АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
МСП - 03680, м.Київ-680, вул. Солом'янська, 2-А .
Справа № 22-ц/2690/11994/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А.
Доповідач Кравець В.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Попандопало Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розпискою, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму у розмірі 4590,02 грн. та судові витрати.
В мотивування вимог посилався на те, що між ним та відповідачем 30.12.2008 p. було укладено договір позики на суму 4000 грн. до 26.01.2009 р. із домовленістю про сплату штрафних санкцій за кожен день прострочення повернення платежу.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2012року - позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4950,02 грн. та судові витрати у сумі 214,16 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що фактично кошти позичалися у іншої особи - ОСОБА_3, проте, за вказівкою брата позивача - ОСОБА_4 , розписка написана на ім»я позивача. Вважає, що суд ухвалив рішення при неповно з»ясованих обставинах, а саме, без надання оригіналу розписки та не врахував квитанцію, яка підтверджує факт повернення коштів.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, заборгованість є не погашеною.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження договору позика та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 30.12.2008 p. позивач уклав з відповідачем договір позики на суму 4000 грн. до 26.012.2009 р. із домовленістю, що у разі прострочення відповідач сплачує штрафні санкції позивачу у розмірі 350 грн. за кожен день прострочення повернення платежу. Станом на момент подачі позову відповідач позивачу не повернув суму боргу та штрафних санкцій.
Крім того, суд цілком законно не взяв до уваги квитанцію, надану відповідачем, як доказ про те, що він повернув борг, оскільки зазначена квитанція жодним чином не підтверджує факт повернення коштів позикодавцю.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Отже, вирішуючи спір, вірним є висновок суду про те, що, підписавши розписку, ОСОБА_1, підтвердив те, що він отримав грошові кошти від ОСОБА_2, а тому доводи апеляційної скарги не базуються на обставинах та матеріалах справи та не можуть бути прийняті до уваги.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування вимог позивача.
Таким чином , суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді