Справа №8338 Категорія
Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.
Доповідач Лук'янова С.ВУХВАЛА Іменем України
6 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Зубової Л.М суддів Лук'янової СВ., СоломахиЛ.І.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення грошової суми.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13 липня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Протягом всього строку служби обмундирування періодично йому видавалося; останній раз - в 2004 році, що підтверджується довідкою НОМЕР_1. Тому висновок суду про часткове задоволення його позову є необгрунтованим. Факт отримання ним обмундирування на складі УМВС можуть підтвердити свідки. Про те, що компенсація за обмундирування йому не буде сплачена, він дізнався 5 квітня 2006 року, коли отримав довідку про заборгованість. Тому він не пропустив строк позовної давності. На підставі наказу МВС України від 5 грудня 2003 року №1489 „Про затвердження Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ ..." при звільненні у запас або у відставку особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ видається належне на день звільнення обмундирування або виплачується грошова компенсація за нього у розмірі вартості речового майна; з ними здійснюються розрахунки за речове майно на день звільнення (а.с.22-24).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач повністю підтримав доводи апеляційної скарги; представник відповідача не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13 липня 2006 року частково задоволено вказаний позов І з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість по грошовій компенсації за обмундирування в сумі 1429 грн. 38 коп.; на
користь держави з відповідача стягнуто судовий збір в сумі 51 грн. Цим рішенням встановлено, що з 24 червня 1983 року по 31 березня 2005 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. При звільненні позивачу не була виплачена компенсація за невидане обмундирування в сумі 4863 грн. 68 коп.; ця заборгованість виникла за весь час проходження позивачем служби. На користь позивача підлягає стягненню сума грошової компенсації в межах строку позовної давності за період з 31 березня 2002 року по 31 березня 2005 року в сумі 1429 грн. 38 коп. (а.с.20).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню1429 грн. 38 коп. в межах строку позовної давності.
Згідно п.3.26 наказу МВС України від 5 грудня 2003 року №1489 „Про затвердження Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України", який був чинним на час роботи позивача і на час його звільнення, замість не виданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі, дозволяється видавати грошову компенсацію. Згідно поясненням позивача під час роботи у відповідача він не звертався до суду з позовом про стягнення з відповідача грошової компенсації замість не виданих своєчасно предметів речового майна. Надана відповідачем арматурна картка НОМЕР_2 відкрита на ім"я позивача. Але ця картка не підтверджує факту переривання строку позовної давності для можливості стягнення з відповідача суми, заявленої позивачем. Посилання позивача на ст.ст.18, 21 Закону України „Про міліцію", які на його думку позбавляли його права під час роботи у відповідача звертатися до суду з позовом про стягнення грошової компенсації замість своєчасно не виданих предметів речового майна, не відповідає діючому законодавству.
Висновки суду ґрунтуються на доказах, які повно перевірені в судовому засіданні. Відповідно до вимог ст..212 ЦПК України суд першої інстанції дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам і зробив переконливі висновки про часткове задоволення вказаного позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору в сумі 51 грн. (а.с.З), сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом, суд першої інстанції правильно послався на ст.88 ЦПК України, але помилково стягнув вказану суму з відповідача на користь держави. Тому апеляційний суд вважає за необхідне вточнити рішення суду першої інстанції від 13 липня 2006 року в частині стягнутого з відповідача судового збору і стягнути з відповідача 51 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст .ЗОЗ, 304, 307 ч.І п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13 липня 2006 року в частині суми, стягнутої на користь ОСОБА_1 в якості компенсації за невидані своєчасно предмети речового майна, залишити без зміни;
вточнити рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 13 липня 2006 року в частині стягнення судового збору і стягнути з Управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.