АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року                                            м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого : Ковальчука О.В., суддів : Іващука В.А., Морозовського В.І., при секретарі: Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Замостянської районної ради про виплату грошової допомоги, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Замостянської районної ради на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року,

установила:

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року ухвалено:

Позов частково задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Замостянської районної ради на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу учасникам бойових дій за 2004 та 2005 роки у сумі 1752 грн., а також судовий збір на користь держави у сумі 51 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, про що Вінницьким обласним військовим комісаріатом йому видані відповідні посвідчення. У 2003, 2004, 2005 роках щорічна разова грошова допомога виплачена йому у розмірах відповідно 90, 120, 250 грн. Розмір мінімальної пенсії за віком у 2003 році становив 47 грн. 30 коп., у 2004 році - 92 грн. 45 коп., у 2005 році - 332 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Встановивши вищенаведені обставини суд прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову, зокрема, що на користь позивача слід стягнути недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2004 та 2005 роки, оскільки рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01  грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів

Справа № 22 ас - 635   2006 р.       Категорія: 36                  Головуючий у суді першої інстанції Фінагєєв В.О.

Доповідач: Ковальчук О.В.

 України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статтей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 2, 3, 4 ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 195 грн., інвалідам війни II групи - 160 грн., інвалідам війни III групи - 130 грн., учасникам бойових дій - 120 грн., особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 грн., членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідам - 65 грн.

Хоча згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а виплата одноразової допомоги учасникам бойових дій за 2004 рік відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" відбулась у травні 2004 року, тобто до винесення вищевказаного рішення Конституційного Суду України, суд дійшов вірного висновку, що недоплачена частина зазначеної грошової допомоги підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно яких проводилась її виплата. Правильним є також висновок суду про те, що аналогічним чином повинне вирішуватись і питання щодо виплати грошової допомоги учасникам бойових дій за 2005 та 2006 роки, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційним Судом України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 200, 206 КАС України, колегія суддів,

ух валила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Замостянської районної ради відхилити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.