Справа 22-1473 ас Головуючий у 1 інстанції Кузнецов В.О.
Категорія 21 Доповідач Червинська М.Є.
УХВАЛА Іменем України
4 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Алексеева А.В., Азевіча В.Б. При секретарі Мартіросовій А.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 27 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання неправомірним рішення, стягнення заборгованості по пенсійним виплатам,
Встановив:
Постановою Будьоннівського районного суду від 27 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання неправомірним рішення, стягнення заборгованості по пенсійним виплатам відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на суттєве порушення судом при вирішенні спору вимог матеріального закону.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в управлінні, пенсія призначена позивачці як інваліду 3 групи, інвалідність встановлена як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір пенсії визначений відповідачем у відповідності з вимогами Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів від 3.01.2002 року та від 27.12.2005 року. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що розмір пенсії, яка призначена та сплачується позивачки, відповідає вимогам закону й порушень суб"єктом владних повноважень прав та інтересів позивачки не встановлено. Суд вважав, що доводи позивачки про те, що розмір її пенсії з січня 2005 року повинен становити 2158 гривень неспроможні.
В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, доводи позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанова ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні пенсійного Фонду, отримує пенсію, яка призначена в зв"язку з 3 групою інвалідності, яка встановлена внаслідок захворювання отриманого під час Чорнобильської катастрофи.
Частиною 4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що розміри пенсії для інвалідів не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком. Вимогами цієї статті встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва або захворювання, та пенсії в зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 Закону передбачено, що роз"яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов"язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб"єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсії проводиться виходячи з розміру 19,91 гривень, в тому числі й інвалідам третьої групи. Виходячи з цієї розрахункової суми позивачка отримувала пенсію по інвалідності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 „Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що з 1 січня 2006 року мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону не може бути нижчим - для інших інвалідів , щодо яких встановлено причинний зв"язок інвалідності з
Чорнобильською катастрофою для 3 групи - 370 гривень. Встановлено, що пенсія позивачки складає з 1.01.2006 року 390,23 гривень.
Доводи позивачки щодо збільшення пенсії на підставі Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2005 року відповідно до розміру мінімальної заробітної плати з 1.01.2005 року 332 гривні за таких обставин неспроможні.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що суб"єкт владних повноважень довів в судовому засіданні, що при призначенні пенсії позивачки, визначенні розміру пенсії та подальшого перерахунку пенсії, діяв в межах своєї компетенції та у відповідності з зазначеними вимогами закону. Підстав для висновку, що відповідач при цьому порушив вимоги діючого законодавства немає.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 27 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.