У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.07.08 Справа №9/312/06-22/23/08-20/225/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Кагітіна Л.П. , Яценко О.М.
при секретарі: Лолі Н.О.,
за участю представників:
позивача: Яцик Ю.Г. – довіреність № 1 від 08.01.2008 року;
відповідача: Панченко Т.В. – довіреність № 48 від 26.12.2007 року;
третьої особи: не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2008 р. у справі № 9/312/06-22/23/08-20/225/08
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство «АТП-Екологія», м. Запоріжжя
про стягнення 7197,58 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку
Закритим акціонерним товариством «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м. Запоріжжя подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя про стягнення суми 7197,58 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.03.2007 року у справі № 9/312/06 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м. Запоріжжя задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя на користь Закритого акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м. Запоріжжя 7197грн.58коп. збитків у вигляді неотриманого прибутку.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.08.2007 року рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2007 року у справі № 9/312/06 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2007 року рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.08.2007 року у справі № 9/312/06 скасовано, справу направлено до господарського суду Запорізької області на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2008 року у справі № 9/312/06-22/23/08-20/225/08 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на обґрунтування своїх вимог, склад правопорушення.
Закрите акціонерне товариство «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів» не погодилося із вищевказаним рішенням господарського суду першої інстанції та звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2008 р. у справі № 9/312/06-22/23/08-20/225/08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 7197грн.58коп. Позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, винесеним при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає доведеним наявність причинного зв’язку між неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару за договором від 15.02.2006 року № 01/112 та збитками у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 6041грн.25коп., що полягає у наступному: строк виконання відповідачем зобов’язань по договору від 15.02.22006 року № 01/112 спливав 18.05.2006 року, тобто, укладаючи наступний договір постачання позивач обґрунтовано розраховував на своєчасне отримання 40062грн.; клопотань відповідача про розстрочку платежу або будь-яких повідомлень про неможливість здійснення оплати за товар не надходило; на банківському рахунку позивача було недостатньо коштів для своєчасного придбання товару; на складі у позивача необхідної продукції не зберігалося. Звертає увагу, що для закупівлі та подальшого здійснення поставки продукції за договором від 18.05.2006 року № 18/2 позивач повністю залежав від відповідача в частині своєчасного проведення розрахунків та отримання від останнього 40062грн.00окп. боргу, тобто фактично позивач не міг скористатися належними йому коштами, у зв’язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов’язань по оплаті товару. Посилається на те, що в порушення ч.1 ст.226 Господарського кодексу України та незважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідач а ні повідомив позивача про можливу про строчку платежу, ні звернувся до нього з письмовим проханням про відстрочку платежу, а ні вжив будь-яких заходів, які б запобігали виникненню збитків позивача. Посилається на те, що господарський суд першої інстанції не мав права надавати оцінку позивача щодо оплати податків, зборів, оплати товарів контрагентів, здійснення інших поточних платежів. зазначає, що наводячи узагальнені дані про рух коштів на рахунку позивача за 18.05.-19.06.2006 року суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що в цей період позивач не накопичував зазначені кошти, а сплачував поточні платежі, необхідні для нормального господарського процесу. На думку заявника, мотивувальна частина рішення не містить жодного доказу відсутності вини відповідача у заподіянні збитків.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року у справі №9/312/06-22/23/08-20/225/08 прийнято апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2008 р. у справі № 9/312/06-22/23/08-20/225/08 до розгляду та призначено в засіданні на 30.07.2008 року.
У відзиві на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя просить залишити без змін оскаржувану судове рішення. Вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим, винесеним при повному уточненні всіх обставин, які мають значення по справі з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Посилається на необґрунтований розрахунок позивачем суми збитків. Вказує, що за період з 18.05.2006 року по 08.06.2006 року (проміжок часу коли позивачем повинен був виконаний обов’язок з постачання обладнання) на розрахунковому рахунку позивача знаходилося достатньо грошових коштів для закупівлі обладнання у ППФ «Реал-М» на суму 42981грн.00коп. Зазначає, що строк виконання (за договором № 01/112 від 15.02.2006 року) відповідачем обов’язку розрахуватися сплив 17.05.2006 року, був відомий позивачу, що позивач підтвердив власним листом № 640 від 18.05.2006 року, у якому він вказує, що поставка була здійснена 17.04.2006 року та повідомляє позивача про сплив строку для проведення остаточних розрахунків, це свідчить про те, що позивач 18.05.2006 року знав, що відповідач своєчасно не здійснив остаточний розрахунок і не міг обґрунтовано сподіватися на розрахунок.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №1370 від 29.07.2008 року у справі № 9/312/06-22/23/08-20/225/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Антонік С.Г., судді: Кагітіна Л.П. (доповідач), Яценко О.М., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, третя особа належним чином повідомлена про місце, дату та час апеляційного розгляду справи. Враховуючи достатність матеріалів справи та апеляційної скарги для здійснення апеляційного провадження, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
За заявою представників позивача та відповідача, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу
По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
15.02.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Запорізький сталепрокатний завод» (покупцем) та Закритим акціонерним товариством «ІТЦ «Автоматизація технологічних процесів» (постачальником) був укладений договір поставки № 01/112.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар, виготовлений у відповідності з технічним завданням № 01/06 від 10.01.2006р., яке є невід’ємною частиною цього договору, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість.
Пунктом 1.2 договору, сторони визначили, що найменування товару, його асортимент, кількість, ціна і загальна вартість узгоджуються сторонами і зазначаються в Специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно п.7.3 договору, розрахунки за поставлені товари здійснюються безпосередньо між постачальником і покупцем наступним чином: 75 % передплата на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання договору і виставлення рахунку на оплату; кінцевий розрахунок в розмірі 25 % вартості договору здійснюється на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту про приймання-здачу виконаних пусконалагоджувальних робіт поставленого по даному договору обладнання, але в строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту поставки обладнання за даним договором.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення оплати за товар згідно порядку розрахунків, зазначеному в п.7.3 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно специфікації № 1 від 15.02.2006р. (додаток № 1 до договору № 01/112), загальна вартість товару за договором складає суму 160062,00 грн., у т.ч. ПДВ – 26677,00 грн.
Платіжним дорученням від 16.02.2006р. за № 6-4278 на суму 120000,00 грн. відповідачем було здійснено передплату за договором в розмірі 75 % від загальної суми договору.
17.04.2006р. позивачем здійснено поставку обладнання, що підтверджується, зокрема, видатковою накладною № 144 від 17.04.2006р. на суму 160062,00 грн.
Платіжним дорученням № 6-4278 від 16.06.2006р. відповідачем було перераховано позивачу суму 20000,00 грн.,
30.06.2006р. відповідачем перераховано позивачу суму 20062,00 грн., згідно платіжного доручення № 6/4722.
18.05.2006р. між ДП «АТП-Екологія» (покупцем) і Закритим акціонерним товариством «ІТЦ «Автоматизація технологічних процесів» (постачальником) був укладений договір поставки № 18/2, згідно умов якого позивач зобов’язався у 3-тижневий термін здійснити поставку обладнання, визначеного у специфікації № 1 до договору на загальну суму 53541,00 грн. За умовами договору № 18/2 постачальник за власний рахунок повинен був здійснити придбання та поставку товару, а замовник оплатити 100 % вартості товару виключно після поставки.
Придбання позивачем товару на виконання договору № 18/2 повинно було здійснюватись останнім у ППКФ «Реал-М» за специфікацією № 6 від 19.05.2006р. до договору від 12.01.2006р. № 04 за ціною 42981,00 грн.
На виконання договору від 12.01.2006р. № 04 ППКФ «Реал-М» направило позивачу рахунок-фактуру № СФ-2305/01 від 23.05.2006р. на передплату 100% вартості товару – в розмірі 42981,00 грн., дійсний до оплати до 29.05.2006р.
05.06.2006 року між позивачем та третьою особою укладено угоду про розірвання договору № 18/2 від 18.05.2006р.
Стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя 7197,58 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку було предметом судового позову у цій справі.
Колегія суддів вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають чинному законодавству та у задоволенні яких слід відмовити, з урахуванням наступного:
Позовні вимоги заявлені на підставі ст.530 Цивільного кодексу України. ст.ст.216, 220, 225 та 232 Господарського кодексу України і мотивовані тим, що оскільки відповідачем були порушені зобов’язання по оплаті поставленого товару за договором №01/112 від 15.02.2006р., то позивач не мав можливості скористатися власними коштами та здійснити поставку продукції ДП «АТП-Екологія» за договором № 18/2 від 18.05.2006р. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, договір № 18/2 від 18.05.2006р. між позивачем та третьою особою був розірваний, що призвело до неотримання позивачем доходів в розмірі 7920,00 грн. Оскільки стягнутої рішенням господарського суду Запорізької області від 07.09.2006р. у справі № 20/228/06 з відповідача на користь позивача пені за неналежне виконання договірних зобов’язань за договором № 01/112 від 15.02.2006р. у сумі 722грн.42коп. не достатньо для погашення збитків, позивач вважає, що з відповідача має бути стягнена різниця між сумою збитків та пенею в сумі 7197,58 грн.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
07.09.2006р. господарським судом Запорізької області у справі №20/228/06 за позовом ЗАТ «ІТЦ «Автоматизація технологічних процесів» до ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» про стягнення суми 7212,90 грн. пені прийнято рішення, яким зазначені позовні вимоги задоволені частково і з відповідача на користь позивача стягнута сума 722,42 грн. пені.
Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 20/228/06 від 07.09.2006р. встановлений факт неналежного виконання відповідачем свого договірного зобов’язання в частині своєчасного перерахування позивачу суми вартості поставленого товару за договором № 01/112 від 15.02.2006р.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 цього ж кодексу, до складу збитків відносить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною, та матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення. До складу правопорушення входять такі елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, об’єктом – правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною – наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання, причинний зв’язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань. Обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника – покладається обов’язок факту доведення відсутності вини.
Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними доказами склад правопорушення.
Так, причинний зв’язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає у безпосередньому зв’язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.
Закритим акціонерним товариством «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів» не доведено наявності прямого причинного зв’язку між несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань в частині оплати поставленого товару за договором постачання №01/112 та невиконанням позивачем умов договору поставки № 18/2, укладеного з третьою особою, а отже не доведено і можливість одержання прибутку.
Позивач посилається на те, що оскільки відповідачем були порушені зобов’язання по оплаті поставленого товару за договором № 01/112 від 15.02.2006р., то позивач не мав можливості скористатися власними коштами та здійснити поставку продукції ДП «АТП-Екологія» за договором № 18/2 від 18.05.2006р., у зв’язку з відсутністю можливості у позивача придбати та оплатити товар за договором № 04 від 12.01.2006р., з також посилається на те, що у позивача на складі не було необхідної продукції, як і не було власних резервних коштів на придбання товару.
Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №2369/10/10-031 від 30.01.2007р., позивачем було відкрито рахунки тільки в ЗАТ «ОТП Банк», інших рахунків в кредитних та банківських установах позивач не має.
Згідно банківських виписок, позивач мав можливість використати кошти, які надходили на його рахунок для здійснення передплати ППКФ «Реал-М». Так, за період з 18.05.2006р. до 05.06.2006р. (період дії договору №18/2) у розпорядженні позивача були грошові кошти на рахунку, і кошти щоденно надходили від контрагентів. За вказаний період позивач перерахував, зокрема, кошти ПП «Автоматизація технологічних процесів» у сумі 74 585грн.(суму 2000грн. -19.05.2006р., суму 45450грн. -23.05.2006р., суму 27135грн. - 31.05.2006р).; ПП «Контроль та системи управління» перерахував суму 57000грн.(суму 42000 - 22.05.2006р., суму 15000грн - 29.05.2006р.). Крім того, 13.06.2006р. ПП «Автоматизація технологічних процесів» позивач перерахував суму 100500грн., 27.06.2006р. цьому ж приватному підприємству перераховано суму 110550 грн.00коп.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи відсутність причинного зв’язку між порушенням відповідачем договірних зобов’язань та заподіяних позивачу збитках.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним:
Посилання позивача на наявність вини відповідача у порушенні договірних зобов’язань перед позивачем, що встановлено судовим рішенням не може бути безумовною підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки наявність вини є лише однією складовою частин збитків, а наявність збитків може бути встановлена при підтвердженні всіх складових частин збитків.
До того ж, відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Також, при прийнятті цієї постанови, колегією суддів були враховані вказівки касаційної інстанції, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2007 року у справі № 9/312/06.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції з’ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтовані та безпідставні.
Апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом та апеляційною скаргою відносяться на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Інженерно-технічний центр «Автоматизація технологічних процесів», м.Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2008 р. у справі № 9/312/06-22/23/08-20/225/08 - без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Кагітіна Л.П.
Яценко О.М.