АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 вересня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Дмитренко Г.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Як встановив суд, ОСОБА_1 21 липня 2012 року о 22 год. 30 хв. по вулиці Жовтневій, 1 в м. Києві, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» №0635 в присутності двох свідків.

На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову суду в частині накладеного адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посилаючись на те, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості займатися підприємницькою діяльністю, яка є його єдиним джерелом доходу, неврахування судом того, що він утримує маму, яка не працює, допомагає діду та бабі, які проживають окремо і щоб їх відвідувати йому необхідно використовувати автомобіль, неврахування судом вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії СН1 №5094012 від 21 липня 2012 року /а.с. 2/, результатом тестування на алкоголь /а.с. 1/, рапортом інспектора ДПС /а.с. 3/, розпискою водія ОСОБА_2 /а.с. 4/

Судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані та досліджені всі обставини справи, справу вирішено у відповідності з законом, і всім доказам наявним у матеріалах справи в їх сукупності, дана належна оцінка.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про зміну виду адміністративного стягнення накладеного на нього, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, яке є грубим, оскільки керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння ставить в небезпеку не тільки водія транспортного засобу, а й інших учасників дорожнього руху.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом не враховані дані, що його характеризують, то як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та мав можливість надати суду будь-які характеризуючи матеріали, проте цього не зробив, у зв'язку з чим при накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції врахував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення дані про ОСОБА_1

Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості займатися підприємницькою діяльністю, то ОСОБА_1 сам поставив себе у таке становище вчинивши грубе порушення Правил дорожнього руху.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він допомагає діду та бабі, які проживають окремо і щоб їх відвідувати йому необхідно використовувати автомобіль, спростовуються матеріалами справи.

Так, з розписки наявної в матеріалах справи /а.с. 4/ убачається, що його дід - ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1, за якою проживає й сам ОСОБА_1

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 30, 33 КУпАП, в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, яке є грубим, його особи, ступеню вини, відношення до вчиненого, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин підстав для зміни постанови Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року, як на те посилається апелянт, не має, а тому постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд м. Києва -

п о с т а н о в и в:

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва Дмитренко Г.М.