АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого : Ковальчука О.В., суддів : Морозовського В.І., Іващука В.А., при секретарі: Руденко О.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського комунального підприємства теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго", Тульчинської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом Тульчинського комунального підприємства теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, за апеляційною скаргою Тульчинської міської ради на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 травня 2006 року,
установила:
У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тульчинського комунального підприємства теплових мереж
"Тульчинтеплокомуненерго", вимоги якого уточнив у ході розгляду справи, просив стягнути із відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, 5169 вартості придбаних ним для техніки відповідача запасних частин та 1000 грн. моральної шкоди, заподіяної йому порушенням його трудових прав. Вимоги мотивував тим, що працюючи у відповідача водієм - екскаваторщиком він за власні кошти придбав та поставив на автомобіль і екскаватор відповідача запасні частини на загальну суму 5169 грн. Наказом НОМЕР_1 його звільнили з роботи у зв'язку із скороченням штатів, автомобіль та екскаватор передали іншим особам не повернувши йому затрачених ним на їх ремонт коштів. При звільненні йому не виплатили всіх сум, належних від підприємства.
Справа № 22 - 2024 2006 р. Категорія: 39 Головуючий у суді першої інстанції Карнаух А.П.
Доповідач: Ковальчук О.В.
Тульчинське комунальне підприємство теплових мереж
"Тульчинтеплокомуненерго" пред'явило позов до ОСОБА_1 про стягнення 369 грн.09 коп. шкоди, мотивуючи вимоги тим, що при звільненні та передачі ОСОБА_1 закріпленого за ним автомобіля, було виявлено недостачу запасних частин вартістю 162 грн., 26,8 літрів дизельного пального вартістю 31 грн. 93 коп., технічного паспорта і талону на автомобіль, на поновлення яких затрачено 175 грн. 16 коп.
Справа слухалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 травня 2006 року постановлено:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Тульчинської міської ради на користь ОСОБА_1 324 грн. 14 коп. незаконно утриманої заробітної плати, 2337 грн. 75 коп. відшкодування за несвоєчасність розрахунку при звільненні, 5169 грн. відшкодування коштів, потрачених на придбання запасних частин для техніки підприємства, 1000 грн. моральної шкоди та 200 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 9030 грн.89 коп.
В позові Тульчинського комунального підприємства теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення 324 грн. 14 коп. матеріальних збитків - відмовити.
У апеляційній скарзі Тульчинська міська рада просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу №НОМЕР_2 від 10 вересня 2003 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи у Тульчинському комунальному підприємстві теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго" у зв'язку із скороченням штатів на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
На підставі наказу НОМЕР_3 із ОСОБА_1 при звільненні утримано: за недостачу 26,8 літрів дизельного пального - 31 грн. 93 коп., за недостачу запасних частин - 162 грн., за нове оформлення втрачених ним технічного паспорту та талону - 130 грн. 21 коп.
Оскільки Тульчинське комунальне підприємство теплових мереж
"Тульчинтеплокомуненерго" не довело вини ОСОБА_1 у заподіянні цьому підприємству шкоди зазначеними вище недостачами та витратами на нове оформлення втрачених технічного паспорту та талону, суд дійшов вірного висновку, що при звільненні ОСОБА_1 з нього незаконно були утримані зазначені вище кошти, тому їх слід йому повернути, а відтак у позові Тульчинського комунального підприємства теплових мереж
"Тульчинтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення 324 грн. 14 коп. матеріальних збитків - відмовити.
Встановивши, що з вини підприємства ОСОБА_1 при звільненні не було виплачено належних йому сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України,
суд дійшов вірного висновку про стягнення на його користь 2337 грн. 75 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Встановивши факт придбання ОСОБА_1 за власні кошти запасних частин на автомобіль САЗ - 3507 та екскаватор на суму 5169 грн., суд дійшов вірного висновку про стягнення цієї суми на його користь.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Покладаючи обов'язок по виплаті стягнених на користь ОСОБА_1 коштів на Тульчинську міську раду, суд виходив з того, що рішенням 18 сесії 4 скликання Тульчинської міської ради від 02 березня 2004 року Тульчинське комунальне підприємство теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго" ліквідовано, згідно п.1.2 статуту підприємства воно є власністю територіальної громади м. Тульчина, а уповноваженим органом управління власністю є Тульчинська міська рада, тому з останньої і слід стягнути зазначені кошти.
Однак із таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про господарські товариства" ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства.
Як вбачається з матеріалів справи на момент ухвалення судом першої інстанції рішення та на даний час Тульчинське комунальне підприємство теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго" не виключено з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, працює ліквідаційна комісія.
Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
За таких обставин рішення суду у частині покладення обов'язку по виплаті
стягнених на користь ОСОБА_1 коштів на Тульчинську міську раду слід
змінити, зокрема покласти такий обов'язок на ліквідаційну комісію
Тульчинського комунального підприємства теплових мереж
"Тульчинтеплокомуненерго".
В іншій частині рішення як постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права слід залишити без змін.
На підставі викладеного та ч.1 та ч.З ст. 96, ч.5 ст.111 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про господарські товариства", керуючись ст.ст. 307, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила :
Апеляційну скаргу Тульчинської міської ради задовольнити частково.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 травня 2006 року у частині стягнення на користь ОСОБА_1 зазначених у рішенні коштів з Тульчинської міської ради замінити посиланням на стягнення цих коштів з ліквідаційної комісії Тульчинського комунального підприємства теплових мереж "Тульчинтеплокомуненерго".
В іншій частині залишити рішення суду без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.