Обычныйвеб

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Стоянової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяною дорожньо-транспортною пригодою, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

15.07.2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 18.06.2008 року о 19:00 годин ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 по вулиці Щорса в місті Одесі, при виїзді з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі автомобілю Мітсубісі, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 та допустив зіткнення з цим автомобілем. Внаслідок зіткнення біля будинку №148/1 по вул. Щорса автомобілю позивача Мітсубісі, д/н НОМЕР_3 завдані механічні пошкодження, водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які згідно акту ОБСМЕ №1599 від 02.11.2009 р. відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.01.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КпАП України.

Позивач вказує, що витратив на лікування значні кошти, однак підтверджуючих витрати документів залишилося на суму 342 грн. 00 коп. Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи ОНДІСЕ №15202 від 11.11.2008 р. сума матеріального збитку, який було завдано ОСОБА_1 внаслідок ДТП складає 18022 грн. 27 коп. Витрати на проведення експертизи склали 729 грн. 92 коп.

На час ДТП і отримання травм ОСОБА_1 навчався на 4 курсі в Одеському національному політехнічному університеті. Через пропуск занять у зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_1 був змушений перейти на 5 курсі на заочне навчання на платній основі. Згідно договору-контракту №З-12690-03К від 12.02.2009 р. позивач сплатив за навчання 4896 грн.00 коп.

Весь час від 18.06.2008 р. по 18.04.2011 р. автомобіль в пошкодженому стані знаходився на охоронюваній стоянці. За вказаний час позивач сплатив за охорону автомобіля 10640 грн.

Витрати позивача на оплату правової допомоги склали 10000 грн.

У зв'язку з тим, що до наступного часу відповідач добровільно не відшкодував заподіяну шкоду, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 44540грн. в

____________________________________________________________________________

Головуючий 1-ої інстанції: Михайлюк О.А. Справа 22-ц/1590/6749/2012

Доповідач: Доценко Л.І. Категорія: 34

-2-

рахунок відшкодування майнової шкоди; 30 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; 237,00 гривень в рахунок сплаченого державного мита; 15,00 гривень в рахунок сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на їх необґрунтованість та пропуск позивачем строків позовної давності.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 34540,00 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 237, 00 грн. в рахунок сплаченого державного мита, 15 грн. в рахунок сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 44792, 00 грн.

Рішення суду оскаржують представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в частині не задоволення позову про стягнення витрат на правову допомогу та ОСОБА_2 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду змінити в частині задоволення майнової шкоди не в повному обсязі і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої майнової шкоди 44540 грн. 19 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1- ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.06.2008р. о 19год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мерседес державний номер НОМЕР_1 по вул. Щорса в м. Одесі , при виїзді з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі автомобілі Мітсубісі державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та допустив зіткнення з цим автомобілем. В наслідок ДТП автомобілю Мітсубісі, який належить ОСОБА_1 завдані механічні пошкодження, водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.01.2010року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.ст.122-4,124 КпАП України.

Згідно висновку Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз № 15202 від 11.11.2008р., сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Мітсубісі , державний номер 248-85 складає 18022грн.27коп. ( а.с.14-18), витрати на проведення експертизи склали 710грн.84коп. ( а.с.25) та вартість телеграми склала 19грн. 08коп. ( а.с. 26).

В період з 18.06.2008р. по 18.04.2011р. автомобіль Мітсубісі державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1, в пошкодженому стані знаходився на охоронюваній стоянці . У зв;язку з чим ОСОБА_1 сплатив за охорону автомобіля 10640гривень ( а.с. 63-71).

Після ДТП ОСОБА_1 пройшов обстеження у зв;язку з чим витратив кошти в сумі 342 грн. ( а.с.32,34).

Згідно договору - контракту № З- 12690-03К від 12.02.2009р. ОСОБА_1 за навчання на 5 курсі заочного відділення Одеського національного політехнічного університету сплатив 4896гривень.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди , суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача позивачу заподіяна майнова шкода в розмірі 34540гривень.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог ст.1166 ЦК України 18022грн. 27коп.- суму матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, 710грн. 84коп.- суму за проведення експертизи,

- 3 -

19грн. 08коп. - вартість телеграми, витрати на медичне обстеження ОСОБА_1 в сумі 342 грн. , 10640грн. - витрати на охорону пошкодженого автомобіля на стоянці, а всього 29734грн.19коп. Рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обгрунтованим.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині стягнення 4896гривень, які ОСОБА_1 сплатив за навчання за договором- контрактом від 12.02.2009р., то колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не були застосовані до спірних правовідносин положення закону, які підлягали застосуванню, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов;язковому з;ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв;язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Із матеріалів справи вбачається, що ДТП мала місце 18.06.2008р. Позивач ОСОБА_1 перейшов на платну форму навчання за контрактом 12.02.2009р. Із листа проректора Одеського національного політехнічного університету вбачається, що ОСОБА_1 у 2009році мав можливість продовжити навчання на бюджетній основі ( а.с.93).

Таким чином оплата контракту за навчання в сумі 4896грн. не знаходиться в причинному зв;язку з дорожньо- транспортною пригодою, яка мала місце 18.06.2008р.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він був змушений постійно лікуватися, був під наглядом лікарів у зв;язку з чим допустив пропуск занять і тому перейшов на платну форму навчання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини не доведені в судовому засіданні. ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що пропуск занять він допустив через постійне лікуваня та знаходження під наглядом лікарів, а не через сімейні обставини, а саме народження дитини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди необхідно змінити, зменьшивши розмір матеріальної шкоди до 29734грн.19коп.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що він не згодний з висновком експерта Одеського науково- дослідницького інституту судових експертиз № 15202 від 11.11.2008р. про визначення розміру матеріальної шкоди в сумі 18022грн.27коп. і цей висновок не може бути прийнятий судом як доказ, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 не надав суду інших доказів розміру матеріальної шкоди заподіяної ОСОБА_1 Клопотання про призначення іншої експертизи ОСОБА_2 в суді не заявляв.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується на те, що ОСОБА_1 не навів доказів того, що на стоянці знаходився саме пошкоджений автомобіль ОСОБА_1 і в свідоцтві про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не зазначено, що він здійснює діяльність з охорони транспортних засобів, а в квитанціях не зазначено, що охоронявся саме пошкоджений, а не справний автомобіль.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки позивач вказав, що автомобіль був відремонтований тільки 18.04.2011р., так як ОСОБА_2 з моменту вчинення ДТП до теперішнього часу не відшкодував матеріальну шкоду на ремонт автомобіля. А відповідач ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження того, що автомобіль був відремонтований раніше. Матеріальна шкода в розмірі 10640грн. підтверджена квитанціями а.с.63-71, а свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_5 за формою не повинно містити даних про вид діяльності ОСОБА_5 ( а.с.71).

Доводи ОСОБА_2 про недоведеність заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, також не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки внаслідок протиправних дій

- 4 -

ОСОБА_2 ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження, автомобіль ОСОБА_1 був пошкоджений, у зв;язку з чим позивач зазнав фізичних та душевних страждань ( а.с.31). Після зіткнення автомобілів ОСОБА_2 залишив місце дорожньо- транспортної пригоди і не надав постраждалому ОСОБА_1 допомогу. Колегія суддів вважає, що сума моральної шкоди в розмірі 10000грн. визначена судом першої інстанції обгрунтовано, виходячи з засад розумності та справедливості.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вказується на те, що суд першої інстанції в порушення вимог закону не стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10000гривень.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи з наступних підстав.

Установлено, що на підставі квитанції № 8907\7, виданої Одеською обласною колегією адвокатів 03.10.2011р. від ОСОБА_1 прийнято гонорар в сумі 10000грн. ( а.с.73).

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006року № 590 " Про граничні розміри компенсації витрат, пов;язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ , і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов;язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов;язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачу у стягненні витрат на правову домогу, оскільки позивач не надав звіту та розрахунків про надання правової допомоги. Розрахунки надані представником позивача в суді апеляційної інстанції колегія суддів не приймає до уваги , оскільки вони складені з порушенням вимог викладених в вищевказаній постанові Кабінету Міністрів України. Крім того, дані розрахунки не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції розглядає справу у відповідності до вимог ст.303 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.3, 309 ч.1п.4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 34540гривень змінити, зменьшивши розмір стягнення матеріальної шкоди до 29734гривень 19коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді О.Г. Журавльов

О.В. Оверіна