ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2008 Справа № 8/109-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Білецька Л.М., Лисенко О.М.,
секретар судового засідання –Геворгян Е.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –Діденко Р.А., довіреність від 08 січня 2008 року № 9; Гладуш О.В., довіреність від 15 січня 2008 року б/н;
від відповідача –Каширських В.А., довіреність від 14 листопада 2007 року б/н;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестпроектбуд”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 липня 2008 року у справі № 8/109-08
за позовом Акціонерного товариства відкритого типу “Концерн “Весна”, м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестпроектбуд”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 96808,66 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04 липня 2008 року у справі № 8/109-08 (суддя Дубінін І.Ю.) позов АТВТ “Концерн “Весна” задоволено, стягнуто з відповідача ТОВ “Інвестпроектбуд” на користь позивача 96808,66 пені, 968,09 грн. витрат на держмито та 118 грн. судових витрат.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем умов п.5.3.3 договору від 11 вересня 2003 року № 742 щодо направлення представника для складання та підписання акту про наявність дефектів у виконаних роботах, та обов’язку останнього сплатити на підставі п.4.3 вказаного договору пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт по відповідній додатковій угоді за кожен день прострочення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач –ТОВ “Інвестпроектбуд” звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що після отримання листа позивача від 27 червня 2007 року № 1015 його представник з’являвся для складання та підписання актів про наявність дефектів та строку їх усунення, але позивачем такий акт не складався, проте було усно погоджено усунення дефектів відповідачем за свій рахунок, що було зроблено і повідомлено позивача листом від 27 червня 2007 року вих.№ 1015.
Позивач –АТВТ “Концерн “Весна”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У поданому відзиві зазначає, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо направлення у дводенний строк свого представника для складання та підписання акту про наявність дефектів, не надав доказів виконання ним п.5.3.3 договору та не надав доказів на підтвердження факту усунення дефектів.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
11 вересня 2003 року між позивачем АТВТ “Концерн “весна” (замовник) та відповідачем –ТОВ “Інвестпроектбуд” (підрядник) укладений договір № 742 /а.с.5-6/, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об’єктах позивача згідно з “Технічними завданнями” та будівельними, а також іншими правилами та нормами, діючими відносно видів робіт, що виконуються, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити їх відповідно з умовами та в строки, визначені договором.
В п.1.2 договору визначено, що об’єкти, на яких будуть здійснюватися роботи, обсяг, їх вартість, строк виконання робіт, будуть зазначені в додаткових угодах, що оформлюються та додаються до цього договору у якості його невід’ємної частини.
Відповідно до п.1.3 договору, приймання та оплата позивачем виконаних відповідачем робіт здійснюється за актами здачі-приймання виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними відповідачем з моменту підписання позивачем акту здачі-приймання.
08 серпня 06 року сторонами підписано додаткову угода № 93 до договору про виконання ремонтних робіт в приміщеннях №№ 111, 112, 118 корпусу № 1 по вул.Ленінградська,27/31. Вартість робіт за вказаною додатковою угодою склала 105226,80 грн. /а.с.7/.
Роботи за вказаною додатковою угодою до договору були прийняті позивачем 25 серпня 2006 року, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2006 року /а.с.17-18/.
Згідно положень п.5.3.1 договору від 11 вересня 2003 року № 742 підрядник несе відповідальність за якість виконаних робіт. Гарантійний термін встановлюється протягом одного року після підписання позивачем акту здачі-приймання виконаних робіт по відповідній додатковій угоді.
В п.п.5.3.2, 5.3.3 договору сторонами обумовлено, що при виявленні дефектів в виконаних роботах в гарантійний період позивач направляє відповідачу письмове повідомлення. Підрядник зобов’язаний у дводенний термін після отримання повідомлення замовника про виявлені дефекти у виконаних роботах направити до замовника представника для складання та підписання акту про наявність дефектів.
В квітні 2008 року позивач –АТВТ “Концерн “Весна” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ “Інвестпроектбуд” про стягнення з відповідача пені в сумі 96808,65 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27 червня 2007 року за вих. № 1015 ним на адресу відповідача направлено повідомлення про виявлення дефектів в період гарантійного терміну у виконаних відповідачем за додатковою угодою роботах. Вказаний лист отриманий відповідачем 27 червня 2007 року. Проте, відповідач, в порушення п.5.3.3 договору, свого представника для складання та підписання акту про наявність дефектів відповідач не направив.
Відповідно до п.4.3 договору у разі порушення підрядником терміну, зазначеного у п.5.3.3 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт по відповідній додатковій угоді за кожен день прострочення.
Виходячи із вартості робіт за додатковою угодою від 08 серпня 2006 року № 93 в сумі 105226,80 грн. позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 03 липня 2007 року по 02 січня 2008 року (184 дні) в сумі 96808,66 грн.
З висновком господарського суду про задоволення позову погодитись не можна.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, як встановлено ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Пунктом 4.3 договору від 11 вересня 2003 року № 742 сторони встановили відповідальність підрядника за порушення останнім вказаного в п.п.5.3.3 договору дводенного строку направлення представника до замовника для складання та підписання акту про виявлені дефекти. При цьому сторонами конкретно визначений вид неустойки –пеня у розмірі 0,5% від вартості робіт по відповідній додатковій угоді за кожен день прострочення.
Разом з цим, як встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Проте, передбачений п.п.5.3.3 договору обов’язок підрядника направити представника для складання і підписання акту про виявлені дефекти не є грошовим зобов’язанням, а тому порушення строку направлення представника не є порушенням грошового зобов’язання.
Таким чином, встановлення сторонами в п.4.3 договору пені за порушення підрядником строку, вказаного в п.п.5.3.3 договору, є неправомірним, умови договору в цій частині не відповідають вимогам законодавства і застосуванню не підлягають.
Також судова колегія вважає за необхідне відмітити невідповідність та непомірність встановлених в п.4.3 договору обсягів відповідальності відносно характеру та наслідків дій (бездіяльності) зобов’язаного суб’єкта, що свідчить про порушення вказаними умовами договору вимог розумності та справедливості.
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, листом від 09 липня 2007 року за вих. № 230 відповідач –ТОВ “Інвестпроектбуд” повідомив АТВТ “Концерн “Весна” про усунення дефектів, зазначених у листі позивача від 27 червня 2007 року № 1015. Факт отримання вказаного листа позивачем підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції позивача (вх.№ 1069 від 09 липня 2007 року) /а.с. 73 /, заперечень щодо вказаних обставин позивачем не надано, що свідчить про належне виконання відповідачем умов договору щодо усунення виявлених в період гарантійного строку дефектів у виконаних роботах.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги АТВТ “Концерн “Весна” є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, рішення господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Понесені відповідачем витрати у зв’язку з поданням апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестпроектбуд” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 липня 2008 року у справі № 8/109-08 –скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу “Концерн “Весна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестпроектбуд” витрати на подання апеляційної скарги в сумі 484,05 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
О.М.Лисенко