Справа № 22ас-394/2006 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Бердій М.А.
Суддя-доповідач: Гордійчук С.О.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді : Василевича B.C. суддів : Гордійчук C.O., Демянчук С.В. при секретарі: Колесовій Л.В. з участю адвоката : ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду від 16 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненської міської ради, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними рішення Рівненської міської ради від 7 липня 2004 року та державного акту на право власності на землю.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
встановила: Постановою Рівненського міського суду від 16 червня 2006 року позов ОСОБА_3 до Рівненської міської ради про зобов'язання продовжити договір оренди земельної ділянки задоволено повністю.
Визнано недійсним та скасовано рішення Рівненської міської,НОМЕР_1, в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_4 земельної ділянки площею 130 кв.м, по АДРЕСА_1.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 130 кв.м, по АДРЕСА_1 від 20 грудня 2004 року.
В поданій на постанову апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на його незаконність, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що в договорі оренди спірної земельної ділянки, який був укладений з чоловіком позивачки, відсутня відмітка про державну реєстрацію. В зв'язку з цим, вказаний договір
чинності не набрав, що підтвердив і представник Рівненської міської ради. Також, суд безпідставно відхилив доводи представника про те, що спірна земельна ділянка до 2004 року знаходилася занедбаному стані і за своїм призначенням не використовувалася. Суд не врахував те, що сім'я скаржника затратила багато сил та коштів на вивезення сміття, поліпшення стану земельної ділянки.
Просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В запереченні на апеляційну скаргу позивачка вказує, що постанова суду законна та обґрунтована. Просить залишити її без зміни.
Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ЗЗ Закону України „Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Проте, приймаючи рішення міська рада цих вимог закону не врахувала. Вимогу про розірвання договору оренди не заявляла.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом 18.10.1996 року Рівненська міська рада уклала договір оренди земельної ділянки з чоловіком позивачки на п'ять років. Після закінчення договору оренди з 18.10.2001 року орендар продовжував користуватися наданою земельною ділянкою до дня смерті 2002 року. Після його смерті право на оренду земельної ділянки перейшло до позивачки як спадкоємиці, яка і продовжувала нею користуватися. Жодна із сторін не ставила питання про припинення договору оренди земельної ділянки.
За таких обставин, суд підставно визнав недійсним рішення Рівненської міської ради від 7 липня 2004 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_4 земельної ділянки площею 130 кв.м, по АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги проте, що договір оренди спірної земельної ділянки, який був укладений з чоловіком позивачки, відсутня відмітка про державну реєстрацію, а тому не набув чинності не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, і це визнали сторони, спірна земельна ділянка перебувала у тимчасовому користуванні позивачки на підставі рішення Рівненської міської ради НОМЕР_2. Договір на право тимчасового користування землею жодна із зацікавлених сторін не оспорювала.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що спірна земельна ділянка знаходилась у занедбаному стані і за своїм призначенням не використовувалася у зв'язку з чим сім'я скаржника затратила багато сил та коштів на вивезення сміття, поліпшення стану земельної ділянки, оскільки будь-яких доказів, що заслуговують на увагу судом не здобуто.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 130 кв.м, по АДРЕСА_1 від 20 грудня 2004 року адміністративному провадженні, суд не врахував, що такі вимоги підпадають під цивільну юрисдикцію, оскільки існує спір про право цивільне, а тому відповідно до вимог ст.21 КАСУ і ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
За таких обставин, постанова в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі.
Керуючись ст.ст. 157,198,201 КАС України, колегія суддів, -постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 16 червня 2006 року в частині визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 130 кв.м, скасувати.
Провадження в справі в цій частині закрити на підставі п.1 ст.157 КАСУ.
В решті рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.