ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" серпня 2008 р. | Справа № 30/19-08-459 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.,
суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача –Дягілев О.В.
від відповідача – Негря О.В.
від 3-ї особи - Польщіна Т.Л.
розглянувши апеляційні скарги Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2008р.
зі справи № 30/19-08-459
за позовом Одеської міської ради
3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради
до відповідача - Сільськогосподарське ТОВ "Агрофірма "Нива"
про припинення права власності на земельну ділянку та зобов'зання вчинити певні дії
встановив:
Одеська міська рада 05.02.2008р. звернулась до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Нива” про припинення права власності на земельну ділянку, яка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності від 2004р. серія ОД № 052246 та зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення багатоповерхової будівлі, посилаючись на використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2008р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, Одеська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради також не погодилось із рішенням суду і звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, позов задовольнити.
Сільськогосподарське ТОВ "Агрофірма "Нива" вважає апеляційні скарги безпідставними, а рішення суду законним і обгрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, судова колегія дійшла висновку про правильність прийнятого судом рішення і відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке.
Позивач по справі вважає, що відповідно до ст.ст. 19, 38, 39 ЗК України здійснення будівництва багатоповерхових будинків можливе лише на землях, які віднесені до земель житлової та громадської забудови, у зв’язку з чим відповідно до ст. 143 цього кодексу, має бути припинено право власності відповідача на земельну ділянку, яка використовується не за цільовим призначенням, оскільки в ході проведення перевірки використання земельної ділянки працівниками Одеського міського управління земельних ресурсів було встановлено, що СТОВ Агрофірма „Нива” використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме не для ведення сільськогосподарського виробництва, а здійснює на ній будівельні роботи з будівництва багатоповерхового будинку, але ці твердження позивача матеріалами справи не підтверджуються.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 052246 СТОВ Агрофірма „Нива” є власником земельної ділянки площею 0,4123 га, розташованої за адресою: вул. Академіка Вільямса, 43, Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Цільове призначення земельної ділянки –для ведення сільськогосподарського виробництва.
Матеріали свідчать, що земельна ділянка площею 0,4123 га по вул. Ак. Вільямса, 43, входила до складу забудованих земель загальною площею 3,01 га, які перебували у постійному користуванні СТОВ Аргофірма „Нива” і на яких ще у попередні роки були розташовані адміністративні та господарські будівлі та споруди колгоспної комплексної бригади № 2 колгоспу ім.Карла Лібкнехта (перейменованого у КСП „Нива”, потім реорганізованого у 1998р. у МСК „Нива”, у 2000р. у СТОВ Агрофірма „Нива”), зокрема, гуртожиток, клуб-контора, пам’ятник Леніну та інші. На даний час на зазначеній земельній ділянці знаходиться будівля гуртожитку, яка належить СТОВ Агрофірма „Нива” на праві власності.
Для проведення будівельних робіт на цій ділянці відповідачем було виготовлено проект та отримано всі необхідні висновки та погодження, що підтверджується рішеннями виконкому Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 28.08.2003р. № 252 , яким надано дозвіл на проведення проектних робіт по будівництву багатоквартирного жилого будинку по вул. Вільямса, 43, від 31.10.2005р. № 345, яким надано дозвіл на будівництво, листом Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів Одеської області від 24.06.2004р., актом вибору земельної ділянки для розміщення багатоквартирного жилого будинку по вул. Вільямса, 43, висновком відділу містобудування і архітектури Овідіопольської районної адміністрації Одеської області про попереднє погодження вибору земельної ділянки для СТОВ Агрофірма „Нива”, погодженням Дністровської регіональної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області № 803\20 від 26.08.2003р. про попереднє узгодження вибору земельної ділянки, комплексним експертним висновком № 318 Одеської обласної служби української державної інвестиційної експертизи від 21.12.2007р., дозволом на виконання будівельних робіт за № 68 від 27.12.2005р., листом Овідіопольської райдержадміністрації № 1\23\01-2018 від 30.07.2007р.
До того ж, листом Овідіопольської райдержадміністрацієї № 1\23\01-2018 від 30.07.2007р. визнано факт помилкового визначення цільового призначення –для ведення сільськогосподарського виробництва, а згідно висновку ДП „Одеський інститут землеустрою” № 9192 від 11.12.2007р., при визначенні цільового призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 43, допущено неточність, забудовані землі - це вгіддя. СТОВ Агрофірма „Нива” веде внутрішньогосподарське будівництво на вищевказаній земельній ділянці і в такому випадку, згідно зазначеного висновку ДП „Одеський інститут землеустрою”, не має потреби у зміні цільового призначення земельної ділянки.
Щодо посилання позивача на призупинення дії дозволу № 68 на виконання будівельних робіт від 27.12.2005р., то постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2007р. по справі № 2-а-447\07, яка набрала законної сили, призупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № 68 від 27.12.2005р. та припис Інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудівної політики Одеської облдержадміністрації від 27.06.2007р. про призупинення будівельних робіт було скасовано.
Згідно ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких, зокрема, є землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до п. "а" ст. 143 Земельного кодексу України, можливе примусове припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Статтею 378 ЦК України також встановлено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Проте прийняття рішення про позбавлення права власності у зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, хоч і передбачено Земельним Кодексом України, є досить неоднозначним і може суперечити Конституції України, яка встановлює, що право власності на землю гарантується, і ніхто не може бути незаконно позбавлений цього права.
Крім того, на теперішній час межі м. Одеси законодавчо не визначені, тобто позивач не надав доказів порушення його прав стосовно спірної земельної ділянки площею 0,4123 га по вул. Ак. Вільямса, 43.
Приписи ст.13 Конституції України визначають, що від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Виконавчу владу в областях і районах, м. Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, компетенція яких визначена Законом України „Про місцеві державні адміністрації” від 9.04.99р. №586-ХІV.
Ст.13 цього Закону вказує, що до питань, які вирішуються місцевими державними адміністраціями, належить питання використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля.
Згідно п.29 ст. 85 Конституції України, утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, належить до виключних повноважень Верховної Ради України.
Як вбачається із змісту п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади, тобто місцеві державні адміністрації.
Ст.116 Земельного Кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Законом.
Ст. 173 ЗК України визначає межу адміністративно –територіального утворення як умовно замкнену лінію на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. У межах конкретного адміністративно –територіального утворення здійснюються повноваження компетентних органів.
Межі району, села, селища, міста, району у місті не тільки встановлюються, але й змінюються за проектами землеустрою, які розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до техніко-економічного обґрунтування розвитку адміністративно –територіальних утворень та генеральних планів населених пунктів.
Межа адміністративно –територіального утворення не є постійною. Сам факт включення нових земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не припиняє права власності і права користування цими земельними ділянками.
Правовий режим вказаних земельних ділянок може бути змінений лише у випадку їх вилучення (викупу) у відповідних суб’єктів з відшкодуванням збитків у повному обсязі згідно вимог чинного законодавства.
20.07.2001р. Одеська міська рада прийняла рішення № 2655-ХХІІІ „Про погодження межі м. Одеси”.
Рішенням Одеської обласної Ради від 7.08.01р. №347-ХХІІІ „Про межі м. Одеси” затверджено межі міста Одеси загальною пл. 16242 га. з включенням у межі м. Одеси, в т.ч., земель Овідіопольського району –1407га. з них: Таїровської селищної Ради –1078 га. та з передачею в межі території Таїровської селищної Ради Овідіопольського району 43га. земель м. Одеси.
Постановою Верховної Ради від 7.02.02р. №3064-ІІІ „Про зміну меж м. Одеси Одеської області” були затверджені нові границі м. Одеси.
Чинний Земельний Кодекс України закріпив положення щодо встановлення меж адміністративно - територіальних утворень в певному порядку та відповідно до закону. Проекти землеустрою щодо встановлення та зміні меж адміністративно –територіальних утворень розглядаються і затверджуються в установленому порядку відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.62 Закону України „Про землеустрій” документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно –правовим актам.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” проекти землевпорядкування повинні пройти обов’язкову державну експертизу, яка виконується Держкомземом України.
Висновком державної землевпорядної експертизи від 10.12.04р. №4543 встановлені зауваження до проектних матеріалів землеустрою щодо зміни меж м. Одеси, виготовлених на виконання Постанови ВР України №3064-ІІІ „Про зміну меж м. Одеси Одеської області”.
Дії щодо реалізації Постанови ВР України до теперішнього часу не виконані, процедура передачі земель у відповідності до норм чинного законодавства не завершена.
Листом від 14.12.05р. за № 03-30/132 підтверджено, що на даний час межі м. Одеси в натурі (на місцевості) не встановлені, направлений до Держкомзему України технічний звіт по встановленню межі м. Одеси не пройшов державну землевпорядну експертизу і направлений на доопрацювання, оскільки при обрахуванні площі міста за результатами геодезичної зйомки виявлено розбіжності між обчисленою фактичною площею міста та межами міста, затвердженими Постановою Верховної Ради України.
На підставі вищевикладеного, рішення суду першої інстанції, яким в задоволенні позову відмовлено, відповідає обставинам справи і нормам діючого законодавства і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2008р. у справі № 30/19-08-459 залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді: Т.А. Величко
Л.В. Поліщук