АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Паленика І.Г.,

суддів Боголюбської Л.Б., Жук О.В.,

за участю: прокурора Карпука Ю.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 14 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною постановою задоволено подання ВКВІ Дніпровського району м. Києва про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_2, якого оголошено в розшук та обрано йому міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з направленням його в подальшому для відбуття призначеного покарання.

Таке рішення суд мотивував наявністю підстав, передбачених ч. 2 ст. 78 КК України, для задоволення подання про скасування звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, оскільки наявні дані, що підтверджують факт порушення ним, покладених на нього обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, щодо повідомлення органів кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та щодо періодичної явки до цих органів для реєстрації. При цьому, суд послався на вжиття органами КВІ усіх можливих заходів для розшуку засудженого, а саме: неодноразово викликався до інспекції для ознайомчої бесіди, був перевірений за місцем проживання вказаним у підписці про невиїзд і відбиралися пояснення у осіб проживаючих за вказаною ним адресою - про те, що той за вказаною адресою не мешкає, був зроблений запит за місцем реєстрації засудженого, з якого вбачається, що зі слів його матері - її син ОСОБА_2 проживає в м. Києві і точної адреси вона не знає, а також направлялися запити до Головного управління охорони здоров'я, бюро судово-медичної експертизи, до відділень СМЕ моргів № 1 і № 2, до ГУ МВС України в м. Києві та адресного бюро м. Києва, з яких вбачається, що ОСОБА_2 в жодному з цих закладів не перебував.

Не погодившись з вказаним рішення, захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та направити матеріали справи в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Зокрема апеляція мотивована тим, що судом порушено кримінально-процесуальний закон. Зокрема, порушено право на захист ОСОБА_3, оскільки злочин ним вчинено в неповнолітньому віці та під час розгляду справи по суті його інтереси захищав захисник ОСОБА_4, однак при розгляді подання ВКВІ Дніпровського району м. Києва, розгляд справи було проведено без захисника. Більш того, судове засідання відбувалось за відсутності самого засудженого, чим позбавлено його права захищати себе, надати докази, що спростовують обґрунтованість подання про зміну покарання, тим самим порушивши його права, передбачені ст. ст. 262, 263 КПК України. Також, автор апеляції наголошує на тому, що суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень, передбачених ст. 408-2 КПК України оголосивши його підзахисного в розшук.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який просив задовольнити апеляцію та скасувати постанову суду, думку прокурора, який погодився з необхідністю скасування постанови суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

При цьому, згідно з вимогами ст. 408-2 КПК України, суддя районного суду за місцем проживання засудженого за поданням органу виконання покарання скасовує звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду від 14 липня 2006 року, суд подання ВКВІ Дніпровського району м. Києва про скасування звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням задовольнив, проте самого рішення про таке скасування не прийняв.

За вказаних обставин, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови суду суперечить резолютивній, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасування згаданої постанови суду з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне скасувати і постанову суду від 19 вересня 2006 року, якою було доповнено резолютивну частину оскаржуваної постанови суду від 14 липня того ж року вказівкою щодо зазначення місця утримання ОСОБА_2 після його затримання.

Крім того, згідно зі ст. 411 КПК України, питання, зв'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. В судове засідання, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник. Розгляд справи починається доповіддю судді, після чого заслуховуються пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, і думка прокурора.

Як убачається з матеріалів справи, в них відсутні будь-які дані про своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду справи, оскільки з наявних у справі розписок (т. 1 а.с. 51, 53-а, 56, 59, 62) не вбачається дати направлення повідомлень, чи були вони отриманні ОСОБА_3, а якщо ні, то з яких причин.

Разом з тим, вивченням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений за злочин, який вчинив у неповнолітньому віці. З вироку Дніпровського районного суду від 18 жовтня 2005 року вбачається, що його інтереси представляв захисник ОСОБА_4 Проте, про розгляд подання про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_2 захисник не повідомлявся.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 КПК України участь захисника в кримінальних справах щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, є обов'язковою, незалежно від того, чи досягли вони повноліття на час провадження у справі.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене в ухвалі, зокрема: повідомити усіх учасників судового розгляду про розгляд подання, з'ясувати дійсні причини не явки засудженого до ВКВІ за місцем проживання, повно і всебічно дослідивши всі обставини по справі, належним чином перевірити, як доводи викладені в поданні, так і в апеляції захисника, після чого постановити законне, і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2006 року, якою задоволено подання ВКВІ Дніпровського району м. Києва про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_2, та від 19 вересня 2006 року, якою доповнено резолютивну частину вищенаведеної постанови суду, скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.

Судді:

______________ ______________ ______________

Паленик І.Г. Боголюбська Л.Б. Жук О.В.