АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13615/2012
Головуючий у 1 інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Рубан С.М.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: позивача - ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_11 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення, встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянської районної в м. Києві Ради», Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2012 року позивач ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення, встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 1993 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, від якого має двох неповнолітніх дітей. Після укладення шлюбу вона з чоловіком проживала в квартирі АДРЕСА_1, однак з часом між ними та членами її родини склалися конфліктні стосунки та вони з чоловіком були змушені переїхати до батьків останнього. Разом з тим, вона постійно навідувалась до спірної квартири, провідувала батьків та брата, надавала допомогу хворій матері, прибирала та готувала їжу, надавала кошти на оплату житлово-комунальних послуг, також в квартирі залишилась частина її речей та спальне місце у великій кімнаті. Зазначила, що між нею та членами її родини існувала домовленість, що вона може повернутися до квартири будь-коли, якщо у цьому виникне необхідність.
У зв'язку з ускладненням її відносин з чоловіком, вона вирішила повернутися до спірної квартири, однак відповідачі заперечують проти цього, а з лютого 2012 року вони унеможливили її доступ до квартири та змінили замки у вхідних дверях. В останні роки у квартирі склався певний порядок користування такою - батько займає окрему кімнату площею 10 кв.м., брат - кімнату площею 15 кв.м., в ізольованій кімнаті площею 17 кв.м. при житті проживала мати позивача, також нею користувалась і вона, коли приїздила до рідних.
Просила вселити її з неповнолітніми дітьми до квартири, встановити порядок користування квартирою, за якого виділити їй з дітьми в користування кімнату площею 17,1 кв.м., в користування ОСОБА_6- кімнату площею 10 кв.м., в користування ОСОБА_3 з сином - кімнату площею 15 кв.м., місця загального користування залишити у спільному користуванні сторін, зобов'язати відповідачів не чинити їй з неповнолітніми дітьми перешкоди у користуванні кімнатою.
В свою чергу ОСОБА_6, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянської районної в м. Києві Ради», Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Свої вимоги обґрунтували тим, що відповідач більше 18 років у спірній квартирі не проживає, на пропозицію добровільно знятись з реєстраційного обліку не бажає. На протязі всього часу вони самостійно несуть витрати по утриманню квартири, особистих речей ні відповідача ні її дітей в квартирі немає, інтересу до зазначеного житла вона не проявляє.
Просили визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, зобов'язати ВГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти відповідача з її неповнолітніми дітьми з реєстраційного обліку в спірній квартирі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року позовні заяви об'єднані для розгляду в одному провадженні.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1- відмовлено.
Позов ОСОБА_6, ОСОБА_3 - задоволено частково.
Визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити її позовну заяву в повному обсязі.
Зазначала, що рішення оскаржує з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, неповного дослідження доказів та їх оцінки, а також неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Крім того, на її думку суд прийшов до неправильних висновків, оскільки не звернув увагу на визнання відповідачами за нею права користування спірним житлом до початку 2012 року, про що свідчить їх спільне звернення до відділу приватизації в 2009 році.
Після реєстрації місця проживання її дітей за спірною адресою, відповідачі припинили її доступ до квартири, змінили замки у вхідних дверях, від яких вона мала ключі і могла безперешкодно потрапити до квартири.
Дана квартира була єдиним помешканням, в якому вона могла б реалізувати своє право на житло.
Також, вважає, що суд порушив норми процесуального права, оскільки в справі був залучений Орган опіки та піклування та Служба у справах дітей, однак фактично представники таких організацій до участі у судовому засіданні не залучались, їх думка не вислуховувалась, що порушує права неповнолітніх дітей.
В судове засідання не з»явилися представники третіх осіб Служби у справах дітей Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянської районної в м. Києві Ради», про день та час розгляду повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити.
ОСОБА_3 та його представник, яка також представляє інтереси ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
Квартира АДРЕСА_1 згідно ордеру № 17754 серія Б була отримана ОСОБА_6 на сім»ю із 4 осіб: він, його дружину ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, дочку ОСОБА_9 та сина ОСОБА_3
Спірна квартира складається з трьох окремих кімнат жилою площею 15 кв.м., 10 кв.м., 17,1 кв.м.
В квартирі зареєстровані 6 осіб ОСОБА_6 (з 1986 року), ОСОБА_1 (з 1986 року), ОСОБА_3 (з 1986 року), ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 17.02.2009 року), ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 31.01.2012 року), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 04.02.2012 року).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела суду, що вона інтерес до спірної квартири не втратила, несла витрати по її утриманню, не довела факт вчинення відповідачами їй перешкод в користуванні квартирою, а також поважність причин своєї відсутності у спірній квартирі понад шість місяців.
Виходячи з наявних в матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Згідно із ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
В даному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що в спірній квартирі вона не проживала з 1994 року, але мала доступ до квартири до початку 2012 року, маючі ключі від вхідних дверей, перешкод їй у відвідуванні квартири до того часу ніхто ніколи не чинив.
Враховуючи такі обставини, та за відсутності звернень ОСОБА_1 до житлово-експлуатаційних органів, органів міліції або суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не проживала в спірній квартирі без поважних причин понад строки протягом яких за особою за законом зберігається жиле приміщення.
Не вчинення позивачем жодних дій по реєстрації місця проживання своїх дітей за спірною адресою до 2012 року свідчить про те, що позивач ніколи не визначала квартиру АДРЕСА_1 як своє та своїх неповнолітніх дітей постійне місце проживання, а тому посилання апеляційної скарги в тій частині, що позивач завжди розглядала спірну квартиру як своє постійне місце проживання, де було її спальне місце і залишилися її особисті речі не заслуговують на увагу суду.
Як вбачається з листа Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, 11 лютого 2009 року ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1 надали у відділ експлуатації КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м.Києві ради» заяву на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та довідку про склад сім»ї, займані приміщення для підготовки документів про передачу квартири у власність. Були видані платіжні доручення для списання житлових чеків. Але приватизаційні платіжні доручення з відміткою банку про проведення перерахунку житлового чеку надані не були, відомості щодо списання житлових чеків громадянами не надходили.
Таким чином, сторонами у справі не реалізоване їх право на приватизацію житла.
Судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідачі визнавали за нею право користування спірним жилим приміщенням, про що свідчить зокрема їх спільне звернення у лютому 2009 року до відповідних органів з заявою про приватизацію житла, оскільки протягом п'ятнадцяти років позивач не користувалася спірним житлом, не проявляла у будь-який належний спосіб свого інтересу до спірної квартири, зберігаючи за собою лише реєстрацію місця проживання, що саме по собі не може бути підставою для збереження за особою право користування жилим приміщенням.
Виходячи з того, що неповнолітні діти позивачки проживали з нею, про що зазначено в тексті апеляційної скарги та підтверджено останньою та її представником в даному судовому засіданні, та враховуючи вимоги ст..29 ЦК України, за правилами якої місце проживання дітей визначається місцем проживання її батьків або одного з них, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав вселення дітей позивачки до спірної квартири.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не була вислухана думка Органу опіки та піклування, який був залучений до участі в справ, щодо порушення житлових прав неповнолітніх не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки неявка в судове засідання представника органу опіки та піклування не призвела до неправильного вирішення справи.
Не спростовують висновків суду і посилання апеляційної скарги в тій частині, що відповідачі змінили замки вхідних дверей після здійснення позивачем реєстрації місця проживання своїх дітей без згоди останніх, оскільки на початок 2012 року позивачка втратила право користування спірним жилим приміщенням, а отже заміною замків її права на спірну жилу площу не порушені.
З урахуванням наведеного, та враховуючи правило ст. 72 ЖК України, якою встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку, суд першої інстанції обґрунтовано та законно ухвалив рішення про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1 та відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про вселення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 218, , 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_11 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: «підпис».
Судді: «підписи».
З оригіналом згідно!
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13615/2012
Головуючий у 1 інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
24 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Рубан С.М.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: позивача - ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_11 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення, встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянської районної в м. Києві Ради», Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
Керуючись ст.ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_11 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: