АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13613/2012
Головуючий у 1 інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Ящук Т.І.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_8
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2012 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 27 листопада 2008 року вона позичила під розписку ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 13 600 доларів США. Відповідно до укладеної угоди відповідач зобов'язувався повернути кошти до 27 травня 2009 року зі сплатою 4% від залишкової суми щомісячно, але у визначений строк взяті на себе зобов'язання не виконав.
В процесі розгляду справи позивача збільшила свої позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь заборгованість за договором позики в розмірі 108 662 грн. 64 коп., відсотки за користування грошима - 187 740 грн. 39 коп., інфляційні збитки в розмірі 20 102 грн. 59 коп. Крім цього, просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в розмірі 108 662 грн. 64 коп., відсотки за користування позикою в розмірі 187 740 грн. 39 коп. та судові витрати в розмірі 2235 грн. 73 коп.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволені позову.
Зазначав, що рішення ухвалено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та судом першої інстанції не повно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Так, вважає, що позивач не має права на отримання від відповідача процентів за користування позикою, оскільки вона не має ліцензії на здійснення такого виду діяльності.
Суд не дослідив та не відобразив у рішенні тієї обставини, що з 15 грудня 1977 року відповідач ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5, а остання згоди на укладення договору позики не надавала. Враховуючи, що рішенням суду першої інстанції стягнуто заборгованість за договором позики, що не є дрібним побутовим правочином, відповідно до положень чинного законодавства, а кошти, які повинен був повертати відповідач - належать подружжю на праві сумісної власності, то укладання цього договору позики безпосередньо зачіпає права та інтереси дружини.
Зазначив, що договір позики було укладено в іноземній валюті, що суперечить вимогам чинного законодавства України, і відсутність індивідуальної ліцензії у позивача тягне за собою заборону використання іноземної валюти, як засобу платежу.
Крім цього, зауважив, що судом першої інстанції не досліджено питання за рахунок яких коштів було надано позивачем ОСОБА_4 позику ОСОБА_5
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 108 662,64 грн. та відсотків за користування коштами в розмірі 187 740, 39 грн. є законними.
Такий висновок суду є правильним виходячи з такого.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що по договору позики одна сторона передає другій стороні у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Частина 2 статті 1047 ЦК України передбачає, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей
Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено договір позики, відповідно якого остання надала позичальнику грошові кошти в розмірі 13 600 доларів США строком до 27 травня 2009 року на умовах сплати 4 % щомісячно від залишку позики.
Відповідач та його представник укладання такої угоди та отримання коштів за нею не оспорювали.
Відповідно розрахунку позивача 13 600 дол. США станом на час звернення до суду становлять суму в гривневому еквіваленті 108 662 грн.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно розрахунку процентів за договором позики, наданого позивачем, вони становлять 187 740 грн. 39 коп., що доводами апеляційної скарги не спростовано.
Враховуючи, що позивач не відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач не має права на отримання від відповідача процентів за користування позикою, оскільки остання не має ліцензії на здійснення такого виду діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами повернення коштів за угодою. Надані останнім його особисті записи про повернення коштів не є належними доказами у справі, оскільки вони виготовлялись особисто відповідачем та не містять підпису позивача.
Посилання представника відповідача ОСОБА_1 в даному судовому засіданні на неправомірність не застосування судом першої інстанції строків позовної давності не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивач звернулася до суду в межах трирічного строку, виходячи з того, що право на звернення до суду виникло у останньої з 27 травня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що договір позики був укладений сторонами з порушенням положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», яким передбачено, що операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави потребують індивідуальної ліцензії, також не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки операції по наданню позики у іноземній валюті між фізичними особами не зазначені в переліку операцій, які потребують індивідуальної ліцензії.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
За таких обставин, висновки суду є обґрунтованими та відповідають положенням матеріального закону.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: «підпис».
Судді: «підписи».
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13613/2012
Головуючий у 1 інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
24 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Ящук Т.І.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_8
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Керуючись ст. ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: