КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2012 р. Справа№ 5011-27/7058-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Рябухи В.І.
за участю представників:
від позивача - Мотузюк О.Л., представник за довіреністю № 116 від 27.04.2012;
від відповідача - Сукорянський Є.О., представник за довіреністю № 01/226-158 від 05.04.2012;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу «Універмаг «Луцьк» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Універмаг «Луцьк»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»
про стягнення 13 069,78 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство закритого типу «Універмаг «Луцьк» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа -Гарант» (далі - відповідач) 13 069,78 грн. збитків.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.08.2012 року в позові відмовлено.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі виходив з того, що позивач не довів причинний зв'язок між протиправними діями відповідача і збитками, які були завдані позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство закритого типу «Універмаг «Луцьк» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції рішення прийнято із неповним з'ясуванням, обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І. прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Універмаг «Луцьк» до провадження та призначено до розгляду на 04.10.2012 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року розгляд справи №5011-27/7058-2012 було призначено здійснити колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Рябуха В.І. прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Універмаг «Луцьк» до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2012 року.
У судовому засіданні 18.10.2012 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.11.2012 року.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій агентського договору від 01.08.2009 року, договору оренди нежитлових приміщень № 06/1111-ВМ-О від 09.11.2011 року; договорів суборенди нежитлових приміщень № 06/1111-ВМ-О від 09.11.2011 року.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 05.11.2012 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд, скасувати рішення місцевого господарського суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.11.2012 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року залишити без змін.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
01.08.2009 року між Компанією з обмеженою відповідальністю Венсімарс Менеджмент Лімітед та Компанією «Саял Холдингз ЛТД» укладено агентський договір (т. 2 а.с. 5-10).
08.11.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Волиньмаркет» (продавець) та Компанією з обмеженою відповідальністю Венсімарс Менеджмент Лімітед (покупець) укладено договір купівля продажу (т. 1 а.с. 9-12).
На підставі вказаного договору, був придбаний у приватного акціонерного товариства «Волиньмаркет» адміністративний будинок А-3, розташований за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, будинок 1-Б, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав на адміністративний будинок А-3, розташований за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, будинок 1-Б, номер витягу 32045972 від 15.11.2011 року, реєстраційний номер 1644504 (т. 1 а.с. 13).
09.11.2011 року між Компанією «Саял Холдингз ЛТД» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ сучасного посуду» (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 06/1111-ВМ-О від 09.11.2011 року (а.с. 11-14).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ сучасного посуду» (орендар) та Приватним підприємством «Комбіагроіндастрі» (суборендар) 09.11.2011 року укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 6/1111-ВМ-СО (т. 2 а.с. 16-19).
В свою чергу між Приватним підприємством «Комбіагроіндастрі» (орендар) передав, а Акціонерним товариством закритого типу «Універмаг «Луцьк» (суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 1/1111-ВМ (т. 2 а.с. 21-24).
Предметом зазначених вище, договорів було тимчасове платне користування адміністративним будинком /А-3/ загальною площею 793,3 кв.м., які знаходяться за адресою: Україна, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Волі, буд. 1б.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що власник будівлі (компанія з обмеженою відповідальністю Венсімарс Менеджмент Лімітед) передав зазначену будівлю в оренду і акціонерне товариство закритого типу «Універмаг «Луцьк» є його суборендарем з 09.11.2011 року, а тому всі попередні договори оренди з суб'єктами господарювання, які займали нежитлові приміщення в будівлі за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, будинок 1-Б до її продажу переоформлювались із акціонерним товариством закритого типу «Універмаг «Луцьк».
Всім суб'єктам господарювання були надані для переоформлення договори суборенди нежитлових приміщень, в тому числі і товариству з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант», що орендувало нежитлове приміщення на другому поверсі зазначеної будівлі, загальною площею 40,90 кв. м.
Так, позивач, для переоформлення договору позивачем було направлено на електрону адресу Аршинцевої Н.О. (керівнику товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант») договір суборенди нежитлового приміщення № 5-ВМ/11 від 09.11.2011 року щодо прийняття в тимчасове платне користування (суборенду) нежитлового приміщення загальною площею 40,90 кв. м., що знаходиться в будівлі (т. 1 а.с. 14).
Як стверджує позивач, 15.12.2011 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача № 03/2623 від 14.12.2011 року.
В зазначеному листі відповідач просив надати копії документів для найскорішого укладення договору суборенди.
Позивач за результатами розгляду листа № 03/2623 від 14.12.2011 року надав керівнику товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа -Гарант» - Аршинцевій Н.О. необхідні копії документів для укладення договору суборенди.
За змістом ч.ч. 3,4 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Не погоджуючись із запропонованими умовами суборенди вищевказаного приміщення Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа - Гарант» надіслало Акціонерному товариству закритого типу «Універмаг «Луцьк» Протокол узгодження розбіжностей до договору суборенди нежитлових приміщень № 5-ВМ/11 від 09.11.2011 року (т. 1 а.с. 30-35).
Акціонерне товариство закритого типу «Універмаг «Луцьк» за результатами розгляду Протоколу узгодження розбіжностей до договору суборенди нежитлових приміщень № 5-ВМ/11 від 09.11.2011 року надіслало на адресу відповідача лист № 12 від 10.01.2012 року, який отримано позивачем 18.01.2012 року, з проханням відізвати направлений Протокол розбіжностей до договору суборенди нежитлових приміщень № 5-ВМ/11 від 09.11.2011 року та укласти (підписати) договір в редакції, запропонованій Товариством, або протягом 3 календарних днів з дати отримання цього повідомлення звільнити займане нежитлове приміщення (т. 1 а.с. 36).
Отже, договір суборенди між сторонами укладений не був.
Разом з тим, ще 30.09.2011 між відповідачем, як орендарем та попереднім власником будівлі ПрАТ "Волиньмаркет", як орендодавцем укладено договір оренди офісного приміщення - кабінет № 1 розміром 41,7 кв.м. на другому поверсі будівлі за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1-б.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2012 року позивач направив відповідачу лист № 64 щодо сплати заборгованості за фактичне користування нежитловим приміщенням за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, будинок 1-Б в період з 09.11.2011 року по 02.02.2011 року в розмірі 13 069, 78 грн. (т. 1 а.с. 45-46).
У відповіді на зазначений лист відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначеної суми заборгованості, посилаючись на те, що договір суборенди між АТЗТ «Універмаг «Луцьк» та ТДВ СК «Альфа -Гарант» не укладався, а тому правових підстав для виплати позивачу коштів за нібито надані послуги оренди у останнього немає (лист № 03/635 від 19.03.2012 року, т. 1 а.с. 47-49).
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
Однак, як свідчать матеріали справи, договір суборенди між ТДВ СК «Альфа - Гарант» та АТЗТ «Універмаг «Луцьк» не було укладено.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.
Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Позивачем не тільки не доведено наявність збитків, а і не здійснено їх розрахунок.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Виходячи з наведеного, суду не доведено належним чином всіх складових обставин, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для виплати АТЗТ «Універмаг «Луцьк» 13069,78 грн. збитків.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги судом відмовляється, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Універмаг «Луцьк» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року у справі № 5011-27/7058-2012 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Матеріали справи № 5011-27/7058-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Рябуха В.І.