 т.9). Підставами усунення від повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звонарьову Ю.В. послугували факти, що ліквідатор при укладанні договору купівлі -продажу житлової квартири, а саме, трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що знаходилась у заставі кредитора, діяв нерозумно, нерозсудливо і не в інтересах кредиторів, чим завдано кредитору збитки у вигляді упущеної вигоди. Дана ухвала є чинною.

03.08.2012 року до господарського суду звернулась арбітражний керуючий Івлєва Н.А. з заявою про визнання угоди недійсною, в якій просила визнати угоду боржника щодо продажу трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсною ( а.с.23-27 т.11).

10.10.2012 року ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Івлєва Н.А. надала до господарського суду Харківської області уточнюючу заяву про визнання угоди недійсною. В обґрунтування своїх вимог ліквідатор посилалася на те, що відповідно до п.2.1 договору купівлі - продажу нерухомого спірного майна ціна продажу склала 382 800,00 грн. Натомість, оціночна вартість заставного майна під час порушення провадження к справі про банкрутство згідно звіту незалежного оцінювача ОСОБА_11 від 26.01.2010 року складала 922 660,00 грн. без ПДВ.

Крім того, заставним кредитором наданий суду новий звіт про незалежну оцінку спірного майна від 23.07.2012 року, здійснену незалежним оцінювачем ОСОБА_12, згідно якого вартість трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складає 880 000,00 грн. без ПДВ.

Заявник вважала, що порушення арбітражним керуючим Звонарьовою Ю.В. обов'язків, встановлених Законом про іпотеку, положеннями договору про іпотеку та прав заставного кредитора у відношенні до Закону про банкрутство, створило обставини та підстави, за якими заставному кредитору були нанесені збитки шляхом реалізації спірного заставного майна за оціночною вартістю

382 800, 00 грн. та у вигляді недоотримання грошових коштів у розмірі

497 200,00 грн. Зазначене, на її думку, є підставою для визнання спірної угоди недійсною, оскільки виконання умов договору купівлі -продажу ліквідатором Звонарьовою Ю.В. завдало значних збитків боржнику та його кредиторам.

ОСОБА_5, який приймав участь в аукціоні та став його переможцем, заперечував проти задоволення вимоги ліквідатора банкрута -арбітражного керуючого Івлєвої Н.А., посилаючись на те, що спірну угоду укладено у відповідності до вимог чинного законодавства і підстав для її визнання недійсною не має.

11.10.2012 року господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу, мотивуючи останню тим, що ліквідатором Звонарьовою Ю.В. відчуження майна банкрута здійснено не прозоро, з метою уникнення від сплати боргів кредитору у обсязі, який є достатнім та законодавчо передбачувальним кроком, направленим на найбільш повне задоволення вимог кредиторам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор -фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до статті 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, тощо.

Відповідно до статті 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Статтею 30 Закону про банкрутство передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщання про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)».

Відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про приватизацію невеликих підприємств ( малу приватизацію)»в редакції на момент здійснення купівлі -продажу спірного об'єкту, інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості, зокрема: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; відомості про будівлю; початкову ціну, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу.

Зазначена інформація публікується не пізніше як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Проте, слід зазначити, що матеріали справи не свідчать про дотримання ліквідатором приписів статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки відсутнє повідомлення ліквідатора про проведення аукціону щодо продажу спірної квартири; відсутні докази надходження до ліквідатора пропозицій від учасників аукціону, оскільки наявність двох і більше учасників передбачає дотримання порядку проведення аукціону встановленого Законом України «Про приватизацію невеликих підприємств ( малу приватизацію)».

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору № 26/01/10 від 22.01.2010 року, згідно висновку про вартість майна до звіту № 26/01/10 від 26.01.2010 року, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11, ринкова вартість трикімнатної квартири № 209, загальною площею 96,1 кв. м, що розташована на чотирнадцятому поверсі дев*ятнадцятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_4, яка належить на праві власності ОСОБА_6, складала 922 560,00 грн.( а.с. 143-145 т.1).

25.10.2010 р. (тобто через дев'ять місяців) ліквідатором банкрута -арбітражним керуючим Звонарьовою Ю.В., укладено угоду з ПП «Центр оцінки та юридичної допомоги»про проведення робіт з незалежної оцінки майна, на підставі якої незалежним оцінювачем ОСОБА_13 був виготовлений звіт про незалежну оцінку майна банкрута Житлового приміщення (трьохкімнатної квартири) загальною площею 96,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Ринкова вартість зазначеного об'єкта нерухомості згідно звіту склала 382 800,00 грн. (а.с.70-115 т.8). Вказаний об'єкт нерухомості належить на праві власності ОСОБА_6 (іпотекодавець) і знаходиться в іпотеці у АКІБ «УкрСиббанк» ( правонаступник -ТОВ «Кей- Коллект», м. Київ) відповідно до договору іпотеки від 07.12.2007 року на виконання умов кредитного договору. Заборгованість банкрута перед банком -кредитором складає 1 644 162,60 грн., яка визнана ліквідатором та господарським судом.

30.12.2010 року між ліквідатором ФОП ОСОБА_6 -арбітражним керуючим Звонарьовою Ю.В. та ОСОБА_5 укладено договір купівлі -продажу нерухомого майна від 30.12.2010 року, а саме: трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4,

кв. 209, даний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстровано в державному реєстрі

правочинів за № 3805( а.с.72-73 т.11).

Зазначений договір купівлі -продажу укладений за наслідками аукціону, проведеному біржою, в якому приймав участь ОСОБА_5 та став його переможцем, що підтверджується протоколом № 1 проведення аукціону від 26.12.2010 року (а.с.70 т.11).

Про проведення аукціону було розміщено оголошення в Бюлетені Товарної біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»№ 46(55) від 15.11.2010 року ( а.с. 69 т.11).

Після визначення результатів ОСОБА_5 перерахував грошові кошти за нерухоме майно у сумі 382 800,00 грн. на депозитний рахунок нотаріуса, що підтверджується копією квитанції № 68-353 від 30.12.2010 року ( а.с. 76 т.11).

04.04.2012 р. ПАТ «УкрСиббанк»(правонаступник -ТОВ «Кей-Коллект») надав до господарського суду рецензію від 05.08.2011 року на звіт ПП «Центр оцінки та юридичної допомоги»про незалежну оцінку майна житлового приміщення (трьохкімнатної квартири) загальною площею 96,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стосовно відповідності звіту з незалежної експертної оцінки майна від 25.10.2010 р. вимогам нормативно -правових актів з оцінки, достовірності, об'єктивності та професійної оцінки, яка була проведена незалежним оцінщиком рецензентом ОСОБА_15 у відповідності до вимог статті 13 Закону про оцінку майна та на вимогу банку. Рецензією встановлено, що висновки про вартість майна від 25.10.2010 року не містять умови використання результатів оцінки розділу звіту «Характеристика району місце розташування»відсутні конкретні дані про знаходження об*єкту оцінки, що не дає можливості скласти уяву про переваги й недоліки його розташування та оточення, у розділі звіту «Визначення вартості об'єкту за допомогою порівняльного підходу»обрані оцінювачем об'єкти не відповідають визначенню «подібне місце»і не можуть використовуватися при розрахунках порівняльним підходом, так як їхні характеристики та властивості відрізняються від характеристики об'єкта оцінки. На підставі чого рецензентом був зроблений висновок, що звіт не відповідає у повній мірі вимогам нормативно -правових актів з оцінки майна, має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, а тому не може бути використаний ( а.с.121-122 т.7).

Згідно нового звіту про незалежну оцінку спірного майна від 23.07.2012 року, здійснену незалежним оцінювачем ОСОБА_12, вартість спірного майна складає 880 000,00 грн. ( а.с.2-15 т.11).

Приписами частини 1 статті 25 Закону про банкрутство встановлено, що до повноважень ліквідатора відноситься подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. При цьому законодавець не ставить в залежність від суб'єктного складу сторін спірного договору ( фізичні чи юридичні) визначення підвідомчості цього спору, тобто визначення суду, що буде розглядати таку заяву.

Виходячи з того, що спірна угода укладена попереднім ліквідатором банкрута -арбітражним керуючим Звонарьовою Ю.В., саме у межах ліквідаційної процедури банкрута та стосовно майна останнього, тому спір про визнання цієї угоди недійсною має розглядатися саме у межах цієї справи про банкрутство.

Відповідно до норм статей 17,25 Закону про банкрутство ліквідатор має право подавати до господарського суду заяву про визнання недійсною угоди, укладеної з боржником, відповідно до приписів цивільного законодавства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 12 Цивільного кодексу України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Гарантією здійснення права на свій розсуд є презумпція добросовісності та розумності його здійснення, котра діє аж до того часу, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Тобто, щодо кожної особи, яка володіє цивільним правом, припускається, що вона сама здатна визначити сутність права, доцільність та характер його здійснення. При цьому «добросовісність»має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників цивільних відносин, публічного інтересу тощо, а «розумність»- як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.

Статтею 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлені засади діяльності ліквідатора, однією із яких є -сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів виконувати свої права та обов'язки.

Як встановлено судом, арбітражного керуючого Звонарьову Ю.В. ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2012 року усунено від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, при цьому, однією з підстав звільнення колишнього ліквідатора було те, що ліквідатор при укладанні договору купівлі -продажу житлової квартири, яка знаходилася у заставі ( договір іпотеки № 72064 від 07.12.2007 р.), діяла не в інтересах банкрута та заставного кредитора ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «Кей-Коллект».

По-перше, ринкова вартість нерухомого майна визначена з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМ України № 1440 від 10.09.2003 року та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою КМ України № 1442 від 28.10.2004 року, по-друге, ліквідатор не забезпечив через засоби масової інформації оповіщання про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Оголошення в Бюлетені Товарної біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»№ 46(55) від 15.11.2010 року не може бути прийнято до уваги колегією суддів як належний доказ забезпечення ліквідатором через засоби масової інформації оповіщання про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, оскільки його здійснено не ліквідатором, як цього вимагають приписи частини другої статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а біржою. Друкований орган біржі -Бюлетень Товарної біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»містить оголошення про проведення аукціону у місті Харкові по продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_6 (трьохкімнатної квартири), яка знаходиться у місті Києві. Зазначене свідчить, що реалізацію майна боржника було здійснено не прозоро. Умови проведення аукціону не надали можливості надходження двох і більше пропозицій щодо придбання спірного майна банкрута і здійснення продажу майна на конкурентних засадах.

Слід зазначити, що стаття 30 Закону про банкрутство встановлює відкриті торги як форму конкурентного продажу майна. Така форма більш ефективна, тому що дає можливість ліквідатору продати майна боржника за більш вигідною ціною, ніж за адресної реалізації майна.

Стаття 13 Закону про малу приватизацію визначає продаж об'єктів на аукціоні, як передачу права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну. Таке визначення законодавця дає підстави вважати, що поняття продажу об'єктів на аукціоні відчуження (продаж) майна є рівнозначними.

Наведене свідчить, що з огляду на хід ліквідаційної процедури з боку ліквідатора спостерігається несумлінне виконання обов'язку, покладеного на нього, за збереженням майна боржника, а саме, здійснення реалізації майна боржника за ціною, яка не відповідає ринковій, чим завдано збитки кредиторам.

Отже, спірний договір купівлі -продажу підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що укладання цього договору на зазначених вище умовах створює певні обставини, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника і є збитковим для нього.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підставою для визнання договору купівлі -продажу трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, недійсним є те, що виконання умов цього договору ліквідатором Звонарьовою Ю.В. завдало значних збитків боржнику та його кредиторам.

При визнанні договору боржника недійсним завдання ліквідатора полягає у поверненні майна боржника до ліквідаційної маси.

Відповідно до приписів статті 216 Цивільного кодексу України недійсний

правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення у справі, суд першої інстанції правомірно і обгрунтовано, виходив з того, що укладенням спірного договору завдано збитків боржнику -банкруту та його кредиторам, оскільки ліквідатором, здійснюючи купівлю -продаж трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, застосовано недостовірну оцінку спірного майна та не сповіщено через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, про склад, умови та строки його придбання. Такий висновок є правильним, оскільки підтверджений належними доказами, які є наявними у матеріалах справи. Правомірно судом застосовано наслідки недійсності правочину та зобов'язано гр. ОСОБА_5 повернути спірну квартиру до ліквідаційної маси, а ліквідатору банкрута - повернути грошові кошти гр. ОСОБА_5, що були сплачені за придбання спірного майна у розмірі 382 800,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на недоведеність арбітражним керуючим Івлєвою Н.А. вимог щодо визнання недійсним договору купівлі -продажу трьохкімнатної квартири: а саме, трьохкімнатної квартири загальною площею 96,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не відповідають фактичним матеріалам справи та нормам чинного законодавства., у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року у справі № Б-24/163-09 без змін, а апеляційної скарги -без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 99, ст.101, 1.2 ч1. ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року у справі № Б-24/163-09 залишити без змін.

Справу № Б-24/163-09 направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

повний текст постанови складено 07.11.2012 року.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Л.М.Камишева

суддя В.С.Хачатрян