АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/14878/2012
Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Н.М.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Ящук Т.І.
при секретарі:Василевському Я.П.
за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року позивач ПАТ «Сведбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26 вересня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/5636/73/46269, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в іноземній валюті у сумі 18 830 доларів США з кінцевим терміном повернення 26 вересня 2012 року, зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника, в умовах кризових явищ в економіці країни, 8 квітня 2009 року між банком та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони домовились тимчасово на період з 8 квітня 2009 року по 8 квітня 2010 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати відповідно до графіку повернення кредиту та сплати інших платежів. Також, для забезпечення виконання зобов'язань, 26 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 014/5636/73/46269.
У зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2, у останнього, станом на 17 березня 2011 року утворилась заборгованість в сумі 10 947 доларів 83 центи США, що еквівалентно за курсом НБУ 86 968 грн. 47 коп., яка складається: з непогашеної заборгованості за кредитом в сумі 8 925 доларів 48 центів США, що еквівалентно 70 093 грн. 12 коп.; в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 1 434 долари 92 центи США., що еквівалентно 11 398 грн. 86 коп.; за відсотками - 998 доларів 72 центи США., що еквівалентно 7 933 грн. 73 коп., в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам 992 долари 36 центів США, що еквівалентно 7 883 грн. 21 коп.; пені за прострочення сплати кредиту -317 доларів 36 центів США, що еквівалентно 2 521 грн. 08 коп.; пені за прострочення сплати відсотків -706 доларів 27 центів США, що еквівалентно 5 610 грн. 54 коп.
Просив солідарно стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 86 968 грн. 47 коп. та судові витрати по справі.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 15 серпня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Солідарно стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в розмірі 86 968 грн. 47 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 869 грн. 69 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього 87 958 грн. 16 коп.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи та дослідженим доказам.
Так, вважає, що позивачем не вірно здійснено розрахунок заборгованості.
Крім того, зазначив, що в матеріалах справи не міститься підтвердження того, що він неналежним чином виконує свої зобов'язання перед банком, оскільки відсутні виписки з рахунків або меморіальні ордери.
Судом не враховано, що він при внесенні щомісячних платежів вносив кошти у більшому розмірі ніж передбачено графіком погашення, а банк в своєму розрахунку не конкретизує куди саме зараховані кошти.
Також вважає, що судом не прийнято до уваги, що він передав банку на реалізацію заставний автомобіль НОМЕР_1 на погашення заборгованості за кредитним договором, ринкову вартість якого оцінено 35146 грн. та визначено на власний розсуд банку мінімальну ціну продажу в сумі 31000 грн. Жодних посилань на проведення незалежної експертної оцінки предмета застави, незалежними суб'єктами оціночної діяльності та підтверджуючих доказів в матеріалах справи не міститься.
Вважає, що суд прийняв позицію позивача, а його позицію проігнорував, а обставини, які мають значення для справи не дослідив.
В судове засідання не з'явилися представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції, відповідач ОСОБА_5, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили у зв»язку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який доводи апеляційної скарги підтримав, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
3 травня 2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/5636/73/46269, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 18830 доларів США, на строк по 26 вересня 2012 року зі сплатою 13 % річних.
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника 8 квітня 2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/5636/73/46269, згідно з умовами якої сторони домовилися на період з 8 квітня 2009 року по 8 квітня 2010 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати відповідно до графіку повернення кредиту та сплати інших платежів.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 014/5636/73/46269, згідно з умовами якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору.
Виходячи з положень ст. ст. 553, 554 ЦК України, за правилами яких за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, та умов укладеного між сторонами договору поруки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі несуть солідарну відповідальність за виконання зобов'язань позичальника.
Відповідачем ОСОБА_2 порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 17 березня 2011 року загальний розмір заборгованості перед позивачем, згідно розрахунків позивача, становить 10974,83 доларів США, що за курсом НБУ становить 86968 грн.47 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 8925,48 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 70903 грн.12 коп.; заборгованість за відсотками - 998, 72 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 7933 грн.73 коп.; пеня за прострочення кредиту - 317,36 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 2521 грн.08 коп.; пеня за прострочення відсотків - 706,27 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 5610 грн.54 коп.
Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом, відсотками та пені, наданим банком, і належними та допустимими доказами поданими відповідачем у передбаченому ст.ст.10, 60 ЦПК України порядку не спростовані.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 передав позивачеві на реалізацію заставний автомобіль НОМЕР_2, на погашення заборгованості за кредитним договором, ринкову вартість якого оцінено в 35146 грн. та визначено мінімальну ціну продажу в сумі 31000 грн. Сума від реалізації заставного автомобіля, яка склала 31000 грн. включена до часткового погашення заборгованості відповідачів за кредитним договором.
Згідно з витягу з постанови правління Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» № П-23/3 від 7 червня 2010 року клопотання ОСОБА_2 задоволено та надано останньому дозвіл на реалізацію заставного автомобіля, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, за мінімальною ціною - 31 000 грн.
Відповідно до протоколу № 766 засідання Комітету з реалізації заставного майна роздрібного бізнесу від 9 червня 2010 року було надано дозвіл на реалізацію заставного майна для часткового погашення заборгованості за кредитним договором позичальника Київської РД ОСОБА_2
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що реалізація заставного майна відбулася саме з ініціативи позичальника, який допустив порушення виконання своїх зобов'язань, ОСОБА_2 погодився з визначеною вартістю автомобіля, за яку останній був реалізований і у належний спосіб оцінку не оспорював, тому посилання апеляційної скарги в тій частині, що автомобіль був оцінений на розсуд банку без залучення незалежних суб'єктів оціночної діяльності, не заслуговують на увагу.
Згідно розрахунку заборгованості 10 червня 2010 року на рахунок позичальника ОСОБА_2 були зараховані кошти від реалізації автомобіля в сумі 2804,10 доларів США на погашення кредиту, та цього ж числа кошти в сумі 1090,37 доларів США на погашення відсотків.
Виходячи з положень ст. 533 ЦК України та враховуючи, що в кредитному договорі зобов'язання сторін визначені в іноземній валюті, кошти, які були вилучені від реалізації автомобіля в сумі 31 000 грн., були звернуті на погашення заборгованості виходячи з курсу долара до гривні на момент платежу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в тій частині, що позичальник вносив кошти в значно більшому розмірі ніж суми передбачені графіком погашення кредиту, що свідчить про виконання останнім своїх зобов'язань належним чином, не можуть бути прийняті до уваги в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки до 10 червня 2010 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором по тілу кредиту складала 11729,58 доларів США і останні дванадцять місяців позичальник не здійснював платежів на погашення кредиту, окрім 883,11 доларів США, які були зараховані банком на погашення відсотків.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
За таких обставин, висновки суду є обґрунтованими та відповідають положенням матеріального закону.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: «підпис».
Судді: «підписи».
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/14878/2012
Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Н.М.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
17 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Ящук Т.І.
при секретарі:Василевському Я.П.
за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Керуючись ст. ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: