АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюри Т.В., Сєвєрової Є.С.

при секретарі - Криворучці Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Одеського міського голови про стягнення грошової допомоги,-

встановила:

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Одеського міського голови про стягнення грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона має стаж служби в органах державної влади 22 роки. Останнім місцем її роботи була служба у справах дітей Одеської міської ради, де вона працювала на посаді головного спеціаліста Суворовського територіального відділу. Згідно розпорядження міського голови від 28.02.2011 року № 311/К-0/1р., вона була звільнена з посади у зв`язку зі скороченням штатної чисельності відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Оскільки на час скорочення з роботи їй до пенсійного віку не вистачало 1 року і 1 місяця, вона вважає, що має право на грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, що передбачено ст.21 Закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування». (а.с.3-4)

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. (а.с.54-56)

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення грошової допомоги у зв'язку із звільненням та достроковим виходом на пенсію, суд першої інстанції виходив з того, що ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не розповсюджує свою дію на виниклі між сторонами правовідносини, оскільки позивачка була звільнена з займаної посади з підстав п.1 ст.40 КЗпП України, а не у зв'язку з виходом на пенсію. Відповідач при звільненні ОСОБА_1 здійснив всі виплати, передбачені діючим законодавством, в тому числі статтею 44 КЗпП України, тому у задоволенні позову слід відмовити.

__________________________

Головуючий по 1-й інстанції - Домусчі Л.В. Справа №22ц/1590/6960/12

Доповідач - Погорєлова С.О. Категорія:57

Проте, суд дійшов такого висновку, з порушенням норм процесуального права, що призвело до вирішення справи некомпетентним судом.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності віднесено до компетенції адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справи адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що у зв'язку з реорганізацією Служби у справах дітей Одеської міської ради на підставі Розпорядження Одеського міського голови №311/Х-01 р від 28.02.2011 року, ОСОБА_1 була звільнена з посади головного спеціаліста Суворовського територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради за п.1 ст.40 КЗпП України. Вона має 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.(а.с.9-11) Перебувала на державній службі 22 роки. З 01.03.2011 року отримує пенсію державного службовця.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», дія закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Указане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 перебувала та була звільнена з публічної служби, відноситься до осіб, які за своїм статусом прирівнюються к державним службовцям в широкому розумінні цього поняття.

Суд першої інстанції не врахував, що соціальний захист державного службовця, проходження і звільнення з публічної служби перебуває у сфері публічно-правового регулювання та базується на засадах публічного права.

Захист же прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, є завданням адміністративного, а не цивільного судочинства та відноситься до компетенції адміністративних судів (ст. ст. 2, 17 КАС України, ст. ст. 1, 15 ЦПК України).

Таким чином, суд, вирішивши справу по суті, помилково визнав, що виник цивільно-правовий спір і позовні вимоги повинні розглядатися за правилами позовного провадження з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Ураховуючи викладене та суть спору, колегія суддів вважає, що в цьому випадку виник публічно-правовий спір і вимоги ОСОБА_1 повинні були розглядатися за правилами, установленими КАС України.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.310 ЦПК України, а провадження у справі - закриттю на підставі ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ч.1 ст.205 п.4 ч.1 ст.307, 310,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2012 року - скасувати.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради, Одеського міського голови про стягнення грошової допомоги - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий підпис) Погорєлова С.О.

Судді підписи) Сєвєрова Є.С.

Цюра Т.В.

З оригіналом згідно:

Суддя