ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" липня 2008 р. | Справа № 5/13-08-818 |
За позовом: Військової частини А 1620, м. Одеса
до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства „ЕК Одесаобленерго”, м. Одеса
2. Квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси
про зобов’язання до вчинення певних дій
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Гайдай О.В. на підставі довіреності;
від відповідачів: 1. Кулик О.В. на підставі довіреності;
2. не з’явився.
Суть спору: військова частина А 1620 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” та квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси про зобов’язання відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Роздільнянського району електричних мереж привести у відповідність до цивільного законодавства розділи 2 та 4 договору № 568 від 11.01.2005 року, в частині, що стосується перекладення на квартирно –експлуатаційний відділ м. Одеси обов’язків з оплати постачальнику електроенергії вартості спожитої електричної енергії та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату цих рахунків та про зобов’язання відповідачів внести до п. 1 додаткової угоди до договору № 568 від 11.01.2005 року зміни, за якими покласти на квартирно –експлуатаційний відділ м. Одеси відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів.
В подальшому позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог № 511 від 01.04.2008 року.
З боку відповідача по справі –квартирно – експлуатаційного відділу м. Одеси до суду було надано відзив на позов, відповідно до якого відповідач на підставі доводів викладених у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши при цьому, що на його думку вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та безпідставними.
Своєю заявою від 15.05.2008 року №825 позивач уточнив свої позовні вимоги, та відповідно до остаточних вимог просив суд розірвати договір про постачання електричної енергії № 568 від 11.01.2005 року у зв’язку із істотною зміною обставин.
До суду з боку Роздільнянського району електричних мереж відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” надійшов відзив на позовну заяву, згідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, а провадження по справі припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору.
В процесі розгляду справи представниками сторін по справі до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:
Між відкритим акціонерним товариством „ЕК Одесаобленерго” та військовою частиною А - 1620 було укладено договір на постачання електричної енергії № 568 від 11.01.2005 року, відповідно до якого відкрите акціонерне товариство „ЕК Одесаобленерго” взяло на себе зобов’язання постачати електричну енергію військовій частині А –1620, а остання оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами укладеного договору та додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.
В наступному, у січні 2006 року між позивачем та відповідачами була укладена додаткова угода до договору № 568 від 11.01.2005 року за якою сторони погодились про те, що додаткова угода є невід’ємною частиною договору № 568 від 11.01.2005 року. Щодо її змісту, то сторони за угодою внесли зміни до п. 1 додатку до договору № 568 від 11.01.2005 року „Порядок розрахунків”.
Згідно до своїх остаточних позовних вимог, викладених в заяві про уточнення позовних вимог № 825 від 15.05.2008 року позивач просив суд розірвати договір про постачання електричної енергії № 568 від 11.01.2005 року в зв’язку із істотною зміною обставин, при цьому під істотною зміною обставин розуміючи проведення заміни сторони на яку покладені обов’язки по сплаті рахунків за спожиту електроенергію.
Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ст. 626 наведеного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Проте, ст. 652 цього кодексу передбачено порядок розірвання договору за істотної зміни обставин, а саме: у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Таким чином, виходячи з наведених норм матеріального права, посилання позивача на необхідність розірвання договору про постачання електричної енергії № 568 від 11.01.2005 року судом сприймаються критично, оскільки метою розірвання договору в зв’язку із істотною зміною обставин є перш за все необхідність відновлення балансу інтересів сторін за договором, порушених внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, які не залежать від волі сторін.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В процесі розгляду справи позивачем до суду не було доведено та належним чином обґрунтовано обставини за якими договір про постачання електроенергії мав бути розірваним, а тому суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін по справі, що відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
На думку суду додаткова угода до договору № 568 від 11.01.2005 року укладена між військовою частиною А 1620, відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” та квартирно –експлуатаційним відділом м. Одеси є саме новацією договору № 568 від 11.01.2005 року в частині проведення розрахунків за договором. Тобто, сторонами за угодою фактично здійснено заміну первісних зобов’язань новими, а також визначено та конкретизовано лише порядок проведення розрахунків за спожиту позивачем електроенергію. Слід звернути увагу, що новація договору стосується лише порядку проведення розрахунків за спожиту електроенергію, а інші умову договору залишились незміненими та такими, що підлягають виконанню сторонами за угодою.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення підписано 07.08.2008 року
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.