Справа № 22-2465-2006                                Головуючий у 1-й інстанції - Калмиков Б.Л.

Категорія - 18                                          Доповідач - Сукач Т.О.

УХВАЛА Іменем України

4   жовтня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Бубличенко В.П.

суддів                  Чорнобривець О.С.

Сукач Т.О. при секретарі        Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсними кредитних договорів за апеляційною скаргою ВАТ «Державний ощадний банк України» на рішення Долинського районного суду від 27 червня 2006 року і

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6звернулися до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсними кредитних договорів. В обгрунтування позовних вимог посилалися на те, що 31 жовтня 2003 року керуючим філією Долинського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» були укладені кредитні договори з фізичними особами на отримання кожним з них по 30 000 грн.

Висновком почеркознавчої експертизи, проведеної під час розслідування кримінальної справи № 58-364, встановлено, що підписи у видаткових косових ордерах від 31.10.2003 року на отримання кожним 30 000 грн. виконані не позивачами, а іншими особами. На думку позивачів, зазначене свідчить про те, що кредитні договори не відповідають вимогам ст.48 ЦК УРСР, а тому є недійсними. Посилаючись на зазначені обставини просили задовольнити їх вимоги.

Рішенням Долинського районного суду від 27 червня 2006 року позов задоволено. На підставі ч.2 ст.58 ЦК УРСР та ст.ст. 1046, 1047,1051,1054 ЦК України суд визнав кредитні договори між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії-Долинського відділення № НОМЕР_1 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 недійсними з моменту їх укладення, як удавані угоди.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, яким визнати дійсними удавані угоди від 31.10.2003 року, укладені між позивачами та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі його філії -Долинське відділення. Зазначає, що висновки суду, зазначені у резолютивній частині рішення не відповідають описовій та мотивувальній його частинам, тому рішення суду як таке, що не відповідає вимогам ст.215 ЦПК підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представника ВАТ «Державний ощадний банк України», який підтримував доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника позивачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.

Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть учать у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачі просили визнати недійсними кредитні договори з підстав передбачених ст.48 ЦК УРСР, оскільки за кредитними договорами вони грошей не отримували і згідно висновків почеркознавчої експертизи підписи у видаткових касових ордерах виконані не ними, а іншими особами.

Між тим, суд визнав недійсними кредитні договори, що були укладені між позивачами і ВАТ «Державний ощадний банк України» як удавані угоди, пославшись на ст.58 ЦК УРСР.

З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки позивачі не просили визнати угоди недійсними з підстав, передбачених ст.58 ЦК УРСР і законом не надано право суду вийти за межі заявлений позовних вимог.

Вимоги позивачів судом вирішені не були і рішення по них не ухвалене. Обставини, з якими позивачі пов'язували недійсність укладених договорів, судом не досліджувалися, тому недоліки рішення суду першої інстанції не можуть бути усунені ухваленням додаткового рішення. Зазначене, відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду від 27 червня 2006 року скасувати, справу повернути на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 4 жовтня 2006 року.