Справа АДРЕСА_12- 8517 2006 p.        Головуючий у 1 інстанції Хмельницька Л.І.

Категорія 44                                              Доповідач Постолова В.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня      2006 року                 Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого : Новосядлої В.М. Суддів: Постолової В.Г., ТроценкоЛ.І. при секретарі Миснянко М.П, Панаріній О.В. за участю адвокатів ОСОБА_1 ОСОБА_2 позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому  засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5.  На рішення Ленінського районного суду м. Донецька   від 4 липня    2006 року В справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування витрат по утриманню квартири та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В червні 2005 року позивачки звернулись в суд з вказаним позовом до відповідачки. Вказували, що квартира АДРЕСА_1  є спільною частковою власністю їх та відповідачки, останній на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 березня 2004 року належить 23/100 частини вказаного жилого будинку. Раніше ця частина належала ОСОБА_6, яка до своєї смерті, а саме до 25 травня 2002 року мешкала в зазначеній квартирі. Вказана квартира знаходиться в будинку барачного типу і потребує капітального ремонту. Оскільки вони є співвласниками квартири, то повинні самостійно її ремонтувати, але відповідачка  не приймає мір по охороні житла  , не ремонтує систему опалення, яка у них є загальною, не ремонтує огорожу , не опалює приміщення. Позивачки постійно проживають в квартирі, а тому вимушені за власні кошти проводити ремонтні роботи, зокрема ремонт системи опалювання . Так ними в 2003 році на ремонт системи опалювання   було витрачено 600 грн, для опалення  квартири    на придбання вугілля за 3 роки ними було витрачено 3600 грн., крім того  для захисту своєї власності вони вимушені були огородити будинок огорожею, на яку витратили 2423 грн. Всього на утримання вказаної квартири ними було витрачено 6623 грн. Просили зобов*язати відповідачку забезпечити охоронність належного їй житлового приміщення та провести необхідний текучий та капітальний ремонт, стягнути з відповідачки на їх користь витрати в розмірі 3179 грн. та на відшкодування моральної шкоди стягнути по 3000 грн на кожну.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 4 липня 2006року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користьОСОБА_3, ОСОБА_4 витрати на утрим ання квартири в сумі 3097 грн., в частині відшкодування витрат на утримання квартири в сумі 2283 грн відмовлено.Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн на кожну, в решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5  просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволені позову щодо вимог про відшкодування витрат по утриманню квартири та відшкодування моральної шкоди , посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме вважає що суд без належної аргументації дійшов до висновку про те, що вона повинна нести витрати на утримання огорожі та хвіртки, по ремонту водопроводу та опалення , по опаленню квартири та безпідставно визначив наявність моральної шкоди, спричиненої позивачкам з її вини , крім того суд не залучив до участі в справі виконавчий комітет Куйбишевської та Донецької міської ради, ЖЄК Куйбишевського району м. Донецька,

Судом першої інстанції встановлено , що квартира  АДРЕСА_1  є спільною частковою власністю сторін : позивачкам належить 53,7% квартири на підставі свідоцтва про право власності на приміщення НОМЕР_1, виданого представництвом фонду Держмайна України та зареєстрованого в БТІ м. Донецька НОМЕР_2, відповідачці - належить 23/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівль на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 березня 2004 року, виданого П*ятою донецькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в БТІ м. Донецька НОМЕР_3. Згідно висновків судово-будівельно-технічної експертизи № 5805/22 від 14.04.2006 року вартість робіт та матеріалів по заміні трубопроводів водопостачання та опалювання в квартирі на момент проведення експертизи складає 994 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів про відшкодуванню витрат по утриманню квартири, суд виходив з того , що сума понесених витрат позивачами по утриманню квартири та при домової території складає : вугілля 2778 грн + заміна трубопровода водопостачання та опалення 994 грн + огорожа та хвіртка 2473 грн.=6195 грн, тому відповідачка повинна оплатити позивача 3097 грн. Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з тяжкості моральних страждань, їх тривалості, яких зазнали позивачки.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників , дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині позовних вимог про відшкодування витрат по утриманню квартири підлягає зміні, рішення суду в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з постановою нового рішення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов*язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів  (обов*язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов*язаннями, пов*язаними  спільним майном.

Встановлено , що сторони по справі є співвласниками квартири    АДРЕСА_1, в якій позивачам   належить 53,7% квартири на підставі свідоцтва про право власності на приміщення НОМЕР_1, виданого представництвом фонду держмайна України та зареєстрованого в БТІ м. Донецька НОМЕР_2, а відповідачці-належить 23/100 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівль на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 березня 2004 року, виданого П*ятою донецькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в БТІ м. Донецька НОМЕР_3.

Відповідно до довідки КП БТІ м. Донецька (а. с. 181) належні відповідачці ОСОБА_5    23/100 частини житлового будинку    відповідають 46,3/100 часткам квартири АДРЕСА_1.

Встановлено, що сторонами визначено порядок користування спірною квартирою, де позивачі користуються  кімнатами 10,9 кв. м та 10,9 кв.м, а відповідачка користується кімнатою площею 17,6 кв.м., при цьому каналізація, водопровід, пічне опалювання, санвузол, коридор та кухня знаходяться в їх загальному користуванні.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів про відшкодування витрат на утримання спільного майна, суд першої інстанції правильно виходив , з того, що відповідачка як співвласник зобов*язана брати участь  у витратах на  утримання та збереження спільного майна  відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, включивши в витрати позивачів по утриманню спільного майна витрати , понесені позивачами по опаленню квартири та по заміні трубопроводів водопостачання та опалення.

Розмір понесених позивачами витрат  по опаленню спірної квартири суд правильно визначив , виходячи із мінімальної норми забезпечення населення твердим паливом яка складає 2,2 тони на домогосподарство за ціною 421 грн. за тону і які склали за три роки 2778 грн.

Разом з цим , визначаючи розмір понесених позивачами витрат по заміні трубопроводів водопостачання та опалення в сумі 994 грн., виходячи із   з висновку судової будівельно - технічної експертизи   від 14 квітня 2006 року , суд   вийшов за межі позовних вимог позивачів.

Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог.

Так , з позовної заяви вбачається, що позивачами були заявлені позовні вимоги щодо витрат по заміні трубопроводів водопостачання та опалення в сумі 600 грн ., які були підтверджені при розгляді справи поясненнями свідка ОСОБА_7, інших заяв про збільшення вимог щодо вказаних витрат позивачами до суду не подавалося.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне прийняти до уваги розмір витрат позивачів по заміні трубопроводів водопостачання та опалення в сумі 600 грн, який знайшов своє підтвердження.

Разом з цим, включаючи в витрати позивачів по утриманню спільного майна витрати в сумі 2473 грн , понесені позивачами по заміні огорожі та хвіртки , суд не врахував , що позивачки замінили стару  огорожу та хвіртку  за власною ініціативою, вклавши   у вказану заміну саме  такий  розмір коштів без узгодження з відповідачкою, а тому апеляційний суд вважає , що у відповідачки не виникло обов*язків щодо відшкодування вказаних витрат в визначеному позивачками розмірі.

Таким чином , апеляційний суд вважає що розмір витрат позивачів по утриманню спільного майна складає 2778 грн.+600грн = 3378 грн. і з урахуванням належній відповідачці частки в квартирі з неї підлягає стягненню на користь позивачів 3378x46,3%=564,01 грн, а тому рішення суду в частині вимог про відшкодування витрат по утриманню квартири     підлягає зміні  ,  із стягненням     на користь позивачів з відповідачки витрат по утриманню квартири в розмірі 1564,01 грн .

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що внаслідок не проживання відповідачки в квартирі та її небажання ремонтувати та нести витрати по утриманню квартири були порушені права позивачів , внаслідок чого їм були спричинені   моральні страждання. Проте, з таким висновком суду погодитися" не можна, оскільки його зроблено в порушення  норм матеріального права, що відповідно до вимог ч.І п.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до роз*яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5 стягнення моральної шкоди  допустиме лише у випадках, передбачених спеціальними законами. При виниклих правовідносинах відшкодування моральної шкоди не передбачено нормами діючого законодавства.

За таких обставин рішення суду в частині позову про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню, з постановою нового рішення про відмову у задоволені позову . Відповідно до вимог чЛст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Апеляційний суд вважає за необхідне     стягнути з відповідача відповідно до вказаних вимог   судовий збор  на користь позивачів в розмірі 51грн. В решті вимог рішення не оскаржувалося.

Керуючись ст. ст.ЗОЗ, 308,309,313,316 ЦПК України , апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  частково задовольнити . Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 4 липня 2006 року  в частині позову про відшкодування витрат по утриманню квартири змініти, в частині позову про відшкодування моральної шкоди скасувати.

Позовні вимоги  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування витрат по утриманню  квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати по утриманню квартири в сумі 1564,01 грн. В задоволені позовних вимог  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5   про відшкодування моральної шкоди  відмовити . Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4   судовий  збор в розмірі 51 грн. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили.