ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2008 р. Справа № 12/668
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Кириленка О.М. - представника за довіреністю №2/123 від 12.01.2008р.
від відповідача: Бадика С.О. - керівника підприємства,
Виногородської Ю.О. - представника за довіреністю №01-168 від 22.04.2008р.,
Мазура С.А. - представника за довіреністю від 16.07.2008р.,
приймав участь в судовому засіданні 17.07.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного комітету України з державного
матеріального резерву, м.Київ
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "02" квітня 2008 р. у справі № 12/668 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН",
м. Кам"янець-Подільський Хмельницької області
про стягнення 97 950,76 грн. вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей,
97950,76 грн. штрафу та 12098,94 грн. пені ( згідно з уточненням позовних вимог ),
з оголошеною в судовому засіданні 17.07.2008р. перервою до 24.07.2008р. згідно зі ст.
77 ГПК України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.04.2008 р. у справі №12/668 у позові Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" (м. Кам'янець-Подільський ) про стягнення 110049 грн. 70 коп. відмовлено.
Додатковим рішенням від 16.04.2008 р. у позові Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "Електрон" (м. Кам'янець-Подільський ) про стягнення 97 950 грн.76 коп. вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 02.04.2008 р. з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що рішення є необґрунтованим, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права; господарським судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме:
- Номенклатура накопичення матеріальних цінностей, відповідно до якої відповідачу було встановлено мобілізаційне завдання щодо зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у кількості та асортименті, що у ній зазначено, є актом планування, з якого у відповідності з положеннями ст.4 ЦК УРСР та ст.11 ЦК України виникають права та обов"язки;
- відповідно до п.п.3,4 ст.11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами; отже, підприємства зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву на основі мобілізаційного завдання, яке доводиться до підприємства;
- відповідачем згідно із затвердженою Номенклатурою накопичення матеріальних цінностей отримано мобілізаційне завдання на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; відповідно до ст.ст.4,154 ЦК УРСР, що збігаються за змістом зі ст.ст.11,936,937,938 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини зі зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;
- висновок господарського суду Хмельницької області про відсутність у відповідача зобов"язань щодо відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву є безпідставним та таким, що порушує положення ст.ст.4,154 ЦК УРСР, ст.ст.11,936,937,938 ЦК України, постанови КМУ від 29.01.1998 р. №100-03 про затвердження Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву, Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою КМУ від 08.10.97 р. №1129, п.4 Роз"яснень ВАСУ від 10.12.96 р. №02-5/422 "Про судове рішення"; в підтвердження своїх вимог позивач подав Номенклатуру накопичення матеріальних цінностей та щорічний звіт - збережувальне зобов"язання за формою 12 мр станом на 01.01.2004 р.;
- в запереченнях від 18.03.2008 р. за №01-111 на уточнення позовних вимог та в запереченнях до акта перевірки контрольно-ревізійного управління від 13.06.2007 р. відповідач підтверджує, що він є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в кількості, яка визначена Номенклатурою накопичення, а також підтверджує факт самовільного використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які перебували у нього на зберіганні;
- своїм розпорядженням від 14.10.2004 р. №689-р про розбронювання матеріальних цінностей КМУ (саме цим органом відповідно до Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву здійснюється розбронювання матеріальних цінностей) підтвердив наявність зобов"язань щодо відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;
- господарським судом Хмельницької області неналежним чином досліджено подані сторонами докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;
- помилковим є висновок суду про те, що позивачем не подано доказів, які б свідчили про перехід до відповідача зобов"язань стосовно відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;
- щорічний звіт - збережувальне зобов"язання за формою 12 мр станом на 01.01.2004 р. було надіслано на адресу позивача саме Відкритим акціонерним товариством "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН"; вказаний документ засвідчує факт існування у відповідача зобов"язань щодо відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; відповідні форми звітів були затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.12.2001 р. №305-ДСК; звітність за встановленою формою на адресу Держкомрезерву України надсилають тільки відповідальні зберігачі;
- на 12 сторінці акта перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 13.06.2007 р. є в наявності підписи уповноважених осіб ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН", скріплені печаткою, що свідчить про те, що керівництву підприємства повідомлено про всі несприятливі наслідки, що випливають із положень Закону України "Про державний матеріальний резерв" та ознайомлено із результатами перевірки;
- господарський суд Хмельницької області в резолютивній частині рішення від 02.04.2008 р. не виклав свого висновку щодо однієї із заявлених позивачем вимог : щодо стягнення 97 950, 76 грн. основного боргу, чим порушив приписи п.4 ч.1 ст.84 ГПК України;
- відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 р. №11 "Про судове рішення" обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити; представники відповідача проти доводів й вимог скарги заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення ( більш детально позицію відповідача викладено в письмових запереченнях за №01-237 від 10.06.2008 р. проти апеляційної скарги від 14.04.2008 р. ).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Матеріали справи свідчать, що в грудні 2007 р. Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод “ЕЛЕКТРОН”, м. Кам'янець-Подільський (вказану особу зазначено в якості відповідача) 661 358,06 грн. за самовільно відчужені матеріальні цінності, 661 358,06 грн. штрафу, 49 284,77 грн. пені (а.спр.7-13, т.1).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства “Кам'янець-Подільський завод “ЕЛЕКТРОН” знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, управління якими здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву, який відповідно до Указу Президента України №603/2001 від 07.08.2001 є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом України, створеного в свою чергу на базі Державного комітету по матеріальних резервах згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1041 від 30.06.2000, та діє на підставі Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву, затвердженого Постановою Кабінету міністрів від 08.06.2006 №810.
Позивач зазначив, що Відкрите акціонерне товариство "Кам'янець-Подільський завод “ЕЛЕКТРОН” було створене наступним чином. З ДП "Кам'янець-Подільський завод “Електроприлад” на підставі наказу Агентства з питань банкрутства від 12.06.1998 № 60 було виділене і створене Державне підприємство "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН", яке відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 27.12.1999 № 524 перетворене у ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" і зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради від 31.12.1999р.
Факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання до відповідача підтверджується Номенклатурою накопичення матеріальних цінностей, затвердженою Наказом міністерства радіопромисловості СРСР № 418-сс від 08.07.1988 р. (має гриф "ДСК") та щорічним звітом - збережувальним зобов'язанням за формою 12 мр (має гриф „ДСК"), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.12.2001 р. № 305-дск.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.12.2007 р. позовну заяву було на підставі ст.ст.16,17 ГПК України надіслано за підсудністю до господарського суду м. Києва, оскільки в доданих до неї матеріалах міститься державна таємниця із грифом "ДСК" (а.спр.5, т.1).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.01.2008 р. позовні матеріали передано за підсудністю до господарського суду Хмельницької області, оскільки відомості, які містяться в Номенклатурі матеріальних цінностей, які підлягають накопиченню в мобрезерві заводу "Електроприлад" розсекречені та не є державною таємницею (а.спр.4, т.1).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.01.2008 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №12/668 (а.спр.1, т.1).
12.03.2008 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь Держкомрезерву України 97 950,76 грн. (кошти за самовільно відчужені матеріальні цінності, а саме сталь листову конструкційну холоднокатану декапіровану), штраф у розмірі 97 950,76 грн. та пеню у розмірі 12 098,94 грн., всього 110 049,7 грн.
Враховуючи, що вищезазначена заява позивача відповідає вимогам чинного законодавства, суд першої інстанції правомірно прийняв її.
Розглянувши уточнені позовні вимоги по суті, господарський суд першої інстанції (як вже було зазначено вище ) своїм рішенням від 02.04.2008 р. у справі №12/668 відмовив у позові Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" ( м. Кам'янець-Подільський ) про стягнення 110049 грн. 70 коп. Додатковим рішенням від 16.04.2008 р. суд відмовив у позові Державного комітету України з державного матеріального резерву ( м. Київ ) до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" ( м. Кам'янець-Подільський ) про стягнення 97 950 грн.76 коп. вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей (а.спр.141-143, т.1).
При цьому, суд зазначив, що Номенклатурою накопичення матеріальних цінностей, затвердженою Наказом міністерства радіопромисловості СРСР № 418-сс від 08.07.1988 (має гриф “ДСК”) ДП “Електроприлад” було передано на зберігання майно державного матеріального резерву, а також зазначив про відсутність доказів, які б свідчили про перехід до відповідача зобов’язань стосовно зберігання сталі листової конструкційної холоднокатаної декапірованої в кількості 30 т.
Судова колегія з рішенням суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що згідно з Номенклатурою (копія якої міститься на а.спр.14-18, т.1; оригінал оглянуто в судовому засіданні 26.06.2008 р.) закладення матеріальних цінностей (зокрема сталі листової конструкційної холоднокатаної декапірованої в кількості 30 т., сталі нержавіючої холоднокатаної в кількості 0,4 т.) відбулось на заводі "Електроприлад", тобто вказаній особі було передано на відповідальне зберігання матеріальні цінності мобілізаційного резерву, управління якими здійснює позивач.
В засіданні апеляційного суду 17.07.2008 р. представник позивача пояснив , що при передачі матеріальних цінностей на зберігання заводу "Електроприлад" був складений акт ф.№1, однак на даний час він відсутній у зв"язку із закінченням строку його зберігання, тому в матеріали справи не може бути наданий.
Слід зазначити, що згідно з п.2.1 Інструкції про облік, звітність та якісний стан матеріальних цінностей мобрезерва вищезазначений акт є первинним документом по оформленню всіх операцій з матеріальними цінностями мобрезерва.
Судова колегія вважає, що відсутність вищезазначеного акту не свідчить про те, що приймання заводом "Електроприлад" цінностей на зберігання не відбулось.
Натомість, матеріали справи підтверджують протилежне.
Так, із звіту форми №12 за 1997 рік (а.спр.71- 73, т.1) вбачається наявність на заводі "Електроприлад" раніше переданих на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, зокрема сталі листової конструкційної холоднокатаної декапірованої в кількості 34,10 т.
Слід зазначити, що звіт підписано, зокрема директором заводу А.П. Чебаковим.
Відповідач наголошує, що не являється правонаступником, зокрема обов"язків заводу "Електроприлад".
Проте матеріали справи свідчать про протилежне.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що в процесі реорганізації Кам'янець-Подільського заводу “Електроприлад” на підставі наказу Агентства з питань банкрутства від 12.06.1998 № 60 (а.спр.38,т.1) було виділено і створено нову юридичну особу - Державне підприємство "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН". Відповідне положення міститься в п.1.1 статуту вказаної особи, засвідчену належним чином копію якого долучено до матеріалів справи в засіданні апеляційного суду (а.спр.53-59, т.2).
Судова колегія дійшла висновку, що Державне підприємство "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" є правонаступником Кам'янець-Подільського заводу "Електроприлад" в частині переданого йому майна згідно з розподільчим балансом між заводами станом на 01.07.1998 р . ( засвідчену належним чином копію якого долучено до матеріалів справи в засіданні апеляційного суду - а.спр.50-52, т.2 ), а також згідно з актом прийому-передачі матеріальних цінностей (а.спр.68-70, т.1), відповідно до якого заводу "ЕЛЕКТРОН" від заводу "Електроприлад" передані матеріальні цінності мобілізаційного резерву.
Відповідно до ч.2 ст.37 ЦК УРСР при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов"язки ) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно ( права і обов"язки ) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.
Згідно з п.1.1 статуту Відкритого акціонерного товариства "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" (а.спр.88-90, т.1) вказану особу засновано відповідно рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 27.12.1999 № 524 шляхом перетворенння державного Кам'янець-Подільського заводу "Електрон" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", "Про державну програму приватизації на 1999 рік" та порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 р. №1099.
Отже, ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" є правонаступником Державного підприємства "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН".
Згідно з Указом Президента України №1039/95 від 14.11.1995 р. "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" (має гриф "дск") визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання (текст указу міститься на а.спр.116,117, т.1).
Таким чином, відповідач був зобов"язаний зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву до моменту зняття з нього в установленому порядку мобілізаційного завдання.
Той факт, що відповідач був відповідальним зберігачем, крім вищеперелічених документів, підтверджується також поданими до апеляційного суду звітом про наявність на підприємстві відповідача матеріальних цінностей мобрезерву станом на 01.01.2004р. з пояснювальною запискою (а.спр.84-88, т.2); матеріалами проведеної інвентаризації станом на 01.07.07 р. (а.спр.89-92, т.2); актами, складеними 14.12.2000 р. та 13.03.2003 р. за результатами контрольних перевірок наявності у ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" на відповідальному зберіганні матеріальних цінностей мобрезерву, які підписано керівником та головними бухгалтерами відповідача (а.спр. 58-67, т.1; оригінал акту від 13.03.2003 р. оглянуто в засіданні апеляційного суду 24.07.2008 р.).
Перевіркою, проведеною 13.06.2007р. представниками контрольно-ревізійного відділу Західного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України щодо наявності, якісного стану, умов зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" встановлено факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву, про що складено акт від 13.06.2007р. ( його копія міститься на а.спр.25-36, т.1; оригінал оглянуто в судовому засіданні апеляційного суду 26.06.2008 р. ). Зокрема встановлено факт самовільного відчуження розброньованих матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: сталі листової конструкційної холоднокатної декапірованої в кількості 24,037 т.
Вказаний документ, а також зауваження до нього (копія зауважень міститься на а.спр.35-37, т.2; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду 26.06.2008 р. ) додатково підтверджує той факт, що відповідач був відповідальним зберігачем.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про державний матеріальний резерв” №57/97-ВР від 24.01.1997р.( із змінами ) державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижувальний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
Як визначено ст.2 цього Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.
Згідно зі ст. 4 Закону державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.
Управління державним матеріальним резервом здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву, який відповідно до Указу Президента України №603/2001 від 07.08.2001р. є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.
Згідно зі ст.12 Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідач посилається на те, що у нього відсутні зобов’язання щодо зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, оскільки між ним та позивачем договір відповідального зберігання матеріальних цінностей не укладався.
Апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст.4 Цивільного кодексу УРСР, що кореспондується із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають, зокрема, з адміністративних актів.
Відповідно до пунктів 3,4 ст.11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.
Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов’язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.
Отже, підприємства зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву на основі мобілізаційного завдання, яке доводиться до підприємства. Таке мобілізаційне завдання є адміністративним актом, на підставі якого виникають правовідносини, які хоч і містять цивільно-правовий характер, але являються специфічними правовідносинами в силу специфіки мобілізаційного резерву.
Відповідно до Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969р., Номенклатури завод "Електроприлад" отримав завдання по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, зокрема сталі листової конструкційної холоднокатаної декапірованої.
Як вже зазначалось, згідно з Указом Президента України №1039/95 від 14.11.1995р. “Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України", підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.
Таким чином, відповідач, який є правонаступником ДП "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН", який, в свою чергу, є правонаступником ДП "Кам"янець-Подільський завод "Електроприлад", зобов’язаний зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву до моменту зняття з нього в установленому порядку мобілізаційного завдання.
Згідно з ч.2 ст.12 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відпуск матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється, зокрема у порядку розбронювання.
Відповідно до п.17 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129, розбронювання матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2004 р. №689-р "Про розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву" (а.спр.12,13,т.2) було розброньовано 34,1 т. сталі листової конструкційної холоднокатної декапірованої, що зберігалась на ВАТ"Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН".
Проте 30.03.2005 р. Держкомрезервом був виданий наряд №454 ( його копії містяться на а.спр.129,130,т.1; а.спр.48,49, т.2; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду 17.07.2008 р.) на відпуск 10,063 т. сталі, яка була реалізована.
Представник відповідача Бадик С.О. в засіданні апеляційного суду 26.06.2008 р. на запитання головуючого судді пояснив, що відповідно до наряду Державного комітету України з державного матеріального резерву ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" було реалізовано матеріальні цінності в кількості 34,1 тонни, проте письмових доказів про реалізацію матеріальних цінностей мобілізаційного резерву НВ ТзОВ "Лан" в такій кількості надати суду не міг.
Акт №1 на виконання наряду №454 був повернутий без погодження, оскільки, як вказано в акті, відпущено було товару більше, ніж зазначено в наряді (подані до апеляційного суду, зокрема лист позивача з цього приводу й копія зазначеного акту долучено до матеріалів справи - а.спр. 62-65 , т.2 ).
Вищеперелічені документи додатково підтверджують той факт, що відповідач був відповідальним зберігачем матеріальних цінностей мобрезерву.
Як вже згадувалось вище, актом перевірки КРУ від 13.06.2007р. встановлено , зокрема факт самовільного відчуження відповідачем розброньованих матеріальних цінностей мобрезерву - сталі листової конструкційної холоднокатної декапірованої в кількості 24,037 т.
Як зазначив позивач, вартість самовільно відчужених відповідачем 24,037 т. матеріальних цінностей складає 97 950,76 грн. ( згідно з довідкою №201/8-1 від 03.07.2007 р. за підписом начальника відділу ціноутворення та моніторингу ринку ціна за одну тонну сталі листової конструкційної х/к декапірованої - 4 075, а.спр. 37, т.1).
Відповідно до ст.2 (абз.9) Закону України "Про державний матеріальний резерв" розбронювання матеріальних цінностей державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного резерву без наступного їх повернення.
З врахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що в даній справі позивач правомірно заявив позов не про повернення матеріальних цінностей, а про стягнення їх вартості, оскільки розпорядженням КМУ від 14.10.2004 р. №689-р з відповідача знято мобілізаційне завдання та матеріальні цінності розброньовані.
Із Акту Управління СБУ в Хмельницькій області від 21.06.2004 р. позапланової тематичної перевірки наявності підстав для здійснення діяльності, пов"язаної з державною таємницею, яку проведено на підприємстві відповідача (ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН"), зокрема вбачається, що мобілізаційне завдання відсутнє ( подану до апеляційного суду копію акта долучено до матеріалів справи - а.спр.46, т.2; оригінал оглянуто в засіданні 17.07.2008 р. ) .
Відповідно до ч.2 п.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що 31.08.2005 р. господарським судом Хмельницької області порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ "Кам"янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН"; в межах вказаної справи не визнано грошові вимоги позивача та не включено їх у відповідний реєстр ( вказане вбачається із поданих до апеляційного суду копій ухвал у справі №13/233-Б ), однак судова колегія наголошує, що самовільне відчуження матеріальних цінностей мобрезерву виявлено у 2007 р., тобто після порушення провадження у справі №13/233-Б, тому позивач правомірно звернувся з позовною заявою до суду поза межами вказаної справи про банкрутство ( такого висновку дійшла судова колегія, виходячи з приписів Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення 97 950,76 грн. вартості самовільно відчужених відповідачем 24,037 т. матеріальних цінностей; позов у цій частині підлягає задоволенню ( суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протилежне, а тому неправомірно відмовив Держкомрезерву у позові у цій частині ).
Щодо позовних вимог про стягнення 100% штрафу та пені судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Фактично відповідач неналежним чином виконував свої зобов"язання.
Згідно зі ст.ст.230, 231 Господарського кодексу України за неналежне виконання зобов’язання сплачуються штрафні санкції, розмір яких щодо окремих видів зобов’язань, може бути визначений законом.
Відповідно до п.10 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного матеріального резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього обсягу за кожний день до їх повного повернення.
Як зазначив позивач, вартість самовільно відчужених відповідачем 24,037 т. матеріальних цінностей складає 97 950,76 грн., а тому 100% штрафу, відповідно, становлять 97 950,76 грн.
Відповідно до п.16 ст.14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” розмір пені обчислюється, виходячи з подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з вартості відсутнього обсягу матеріальних цінностей за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
Згідно з розрахунком позивача розмір пені за період з 13.06.2007р. по 04.03.2008р. складає 12 098,94 грн.
Судова колегія визнає правомірним нарахування позивачем вищезазначених штрафу та пені та обґрунтованими позовні вимоги про їх стягнення ; позов у цих частинах підлягає задоволенню ( суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протилежне, а тому неправомірно відмовив Держкомрезерву у позові у цих частинах ).
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що оскаржене рішення (додаткове рішення) підлягає скасуванню як таке, що прийнято, зокрема з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Згідно з приписами ст.ст.49,99 ГПК України судові витрати з державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача; їх слід стягнути до Державного бюджету України (позивача відповідно до п.40 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнено від сплати державного мита).
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, однак апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про безпідставність доводу скарги про те, що господарський суд Хмельницької області в резолютивній частині рішення від 02.04.2008 р. не виклав свого висновку щодо однієї із заявлених позивачем вимог : щодо стягнення 97 950, 76 грн. основного боргу, чим порушив приписи п.4 ч.1 ст.84 ГПК України.
Апеляційний суд не вбачає наявність порушень місцевим судом норм процесуального права, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення.
Приймаючи до уваги той факт, що вимога про стягнення 97 950грн.76коп. вартості за самовільно відчужені матеріальні цінності була предметом судового розгляду, про що свідчить мотивувальна частина рішення від 02.04.2008 р., суд першої інстанції 16.04.2008 р. прийняв додаткове рішення (а.спр.143, т.1). Такі дії місцевого суду апеляційний суд визнає правомірними.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Київ) - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2008р. ( з врахуванням додаткового рішення від 16.04.2008 р. ) у справі №12/668 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, вул. Маршала Харченка, 22б, код 22776959) на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) - 97950,76 грн. вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей, 97950,76 грн. штрафу та 12098,94 грн. пені.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, вул. Маршала Харченка, 22б, код 22776959) до Державного бюджету України ( на рахунок 31112095700002 в ГУ ДКУ у Хмельницький області, МФО 815013, код ЗКПО 23565225) - 2080,00 грн. державного мита.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський завод "ЕЛЕКТРОН" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, вул. Маршала Харченка, 22б, код 22776959) до Державного бюджету України ( на рахунок 31215259700002 в ГУ ДКУ у Хмельницький області, МФО 8150013, код ЗКПО 23565225) -118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області
4. Справу №12/668 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддрук. 4 прим.:
--------------------------
1 - досправи
2,3 - сторонам
4 - в наряд