ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" серпня 2008 р. | Справа № 6/72-08-2158 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 12 серпня 2008 року:
від прокуратури:Чемоширянова Т.В.
від позивача:Рижова В.В.
від відповідачів:Степура А.М, Бабець Б.М.- ВАТ “Білоцерківський автобусний парк”
від третьої особи позивача:не з'явився
від третьої особи відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Білоцерківський автобусний парк”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.06.2008 року
по справі № 6/72-08-2158
за позовом: Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі органу державної влади Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Овідіопольська районна державна адміністрація в Одеській області
до відповідачів: Відкритого акціонерного товариства “Білоцерківський автобусний парк”
Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”
про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
27.05.2008 року прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі органу державної влади Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Білоцерківський автобусний парк” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Овідіопольської районної державної адміністрації в Одеській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Заявою від 12.06.2008 року прокурор змінив позовні вимоги, просив суд: - визнати недійсним свідоцтво про право власності на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”, яка розташована в с. Грибівка Дальницької сільської ради Овідіопольського району, видане головою Дальницької сільської ради ВАТ “Білоцерківський автобусний парк”; - зобов'язати КП “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” скасувати державну реєстрацію за ВАТ “Білоцерківський автобусний парк” права власності на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”, яка розташована в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2008 року залучено до участі у справі № 6/72-08-2158 в якості іншого відповідача Дальницьку сільську раду Овідіопольського району Одеської області.
В позовній заяві прокурор вказує, що відповідно до Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” ініціювання передачі об'єктів права державної та комунальної власності здійснюється органами, уповноваженими управляти державним майном. Рішення про передачу у власність будь-кому бази відпочинку “Автомобіліст” Фонд державного майна України не приймав, в зв'язку з чим порушено порядок передачі об'єкту права державної власності відповідно до норм діючого законодавства України.
Позовні вимоги обґрунтовано ст. ст. 6, 20, 39, 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ст. ст. 11, 12, 15 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. 3 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, ст. ст. 182, 316, 319, 392 Цивільного кодексу України.
Одночасно з поданням позовної заяви прокурором надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладання арешту на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”, що розташована в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області; заборони ВАТ “Білоцерківський автобусний парк” та іншим особам, як юридичним, так і фізичним, здійснювати будь-які дії, що можуть стосуватись предмету спору, зокрема: заборонити витрачати визначене майно у відповідності із свідоцтвом на власні потреби, відповідачу (ВАТ “Білоцерківський автобусний парк”) - відчужувати майно (45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”) у будь-який спосіб, в тому числі надавати й надання в оренду, здійснювати будівельно-архітектурні роботи.
В обґрунтування своїх доводів прокурор зазначив, що оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно має ознаки протиправності та незаконності, що позбавляє державу в особі Фонду державного майна України реалізувати право власності стосовно державного майна, а саме будівель та споруд бази відпочинку “Автомобіліст”; - невжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до зміни осіб, які здійснюють розпорядження власністю на підставі свідоцтва про право власності на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”, що також може змінити склад державного майна та його стан.
Ухвалою від 12.06.2008. р. по справі № 6/72-08-2158 (суддя Демешин О.А.) вжито заходів до забезпечення позову прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі органу державної влади - Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області шляхом накладання арешту на 45/100 частин нерухомого майна б/в “Автомобіліст”, що належить Відкритому акціонерному товариству „Білоцерківський автобусний парк”, розташоване за адресою: Одеська обл, Овідіопольський р-н, с.Грибовка, вул. Приморська,1, а саме: Літній будинок -26 кімнат, 1 З-2, 332.4 кв.м.; Кухня 2 И, 30,70 кв.м.; Душова 1/4 частини 3 К, 19,80 кв.м; вбиральня 1/4 частини 4 Л, 19,80 кв.м; Більярдна 1/3 частини 5 Ж , 105,90 кв.м; Спорудження 1/3 частини 6 №1,2,3,4,5; Літній вагон 7 У, 27 кв.м; Літній вагон 8 Д, 18,9 кв.м.
Мотивуючи ухвалу від 12.06.2008 р. про часткове задоволення заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд вказав, що до уваги прийнято предмет спору - про визнання недійсним свідоцтва САА № 202596 від 27.02.2004 року про право власності на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”, а також те, що це майно є державною власністю, існує можливість вільного розпорядження ВАТ „Білоцерківський автобусний парк” цим майном, що в подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Не погодившись з ухвалою суду від 12.06.2008 р., ВАТ "Білоцерківський автобусний парк” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.
Скаржник зазначає, що постановою господарського суду Київської області від 21.04.2008 року по справі № А19/143-08 Комунальне підприємство “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” зобов'язано видати ВАТ „Білоцерківський автобусний парк” витяг з реєстру прав власності на базу відпочинку “Автомобіліст”, яка розташована в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області; на виконання постанови видано виконавчий лист. Скаржник вважає, що вказаною постановою господарського суду Київської області встановлено факт належності ВАТ „Білоцерківський автобусний парк” на праві спільної часткової власності 45/100 частин нерухомого майна бази відпочинку “Автомобіліст”, а тому оскаржувана ухвала від 12.06.2008 року є незаконною. Крім цього, скаржник вказує, що ухвала від 12.06.2008 року ухвалена у відсутності представника відповідача, хоча останній своєчасно повідомив суд про поважність причин неявки свого представника в судове засідання.
Прокурор Овідіопольського району Одеської області та Регіональне відділення Фонду державного майна України у Київській області відзиви на апеляційну скаргу не надали, в засіданні суду апеляційної інстанції представники просили залишити оскаржувану ухвалу без змін як законну та обґрунтовану, на що скаржник заперечував, підтримував доводи апеляційної скарги, наполягав на скасуванні ухвали господарського суду Одеської області від 12.06.2008 р.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Виключний перелік заходів забезпечення позову в господарському процесі визначено статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є гарантування реального виконання майбутнього рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором Овідіопольського району Одеської області заявлено позовні вимоги в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”, яка розташована в с. Грибівка Овідіопольського району, видане головою Дальницької сільської ради ВАТ “Білоцерківський автобусний парк”; зобов'язання КП “Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” скасувати державну реєстрацію за ВАТ “Білоцерківський автобусний парк” право власності на 45/100 частин майна бази відпочинку “Автомобіліст”.
Відтак, з урахуванням предмету спору, накладання арешту на майно, право власності на яке оспорюється, є адекватним засобом забезпечення фактичного виконання рішення господарського суду в разі задоволення вимог прокурора.
Оскаржувана ухвала суду від 12.06.2008 року містить чітко визначені посилання на норми процесуального права, які регулюють питання забезпечення позову, та мотиви її винесення з зазначенням доводів прокурора, на підтвердження яких в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Щодо доводів скаржника, то вони спростовуються наступним.
Посилання скаржника на постанову господарського суду Київської області від 21.04.2008 року по адміністративній справі № А19/143-08 є безпідставним, оскільки вказана постанова не може вплинути на висновок господарського суду Одеської області щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 6/72-08-2158.
Судовою колегією не приймаються до уваги також доводи скаржника стосовно винесення оскаржуваної ухвали від 12.06.2008 року без його участі, оскільки ВАТ „Білоцерківський автобусний парк” було належним чином повідомлено про дату та місце засідання суду, а відкладення розгляду справи за клопотанням сторони є правом, а не обов'язком суду.
Отже, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 12.06.2008 р. по справі № 6/72-08-2158, про вжиття заходів до забезпечення позову відповідає нормам процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.06.2008 р. по справі № 6/72-08-2158 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківський автобусний парк” - без задоволення.
Справу № 6/72-08-2158 надіслати до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк