Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-783, 2006 року Головуючий по 1 інстанції Мишенко В.В.
Категорія: ст. 353 КПК України Доповідач в апеляції Демиденко А.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А.І.
суддів ЯтченкаМ.О., Восколовича В.І.
прокурора Гришанової Н. Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2006 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше не судимому, -
засудженому вироком Золотоніського міськрайонного суду від 12 липня 2006 року за ч.І ст. 365; ч.іст.366; 70; 75-76 КК України до 2-х років 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у сфері службової діяльності строком на 2 роки 6 місяців та звільненого від його відбування в частині основного покарання на іспитовий строк в 1 рік, - відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження.
З неї вбачається, що засуджений ОСОБА_121 серпня 2006 року звернувся до місцевого суду апеляцією та з письмовим клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку.
Відмовляючи йому у задоволенні цього клопотання, суд послався на безпідставність тих доводів, на які ОСОБА_1покликався в ньому, тобто прийшов до висновку про те, що засуджений пропустив строк на апеляційне оскарження вироку не з поважних причин.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 порушується питання про скасування цієї постанови внаслідок її необґрунтованності.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами зазначеної апеляції, колегія суддів судової палати приходить до наступного.
Право на апеляційне оскарження судових рішень гарантоване ст. 129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід'ємну складову права на судовий захист.
Ці конституційні вимоги узгоджуються зі ст. 6-1 Європейської конвенції з прав людини про право кожного на справедливий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_1подав апеляцію з порушенням 15-ти денного терміну, тобто не в строк, що передбачений ч.Зст.349 КПК України. В доданому до неї клопотанні, посилаючись на те, що під час проголошення вироку він із-за складного психологічного стану не в повній мірі усвідомив його зміст, просив визнати ці доводи як поважну причину та відновити строк на апеляційне оскарження зазначеного вироку.
Колегія суддів судової палати вважає, що судом першої інстанції всі сумніви щодо пропуску строку на апеляційне оскарження вироку з поважних причин безпідставно не враховані на користь засудженого, оскільки його доводи про не усвідомлення змісту проголошеного вироку узгоджуються з об'єктивними даними, серед яких, зокрема, те, що ОСОБА_1після цього, не маючи на руках копії вироку, продовжував працювати сільським головою до дня його виклику до державної виконавчої служби, де і дізнався про його правові наслідки в частині додаткової міри покарання.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 382, 353 ч.5 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1задовільнити повністю.
Скасувати постанову Золотоніського міського суду Черкаської області від 01 вересня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_1.
Відновити пропущений строк і визнати його апеляцію від 21 серпня 2006 року такою, що підлягає розгляду.
Дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 КПК України.