Судове рішення #259632
Україна

 

Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-780 2006 р.                                                      Головуючий в суді 1 інстанції

Категорія ст. 190 ч. 2                                                                        КОВАЛЬ А.Б.

КК України                                                                          Доповідач в апеляційній інстанції

ЩЕПОТКІНА В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                      ЩЕПОТКІНОЇ В.В.

суддів                                 ЦИНДИ P.M., ТАПАЛА Г.К.

з участю прокурора        СВИЩ Л.А.

розглянувши  кримінальну справу за апеляцією  засудженого  ОСОБА_1  на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимий вироком Уманського

міськрайсуду від 01.06.2004 року за ч. З

ст. 185 КК України до 3 років позбавлення

волі з випробуванням з іспитовим строком

на 2 роки. Постановою Уманського міськрайсуду

від 30.03.2006 року направлений в місця позбавлення

волі для відбуття покарання згідно вироку суду від

01.06.2004 р.,-

засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного судом покарання повністю приєднане покарання за вироком Уманського міськрайсуду від 01.06.2004 року в виді 3-х років позбавлення волі і остаточно визначено до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі.

Судом вирішена доля речового доказу - мобільного телефону «Самсунг Х600», який переданий за належністю потерпілому ОСОБА_2

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він 26.02.2006 р. близько 16 год., знаходячись на перехресті вулиць Тищенка-Леніна м. Умані Черкаської області, умисно з корисливих спонукань шляхом обману заволодів мобільним телефоном «Самсунг Х-600» , вартістю 600 грн., стартовим пакетом вартістю 50 грн. та грошовими коштами на ньому в сумі 15 грн., що належить ОСОБА_2, спричинивши йому збитки на 665 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеності його винності та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду та пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України, мотивуючи тим, що він щиро покаявся, позитивно характеризується по місцю проживання, має скрутні сімейні обставини: тяжко хворого брата.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Висновок   суду   про   доведеність   винності   ОСОБА_1  у   незаконному заволодінні чужим майном з корисливих мотивів, а саме: майна потерпілого ОСОБА_2, ґрунтується на доказах, які досліджені судом і ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані судом відповідно до змін обвинувачення прокурором в суді за ч. 2 ст. 190 КК України. У зв'язку з відсутністю апеляцій прокурора та потерпілого на порушення вимог ст. 277 КПК України, неправильне застосування кримінального закону і необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин, вирок суду в цій частині залишається без зміни.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд 1 інстанції вірно врахував ступінь тяжкості чиненого злочину, особу засудженого, який раніше був засуджений за корисливий злочин з випробуванням і в період іспитового строку вчинив новий корисливий злочин, - і прийшов до обґрунтованого висновку про можливість його виправлення тільки з призначенням покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а враховуючи обставини, які пом'якшують його покарання, призначив йому мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 не вбачається.

Оскільки даний злочин скоєний ОСОБА_1 в період іспитового строку за вироком Уманського міськрайсуду від 01.04.2004 року, суд обґрунтовано на підставі ст. 71 КК України приєднав до покарання, призначеного за ч. 2 ст. 190 КК України, невідбуте покарання за вироком Уманського райсуду від 01.04.2004 року строком 3 роки.

Підстав для зміни вироку суду та пом'якшення покарання ОСОБА_1 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація