АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2012 року судова палата з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді: Юденко Т.М.
суддів: Лясковської В.І., Гладія С.В.
за участю прокурора: Юрка Т.Г.
захисника: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель м. Києва, раніше судимий:
- вироком Деснянського районного суду м. Києва від
19.06.2008 р. за ст. 186 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців
позбавлення волі, звільнений 11.02.2009 р. на підставі
ст.3 п.«а» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р.,
засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишено без зміни - підписку про невиїзд.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 29 квітня 2012 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля супермаркету «АТБ» по вул. Ш.Алейхема, 17 в м. Києві, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, вчинив напад на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я останньої, вдаривши ОСОБА_4 кулаком в обличчя, внаслідок чого вона впала, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої травми носа - синці на скатах носа, садно на лівому скаті носа, уламковий перелом кісток носу зі зміщенням уламків, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 днів, але менш ніж на 21 добу, синці навколо правого та лівого ока з переходом у підочні ділянки, на тильній поверхні лівого передпліччя у нижній - середній третинах, садно на задній поверхні правого ліктьового суглобу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, а ОСОБА_3 рукою по голові, від якого той впав на землю та отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, і таким чином подолавши волю потерпілих до опору, заволодів їхнім майном, а саме мобільним телефоном та гаманцем з грошима, заподіявши матеріальну шкоду, після чого з місця вчинення злочину зник, але невдовзі був затриманий працівниками міліції.
В апеляціях:
- прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, оскільки засуджений протягом досудового та судового слідства не визнавав своєї вини, та недостатнє врахування суспільної небезпеки вчиненого злочину, просить вирок суду скасувати і постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді 8 років позбавлення волі;
- засуджений та його захисник, посилаючись на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, не взяття до уваги показань ОСОБА_2, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність доказів вчинення ОСОБА_2 злочину за попередньою змовою групою осіб, порушення кримінально-процесуального законодавства, невідповідність призначеного покарання особі засудженого, неправильне врахування судом обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, просять вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 на інший менш тяжкий злочин, притягнувши його вчинене до відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання в межах санкції даної статті.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора і заперечив проти апеляцій засудженого та захисника, пояснення засудженого і його захисника, які підтримали свої апеляції і заперечили проти апеляції прокурора, провівши судове слідство, судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України за обставин викладених у вироку, ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином перевірених у суді доказах по справі, і є правильним.
Він підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3 з яких вбачається, що коли незнайомий хлопець у нього попросив гроші на пиво, а він відмовив, і той пригрозив: «дивись, а то не дійдеш», до нього підійшов ОСОБА_2, у якого той хлопець запитав, чи знає він ОСОБА_3, та що засуджений йому відповів, він не розібрав, але незнайомий хлопець знову поросив у нього - ОСОБА_3 гроші на пиво, а він знову йому відмовив. В цей момент до них підійшла його співмешканка ОСОБА_4, яка покликала його додому, але ОСОБА_2 відразу наніс їй удар кулаком в область носа, від якого та впала разом з дитиною, а потім вдарив його кулаком по обличчю, від якого він також впав і закрив обличчя руками, боючись подальшого побиття. Після цього, ОСОБА_2 та незнайомий хлопець вдвох обшукали його кишені, відібрали речі - телефон та гроші, і після того, як хтось із них крикнув: «розбігаємось», розбіглись у різні боки. Засудженого він знає візуально, живуть неподалік.
В показаннях потерпілої ОСОБА_4 йдеться про те, що вона стояла з дитиною і чекала ОСОБА_3, який купував воду в кіоску, та коли побачила біля нього двох хлопців, то зрозуміла, що у них конфлікт, а тому підійшла ближче і покликала ОСОБА_3 додому. У цей момент ОСОБА_2 наніс їй удар кулаком у ніс, від якого вона впала на спину, а з нею разом впала дитина. Від отриманого удару у неї були зламані кістки носу, обличчя було все в крові. ОСОБА_2 і незнайомий хлопець, утримуючи ОСОБА_3 на землі, забрали у нього особисті речі, а потім розбіглися у різні боки.
Сам ОСОБА_2 у суді не заперечував, що вдарив обох потерпілих по обличчю, від яких ті впали. При цьому зазначає, що потерпілого ОСОБА_3 знає з дитинства. Затримано його було через 15-20 хвилин після вчиненого.
З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що при затриманні ОСОБА_2 невдовзі після вчинення злочину у під'їзді його будинку, в нього було виявлено декілька гривень і пістолет.
Суд першої інстанції врахував показання потерпілих про те, що ОСОБА_2 і невстановлена досудовим слідством особа знали один одного, діяли узгоджено між собою, а тому правильно зазначив у вироку що їхні дії свідчать про те, що під час вчинення розбою кожен з них (ОСОБА_2 та невстановлена досудовим слідством особа) виконав конкретні дії, які в сукупності склали об'єктивну сторону цього злочину, вчиненого ними за попередньою змовою групою осіб, спрямованого на заволодіння чужим майном, і тому доводи апеляцій засудженого та його захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи через відсутність доказів вчинення ОСОБА_2 злочину за попередньою змовою групою осіб, є безпідставними і такими, що спростовуються фактично встановленими обставинами, а отже задоволенню не підлягають.
Доводи апеляцій про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, оскільки судом не було взято до уваги показання ОСОБА_2, також є необґрунтованими з огляду на те, що суд в достатній мірі дослідив всі наявні докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості, поклав їх в основу вироку, у тому числі показання засудженого, давши їм належну оцінку, а тому апеляції засудженого та його захисника у цій частині теж не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, кваліфікація дій засудженого за ст. 187 ч. 2 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, є правильною і доводи апеляцій цього не спростовують.
За висновком судово-медичної експертизи №2403 від 10.05.2012 р., у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми носа - синці на скатах носа, садно на лівому скаті носа, уламковий перелом кісток носу зі зміщенням уламків, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 днів, але менш ніж на 21 добу.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин, що впливають на відповідальність, в мінімальних межах, установлених санкцією інкримінованої статті відповідно до положень КК України, з яким колегія суддів погоджується і підстав для його пом'якшення або призначення більш суворого покарання, як про те йдеться в апеляції прокурора, не вбачає.
Так, при призначенні покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, має малолітню доньку та наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляцій засудженого та захисника про неправильне врахування судом обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, спростовується показаннями самого ОСОБА_2 про те, що він 29 квітня 2012 року був у нетверезому стані, випив три пляшки міцного пива.
Будь-яких порушень кримінально-процесуального законодавства, які б потягли за собою скасування вироку або його зміну, по справі не встановлено.
Таким чином, підстав для скасування вироку суду з мотивів наведених в апеляціях, колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим вирок як законний та обґрунтований має бути залишений без зміни, а подані на нього апеляції без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
ОСОБА_2 узяти під варту в залі суду з подальшим утриманням в СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 24 жовтня 2012 року.
Судді: _____________ ____________ _____________