Справа № 11-а-875. Головуючий в суді 1-ї інстанції - Попова Н І.
Категорія - ст. 187 ч.2 КК України Доповідач - Нікітін О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Осєтрова В.І.,
Суддів Савіних О.П., Нікітіна О.С,
з участю прокурора Замороз О.Р.,. захисника - адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах кожного засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, апеляцію засудженого ОСОБА_2 та апеляції потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на вирок Знам'янського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Дніпродзержинська, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Дніпродзержинська, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не проацюючий, проживаючий м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_2 раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
народження, уродженець м. Дніпродзержинська, українець,
громадянин України, із середньою освітою, студента
Дніпродзержинського будівельного технікуму, проживаючий м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_3, раніше не судимий, -засуджений за ч.2 ст.187 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.
Вказаним вироком цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задоволено на суму 4900 грн., а в решті позову їй відмовлено.
Вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4. визнані винними в тому, що вони приблизно о 1-й годині 30 хвилин 26 лютого 2006 року в АДРЕСА_4Знам'янського району, перебуваючи в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_4", яке належить на праві власності
приватному підприємцю ОСОБА_7, після розпиття спиртних напоїв, в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбій, тобто, вчинили напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (працівників кафе), яким, а саме, ОСОБА_5 заподіяли умисно середньої тяжкості тілесні ушкодження і ОСОБА_6заподіяли умисно легкі тілесні ушкодження, та заволоділи майном кафе на загальну суму 586 грн. 40 коп., чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 на цю суму.
У апеляціях на вирок: Захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах кожного засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, не оспорюючи кваліфікацію скоєного злочину, просить змінити вирок, пом'якшити призначене кожному покарання та звільнити засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України і засудженого ОСОБА_4 на підставі ст. 104 КК України від відбуття основного покарання з іспитовим строком, посилаючись на те, що суд в достатній мірі не врахував, що вони відшкодували шкоду потерпілим, визнали повністю себе винними в скоєні злочину, щиро розкаюється, раніше не судимі і вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характерезуються за місцем проживання, а також не враховано те, що ОСОБА_4. є неповнолітній і бажає вчитися в технікуму, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4. не були активними учасниками скоєння злочину.
Засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи кваліфікацію скоєного злочину, просить змінити вирок, пом'якшити Йому покарання та звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання, посилаючись на те, що суд в достатній мірі не врахував позитивні дані про його особу, його щире каяття, що він раніше не судимий, потерпілим відшкодована шкода, що тяжких наслідків від їх дій не наступило.
Потерпіла ОСОБА_5, не оспорюючи кваліфікацію злочину та призначену кожному засудженому міру покарання, просить змінити вирок в частині вирішення її цівільного позову та просить повністю задовільнити заявлений нею на досудовому слідстві і в суді цівільний позов про стягнення з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 21000грн. та стягнути цю суму моральної шкоди з засуджених повністю, оскільки суд не обгрунтовано задовільнив частково її позов тільки в сумі 4000 грн. та в повній мірі не врахував те, що вона від злочину перенесла моральні страждання і фізичну біль від тілесних ушкоджень, вимушена звільнитись з роботи, після злочину вона втратила сон, її переслідує страх, порушився її психічний стан здоров'я і через це вона не може працевлаштуватися.
Потерпіла ОСОБА_6, не оспорюючи кваліфікацію скоєного злочину, просить змінити вирок, пом'кшити засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покарання з зстосуванням кожному ст. 75 КК України та не позбавляти їх волі.
Прокурором на вирок суду , через м'якість призначеного покарання, стосовно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 була подана апеляція, яку він відкликав до апеляційного розгляду справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які повністю підтримали апеляції в іх інтересах захисника ОСОБА_1 , пояснення засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які в повному обсязі також підтримали свої апеляції, поясненя потерпілої ОСОБА_5, яка підтримала свою апеляцію, пояснення потерпілої ОСОБА_6 про пом'якшення засудженим покарання, перевіривши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляції засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_6 не підлягають задоволеню, а апеляція потерпілої ОСОБА_5 - частковому задоволеню, з таких підстав.
Так, висновок суду 1-ї інстанції про доведеність вини кожного засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в скоєні інкримінованого їм злочину, тобто, у скоєні 26 лютого 2006 року за попередньою змовою групою осіб розбою, тобто, у вчинені нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ( працівників кафе ), яким, а саме, ОСОБА_5 заподіяли умисно середньої тяжкості тілесні ушкодження і ОСОБА_6заподіяли умисно легкі тілесні ушкодження, та заволоділи майном кафе на загальну суму 586 грн. 40 коп., чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 на цю суму, обгрунтований дослідженими по кримінальній справі достовірними доказами, яким суд дав належну правову оцінку та ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.
Крім того, в ході судового розгляду справи та при апеляційному розгляді справи кожний засуджений ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4. визнали себе винними повністю у вчинені інуримінованого їм злочину.
Таким чином, суд 1- ї інстанції всебічно і повно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, обгрунтовано визнав вірною кваліфікацію злочинних дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч.2 ст. 187 КК України.
Призначаючи покарання кожному засудженому ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суд 1-ї інстанії відповідно до вимог ст. 65 та ст. 69 КК України врахував в повній мірі характер, ступінь тяжкості і суспільну небезпечність скоєного ними злочину, дані про особу щодо кожного засудженого, обставини, які обтяжують, так і пом'кшують міру покарання щодо кожного засудженого, в тому числі ті обставини і дані про особу, які вказані в апеляціях засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_6, тобто, колегія суддів вважає, що призначена кожному засудженому міра покарання відповідає вимогам закону, а тому апеляції вказаних осіб про пом'якшення засудженим покарання та зміни вироку в цій частині задоволеню не підлягають.
Разом з тим, суд 1-ї інстанції при вирішені цівільного позову потерпілої ОСОБА_5 не в повній мірі врахував вимоги ст. 23 Цівільного Кодексу України, тобто, суд не дав правову оцінку тим обставинам справи та не врахував, що засуджені скоїли тяжкий злочин , в ході розбійного нападу потерпілій заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, в наслідок яких вона перенесла психологічне потрясіння і значні моральні страждання, пов'язані із пошкодженням здоров'я, вимушена звільнитись з роботи після вчиненого злочину, були порушені нормальні умови її життя.
Вказані обставини та інші обставини, про які потерпіла зазначила в апеляції, підлягають урахуванню під час вирішення питання про визначення розміру моральної шкоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає за необхідне змінити вирок суду в частині цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з кожного, на користь потерпілої ОСОБА_5 по 2000 грн. моральної шкоди, частково задовольнивши апеляцію вказаної потерпілої.
Керуючись ст.ст.362,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА
Апеляцію засудженого ОСОБА_2, апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та апеляцію потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляцію потерпілої ОСОБА_5 задовільнити частково.
Вирок Знам'янського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4-, змінити у частині цівільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди та стягнути:
· з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 2000грн.,
· з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.,
· з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
В іншій частині вирок Знам'янського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року стосовно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без зміни.