ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"10" червня 2008 р. | Справа № 8/82/08 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 10 червня 2008 року:
від позивача: Мосякін В.О., директор; Шалару О.І., за довіреністю;
від відповідача: Герман О.С., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-торгівельна компанія „Альянс”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2008р.
по справі № 8/82/08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-торгівельна компанія „Альянс”
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дружба”
про стягнення коштів у сумі 25693,74 грн.
(суть спору вказана згідно з рішенням)
В судовому засіданні 10.06.2008р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановив:
У березні 2008 року ТОВ “Агро-торгівельна компанія “Альянс” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ “Агрофірма “Дружба” про стягнення заборгованості в сумі 21775,10 грн., 3571,12 грн. неустойки, 3% річних в сумі 293,52 грн. за договором купівлі —продажу № 8 від 15.03.2007 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ “Агро-торгівельна компанія “Альянс” посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 8 від 15.03.2007 року, зазначаючи, що ТОВ „Агрофірма „Дружба” не поставлено 46,33 т пшениці на суму 21775,10 грн. у зв'язку з чим нараховано неустойку в розмірі 0,1% від вартості недопоставленої партії товару за кожен день прострочення, що становить 3571,12 грн., та 3 проценти річних, розмір яких складає 293,52 грн. Правовими підставами заявлених вимог позивач вказує ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
08.04.2008 року в засіданні суду першої інстанції позивач усно уточнив позовні вимоги (про що зазначено в рішенні суду від 08.04.2008 року) та просив суд зобов'язати відповідача поставити йому 46,33 тони пшениці шостого класу та стягнути неустойку в сумі 3571,12 грн. на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008 року по справі № 8/82/08 (суддя Гриньова Т.В.) у задоволенні уточнених позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд вказав про порушення позивачем умов договору № 8 від 15.03.2007 року та безпідставність заявлених позовних вимог, а саме, що позивач не забезпечив подачу транспорту відповідачу під завантаження пшениці, як того вимагає п. 2.1. договору, та не надав суду доказів, спростовуючих цей факт, а також факт наявності на складі відповідача достатньої кількості пшениці для виконання відповідачем зобов'язання в разі подачі транспорту.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ “Агро-торгівельна компанія “Альянс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 08.04.2008 року по справі № 8/82/08 та прийняти нове, яким зобов'язати відповідача поставити 46,33 тони пшениці шостого класу за ціною по договору та стягнути 3571,12 грн. неустойки за договором.
Скаржник вказує про порушення судом норм матеріального права та стверджує про неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для вирішення спору, з посиланням на наступне: - судом не враховано, що відповідно до п. 2.1 договору № 8 від 15.03.2007 року позивачем подано автотранспорт для відповідного завантаження пшениці, про що свідчать маршрутні листи, які містяться в матеріалах справи; - позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою вказати дату наступного відвантаження, про що свідчать копії листів, які також наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом та підтверджено в ході апеляційного розгляду, 15.03.2007 року між ТОВ „Агрофірма „Дружба” (Продавець) та ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 8, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця ячмінь фуражний в кількості 210 +/- 10 тон загальною вартістю 98 700,00 грн., а Покупець зобов'язався здійснити попередню оплату в розмірі 100 % вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту передачі товару, що підтверджується видатковою накладною (пункти 1.1., 1.2, 1.4, 4.1, 4.2 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що Продавець зобов'язаний передати обумовлений договором товар на умовах FCA —склад Продавця в строк до 15.07.2007 року; здійснити навантаження товару на автотранспорт Покупця.
Згідно з пунктом 5.1 договору в разі недодержання строків передачі товару, вказаних у пункті 2.1 договору, Продавець сплачує Покупцю 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення. Договір набуває чинності у день його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
01.04.2007 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 8 від 15.03.2007 року, відповідно до якої покупець - ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс” зобов'язалось прийняти та оплатити ячмінь фуражний врожаю 2007 року додатково в кількості 31,915 тон за ціною 470 грн. на загальну суму 15000,00 грн., а продавець поставити його в строк відповідно до п. 2.1. вказаного договору.
Додатковою угодою № 2 від 25.06.2007 року до договору № 8 від 15.03.2007 року сторони дійшли згоди провести розрахунок за договором пшеницею шостого класу замість ячменю за коефіцієнтом 1:1 за тою ж самою ціною.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується поставка позивачу відповідачем 198,35 т. пшениці, про що видано накладну № 569 від 02.07.2007 року.
Як вже зазначалось раніше, місцевий господарський суд розглянув та відмовив у задоволенні уточнених позовних вимог ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс” про зобов'язання відповідача поставити 46,33 т пшениці 6-го класу та стягнення 3571,12 грн неустойки.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 08.04.2008 року представник позивача усно уточнив позовні вимоги та виклав їх у вказаній вище редакції (протокол судового засідання від 08.04.2008 року, а/с 65).
Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 08.04.2008 року, позивач змінив предмет позову, при цьому зміна підстав або предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог означають зміну істотних складових позову, тому заява (клопотання) позивача по зміну предмету позову повинна подаватись до суду в письмовій формі.
З огляду на приписи статей 4-2, 4-3, частин першої –третьої статті 22 ГПК України місцевий господарський суд повинен був вжити заходів щодо оформлення позивачем (його представником) свого клопотання в письмовій формі, надати можливість іншому учаснику процесу одержати копію відповідної заяви (клопотання) або іншим чином ознайомитись з її змістом.
В порушення вимог зазначених норм процесуального права, господарський суд 08.04.2008 року розглянув уточнені позовні вимоги, які не оформлені належним чином, що призвело до прийняття неправильного рішення і зумовлює скасування оскарженого рішення від 08 квітня 2008 року відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс”, позивач вимагає стягнення з відповідача 21775,10 грн. вартості непоставлених за договором № 8 від 15.03.2007 року з додатками № 1, № 2 46,33 т пшениці шостого класу, 3571, 12 грн. неустойки та 293,52 грн. відсотків річних.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Враховуючи, що предметом договору купівлі-продажу № 8 від 15.03.2007 року, укладеного між ТОВ „Агрофірма „Дружба” та ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс”, є купівля-продаж товару —пшениці шостого класу (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 25.06.2007року) позивач, вважаючи, що його право порушено внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 8 від 15.03.2007 року, вправі звернутися до суду за захистом свого порушеного права шляхом подачі позову про зобов'язання відповідача поставити товар, обумовлений договором.
У даному спорі позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача вартості недопоставленого товару, що не є належним способом захисту цивільного права та інтересів позивача.
Відтак, у задоволенні позову ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс” про стягнення з ТОВ „Агрофірма „Дружба” 21 775,10 грн. боргу слід відмовити.
Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3571,12 грн. неустойки та 293,52 грн. відсотків річних.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Втім, в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки позивачу кількості пшениці, обумовленої додатковою угодою № 2 від 25.06.2007 року до договору № 8 від 15.03.2007 року, станом на 15.07.2007 року (строк передачі товару відповідно до п. 2.1 договору), а тому заявлені позовні вимоги про стягнення пені є недоведеними.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з ТОВ „Агрофірма „Дружба” 293,52 грн. процентів річних, то колегія суддів зазначає, що ця вимога є в даному спорі безпідставною, оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання.
За таких обставин, у позові ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс” до ТОВ „Агрофірма „Дружба” слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ „Агро-торгівельна компанія „Альянс” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2008 року по справі № 8/82/08 скасувати.
В позові ТОВ Агро-торгівельна компанія “Альянс” про стягнення 21775,10 грн. боргу, 3571,12 грн неустойки та 293,52 грн. процентів річних - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк