ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2008

Справа №2-13/17886.1-2007

За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону, м. Євпаторія в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ.

до відповідачів:

1. Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВС Євпаторійський”, м. Євпаторія

3. Військового радгоспу «Євпаторійський», м. Євпаторія

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя Міністерства оборони України

м. Сімферополь

про визнання недійсним договору та витребування державного майна з чужого незаконного володіння, стягнення 2229700,00 грн.

          Суддя А.І.Жукова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Швець О.І. – провідний спец. відділу, дов. від 27.12.2007 року.

Від відповідачів –

1. Хабібуліна Л.О. – головний спец, дов. від 08.01.2008 року.

2. Нанаров О.О. – представник, дов. від 17.03.2008 року.

3. не з’явився.

За участю третьої особи – Куркчі Р.М. – ю/к., дов. від 18.06.2008 року.

За участю прокурора – Бучко Р.В., посвідчення, Єрьоменко М.В., посвідчення.

Сутність спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду АРК з позовом до Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, ТОВ „ВС Євпаторійський”, м. Євпаторія, Військового радгоспу «Євпаторійський», м. Євпаторія, у якому просить суд визнати договір оренди цілісного майнового комплексу військового радгоспу „Євпаторійський” від 06.06.2005р. недійсним; витребувати з незаконного володіння ТОВ „ВС Євпаторійський” до сфери управління Міністерства оборони України цілісний майновий комплекс військового радгоспу «Євпаторійський» вартістю 1 845,6 тис. грн., у тому числі основні фонди залишковою вартістю 1 715,9 тис. грн., оборотні матеріальні засоби, відповідно до договору купівлі-продажу вартістю 258,2 тис. грн., грошові кошти у сумі 137,6 тис. грн., що передано орендарю без укладення кредитного договору та житловий фонд військового радгоспу „Євпаторійський”. Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 18.12.2006р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2007р. рішення Господарського суду АР Крим від 18.12.2006р. було залишено без змін, апеляційну скаргу було залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2007р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2007р. та рішення Господарського суду АР Крим від 18.12.2006р. було скасовано справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим. Справу було передано судді Чонговій С.І. з привласненням номеру 2-21/1788.1-2007.

Резолюцією Голови ГС АР Крим Луцяка М.І. від 05.02.2008 року справа № 2-21/1788.1-2007 у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень судді ГС АР Крим Чонгової С.І. була передана на розгляд судді ГС АР Крим Жуковій А.І. із привласненням номеру 2-13/17886.1-2007.

Прокурор та представник Міністерства оборони України у судовому засіданні позов підтримали. Позовні вимоги засновані на ст.ст. 203,215,216 ЦК України та мотивовані тим, що під час укладення спірного договору, його сторонами не додержано порядок укладення спірного договору, Фондом майна АР Крим не одержано від органу управління військовим майном висновку про можливість оренди та умови оренди. Також прокурор посилається на те, що у комісії з оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу військового радгоспу „Євпаторійський” не брала участь уповноважена особа Міністерства оборони України.

Крім того, позовні вимоги обґрунтовані тим, що Військовий радгосп «Євпаторійський» є військовим майном, отже, за твердженням прокурора, при укладені оскаржуваного договору було порушено Закон України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” та Закон України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України”. Також прокурор посилається на порушення також житлового законодавства, оскільки житловий фонд не був переданий в управління місцевих органів влади.

Відповідач - Фонд майна АР Крим у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та вважає, що порушення при укладенні спірного договору відсутні та він повністю відповідає вимогам закону.

Відповідач - ТОВ „ВС Євпаторійський” також проти позову заперечує та вважає, що відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним, передбачені ст. 203, 215 ЦК України.

У попереднє судове засідання у порядку статті 30 ГПК України викликалися Фальковський Б.Г., Вовкодавець С.В., Сейт-Осман З.С., Хорозова Л.Г., Анісімова Т.П., Бочарова В.М.. Лунєва Е.Н.

У судове засідання з’явилися Фальковський Б.Г., Хорозова Л.Г., Лунєва Е.Н. та надали пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб та прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2005р. між Фондом майна АР Крим (орендодавець) та ТОВ „ВС Євпаторійський” (орендар), укладений договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства військового радгоспу „Євпаторійський”, розташованого за адресою: м. Євпаторія, ГСП-2, дільниця Нова.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець на підставі наказу Фонду майна АР Крим від 30.03.2005р. № 157 „Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства військового радгоспу „Євпаторійський”, розташованого за адресою: м.Євпаторія, ГСП-2, дільниця Нова, в оренду ТОВ „ВС Євпаторійський”, передає, а орендар приймає у строкове платне користування зазначений цілісний комплекс, склад і вартість якого визначено до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу цілісного майнового комплексу, складеного станом на 31.03.2005р., вартість якого становить 1 845 600грн., у тому числі6 основні фонди залишковою вартістю – 1 715 900 грн.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що оборотні матеріальні засоби у сумі – 258 200грн. орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору.

У пункті 1.3 договору зазначено, що у зв’язку з перевищенням кредиторської заборгованості над сумою залишку коштів у касі, на розрахункових рахунках у банках і дебіторської заборгованості, кошти підприємства передаються орендарю без укладення кредитного договору, ці кошти у сумі 137 600грн., використовуються орендарем для погашення кредиторської заборгованості державного підприємства.

Згідно з п. 1.4 договору, житловий фонд залишковою вартістю – 246 500грн. передається орендарю на утримання.

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування цілісним майновим комплексом у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, акта приймання передачі.

Згідно п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 та становить без ПДВ за базовий місяць оренди квітень 2005р. 4 721грн.

Сторони встановили, що цей договір укладено строком на 3 роки, що діє з 06.06.2005р. до 05.06.2008р. включно (пункт 10.1 договору).

На виконання умов договору щодо передачі цілісного майнового комплексу в оренду, сторони договору склали та підписали акт-прийому передачі.

11.07.2005р. сторони договору уклали до нього додаткову угоду, якою змінили строк дії договору та встановили, що він діє до з 06.06.2005р. до 05.06.2025р.

Фонд майна АР Крим та ТОВ „ВС Євпаторійський” 06.06.2005р. уклали договір купівлі-продажу матеріальних оборотних активів, що входили до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства військового радгоспу „Євпаторійський”.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України, а також на порушення вимог ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 1 стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, цей закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Згідно ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; органи, уповноважені Верховною  Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна зокрема є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною  власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 4 Положення „Про фонд майна АР Крім”, затвердженого Постановою Уряду АР Крім від 02.11.1995р. № 325, Фонд майна АР Крим відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств і організацій, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що знаходиться в державній власності, надає дозволи державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів і нерухомого майна.

Згідно наказу Фонду державного майна України від 23.03.2005р. № 596 та довіреності виданої Фондом державного майна України від 12.08.2003р. № 51, Фонд майна АР Крим є орендодавцем майна державної власності, розташованого в АР Крим, строком до 31.12.2005р. з визначенням термінів дії договорів оренди цілісних майнових комплексів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим” від 05.05.1995р. № 316, військовий радгосп „Євпаторійський” включено до переліку розташованих на території Автономної Республіки Крим підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади, та віднесено до сфери управління Міністерства оборони України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Стаття 1 Закону України „ Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Стаття 3 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах  України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до статуту військового радгоспу „Євпаторійський”, майно підприємства є державною власністю, а джерелами формування майна підприємства є майно, передане йому органами державного управління, доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності та ін.

Викладене свідчить про те, що цілісний майновий комплекс за спірним договором не є військовим майном, а є державним, у зв’язку з чим суд не приймає доводи прокурора та позивача, щодо порушення при укладенні спірного договору Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” та Закону України „ Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, та вважає, що правовідносини за спірним договором регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.

Порядок укладення договорів оренди передбачений ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Пункт 2 цієї статті передбачає, що орендодавець зобов’язаний узгодити передачу майна в оренду з органом управління такого майна.

Судом встановлено, що листом від 26.07.2004р. Міністр обороні України – Є.К. Марчук, повідомив ТОВ «ВС Євпаторійський» про те, що Міністерство оборони України не заперечує щодо передачі йому в оренду цілісного майнового комплексу радгоспу «Євпаторійський».

З метою підтвердження наданої Міністерством оборони згоди на передачу вказаного цілісного майнового комплексу в оренду ТОВ «ВС Євпаторійський», Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся із листом до Міністерства оборони України. У відповіді на лист фонду, директор Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України листом від 25.03.2005р. повідомив фонд, що рішення МО України про передачу радгоспу «Євпаторійський» в оренду ТОВ «ВС Євпаторійський» не скасовувалось міністерством та будь-які інші рішення щодо цього цілісного майнового комплексу, не приймались.

Відповідно до п/п ж п. 3 ч. 4 Положення про Міністерство оборони України, затверджено Указом Президента України від 21 серпня 1997 року N 888 (діяло на день укладання договору оренди) Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, і надає Кабінету Міністрів України інформацію про результати інвентаризації військового майна Збройних Сил за минулий рік.

Що стосується посилання прокурора на те, що згоду на договір оренди Міністр оборони України мав право дати лише на підставі наказу або директиви, які він приймає відповідно до пункту 12 „Положення про Міністерство оборони України”, слід відзначити, що відповідь надіслана Міністром є офіційним документом, а недотримання Міністерством оборони України будь-яких правил або положень стосовно оформлення вихідної документації, є внутрішнім порушенням та не стосується змісту і інформації яку містить документ і яка отримується іншими особами.

Крім того, суд зауважує, що ч. 3 ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не встановлює обов’язкових вимог до форми і змісту документу органу, уповноваженого управляти державним майном, щодо висновків про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Викладене свідчить про відсутність порушень положень ст. 9 „Про оренду державного та комунального майна” при укладенні спірного договору, оскільки його укладення узгоджено безпосередньо з Міністерством оброни України.

Також судом встановлено, що в комісії по оцінці вартості майна цілісного майнового комплексу військового радгоспу «Євпаторійський» приймав участь представник Міністерства оборони України.

Так, в матеріалах справи знаходиться лист Міністерства оборони України від 23.03.2005р., яким міністерство повідомило відповідачів про те, що визначити представника від Міністерства оборони України для участі в комісії оцінки цілісного майнового комплексу Військового радгоспу „Євпаторійський” доручено начальнику Сімферопольської квартирно-експлуатаційної частини – Бочарову В.М.

В акті і протоколі комісії з оцінки майна цілісного майнового комплексу Військового радгоспу „Євпаторійський”  навпроти фамілії Бочарова Вадима Михайловича, як члена комісії стоїть підпис.

Враховуючи наявні в матеріалах справи пояснення начальника Сімферопольської квартирно-експлуатаційної частини, відносно того, що він не приймав участь в оцінці майна цілісного майнового комплексу, та акт і протокол комісії з оцінки майна не підписував, судом при попередньому розгляді справи у суді першої інстанції, була призначена судова – почеркознавча експертиза, провадження якої було доручено науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру ГУ МВС України в АР Крим. На вирішення експерта було поставлено наступне питання: «Чи вчинено підпис на акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства, організації, їх структурного підрозділу, що передається в оренду від 2005р. безпосередньо громадянином Бочаровим Вадимом Михайловичем?».

Відповідно до висновку експерта від 27.09.2006р. № 311, виконаного старшим експертом технічної експертизи документів та почерків, провести порівняльне дослідження та відповісти на задане судом питання не представляється можливим, у зв’язку з максимальною короткістю підпису, що досліджується, в наслідок чого в ньому не відобразилась сукупність ознак необхідних для ідентифікації виконавця.         

З урахуванням викладеного, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 року у порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України у судове засідання для дачі пояснень стосовно участі в оцінці Бочарова В.М. викликано членів комісії Фальковського Б.Г., Вовкодавця С.В., Сейт-Османа З.С., Хорозову Л.Г., Анісімову Т.П., Лунєву Т.П., Бочарова В.М..

У судові засідання 11.06.2008р. та 01.07.2008р. Бочаров В.М., Вовкодавець С.В., Сейт-Османа З.С., Анісімова Т.П. не з’являлись, про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином.

11.06.2008 року  Фальковський Б.Г., Хорозова Л.Г., Лунєва Т.П. надали суду пояснення, відповідно до яких в засіданнях комісії по оцінці майна цілісного майнового комплексу Військового радгоспу „Євпаторійський” приймали участь всі члени комісії. Крім того, зазначені особи пояснили, що акт і протокол комісії з оцінки майна також підписували всі члени комісії.

 Згідно ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи обставини, викладені у висновку експерта, пояснення членів комісії з оцінки майна цілісного майнового комплексу, а також те, що прокурор та позивач не надали суду належних доказів, того, що представник Міністерства оборони України не приймав участь в оцінці майна цілісного майнового комплексу, та акт і протокол комісії з оцінки майна не підписував, суд не приймає доводи прокурора, щодо наявності порушень при проведенні оцінки майна цілісного майнового комплексу військового радгоспу «Євпаторійський».

Відповідно до п. 1.3 спірного договору та ч. 2 п. 13 Методики оцінки об’єктів оренди, затвердженої постановою КМ України від 10.08.1995р. № 629, кошти цілісного майнового комплексу військового радгоспу «Євпаторійський» були передані ТОВ «ВС Євпаторійський» без укладення кредитного договору, для погашення останнім кредиторської заборгованості підприємства, у зв’язку з перевищенням кредиторської заборгованості над сумою залишку коштів у касі, на розрахунковому рахунку у банку та дебіторської заборгованості.

Житловий фонд переданий відповідачу відповідно д п.6 вказаної Методики на утримання.

Суд не знаходить обґрунтованим також посилання прокурора на те, що при укладені договору оренди цілісного майнового комплексу Військового радгоспу „Євпаторійський” були порушені норми житлового законодавства, а саме ч. 9 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.

Відповідно до зазначеної норми в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно до ст. 14 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Таким чином, суд не погоджується з доводом прокурора про порушення Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” оскільки доказів ліквідації державного підприємства суду не надано.

У зв’язку з викладеним, суд вважає, що відсутні факти які підтверджують недодержання в момент укладення спірного договору вимог, передбачених ст. 203 ЦК України, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане 22.07.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.