29.10.2012
Справа № 212/12699/2012
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2012 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді Борисюк І.Е.
При секретарі Жовтун М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вінниці заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, про розстрочку виконання рішення суду, -
ВСТАНОВИВ:
До Ленінського районного суду м. Вінниці звернувся ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, про розстрочку виконання рішень Ленінського районного суду м. Вінниці по справах № 2-363/10 від 21.01.2010 року та № 2-368/11 від 09.06.2011 року.
Зава мотивована тим, що до бухгалтерії Вінницького медінституту 07.09.2012 року, вх. № 246 з Ленінського ВДВС надійшло дві постанови державного виконавця про здійснення утримання із заробітної плати ОСОБА_2 20 %. Зазначені кошти стягуються із ОСОБА_2 на виконання рішень Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.01.2010 року у справі № 2-363/10 та від 09.06.2011 року у справі № 2-368/11 для погашення солідарного із ОСОБА_3 боргу перед ВАТ КБ «Надра». Після відкриття провадження, 29.05.12 року, керуючись ст.ст. 36 та 70 Закону «Про виконавче провадження» ОСОБА_2 подала в ДВС ОСОБА_4 клопотання з проханням фактичного розстрочення (зменшення) щомісячних утримань із її зарплати до розміру, який забезпечить їй та її дочці хоча б один прожитковий мінімум, який становить для дітей віком 6-18 років 1 144 гривень, а для працездатних осіб -1 102 гривень. ОСОБА_4 відмовив, не обґрунтовуючи своє рішення будь-чим і, навіть, не відповідаючи на нього. Підставою клопотання ОСОБА_2 стало її складне матеріальне становище. Дохід ОСОБА_2 і без будь-яких утримань ледве забезпечує прожитковий мінімум чи то для неї, чи то для дочки, а не для обох; а утримання 20 % -це ~ 300 грн. Крім того, її заборгованість перед банком виникла у результаті її поручительства за отриманий кредит її бувшого чоловіка ОСОБА_3 для купівлі автомобіля, тобто солідарна з ним. При цьому її дохід в декілька разів менше навіть офіційного доходу ОСОБА_3: наприклад за 2011 рік 16 232,61 і 43 093,92 грн. відповідно. При цьому Арашин володіє усім їх сумісним майном, яке було придбане під час їх шлюбу. Зокрема, кредитним автомобілем (за який і стягує ДВС кошти), нерухомістю, земельною ділянкою. Він усе сумісне майно використовує для отримання доходу, наприклад, здає нерухомість в оренду; ОСОБА_2 «володіє»тільки їхньою неповнолітньою дочкою (13 років): шлюб укладено -15.02.92 року; розірвано -21.05.09 року.
Дані обставини й стали підставою для звернення до суду із вимогою розстрочити ОСОБА_2 виконання рішень Ленінського районного суду м. Вінниці по справах № 2-363/10 від 21.01.2010 року та № 2-368/11 від 09.06.2011 року.
Представник заявника вимоги підтримав і просив заяву задовольнити.
В судове засідання представник позивача та співвідповідач по справах не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи. Від представника ПАТ КБ «Надра»надано суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника з проханням відмовити заявнику в задоволенні заяви.
Представник Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.
Суд заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справ, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішень суду, виходячи з наступного.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.06.2011 року по цивільній справі № 2-368/11, яке набуло законної сили 18.07.2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра»заборгованість по договору «Автопакет»№ 382/АП/2007/ЦВ-840 від 10.12.2007 року в розмірі 4 311, 32 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.06.2010 року складає 34 149, 96 гривень, а також у відшкодування понесених позивачем судових витрат 461, 50 гривень. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра»в особі філії Вінницьке регіональне управління за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання кредитного договору в частині поручительства недійсним та відшкодування моральної шкоди -відмовлено в повному обсязі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.01.2010 року по цивільній справі № 2-363/10, яке набуло законної сили 01.02.2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра»борг по договору кредиту в розмірі 199 160, 66 гривень, судовий збір в сумі 1 700,00 гривень та 120, 00 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи в суді.
Судом встановлено, що на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції знаходяться виконавчі листи № 363/10 від 10.02.2010 року та № 2-368-2011 від 20.10.2011 року. Постановами від 29.08.2012 року державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_4 постановлено проводити утримання із усіх видів заробітку (доходу) боржника -ОСОБА_2, але не більше 20 %.
В судовому засіданні встановлено, що рішення суду боржниками не виконані.
Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Обставини, що викликають відстрочку або розстрочку виконання, можуть мати суб'єктивний та об'єктивний характер, але бути єдиними в своїй суті -повинні ускладнювати виконання рішення або робити виконання неможливим.
Судом в ході розгляду справи не встановлено наявність обставин, що утруднюють виконання рішень суду або роблять їх виконання неможливим, передбачених ст. 373 ЦПК України. Отримання боржником доходів в обсязі, що з урахуванням відрахувань ДВС не забезпечує прожитковий мінімум ОСОБА_2, як стверджує представник заявника, не є підставою для розстрочення виконання судових рішень.
Судом при розгляді справи враховано такі умови: відсутність/наявність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків; тимчасове перебування боржника у такому стані; виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника; щоб розстрочка не завдали шкоди стягувачу.
Оскільки передбачених законом підстав для розстрочки виконання рішень суду у справі не встановлено, обставини, на які послався представник заявника, не є достатніми й винятковими, що є необхідною умовою для задоволення заяви.
Судом враховується, що згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Представником заявника не зазначено і необґрунтовано термін розстрочки виконання рішень суду.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені, якщо судом було б задоволено вище зазначену заяву, в першу чергу позивача по справах.
Окрім того, судом прийнято до уваги, що рішеннями Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.01.2010 року та від 09.06.011 року встановлено обов'язок ОСОБА_2 виконання умов кредитних договорів, недопустимість односторонньої відмови від їх виконання.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
ОСОБА_2, уклавши договір поруки від 31.08.2007 року із стягувачем прийняла на себе відповідні зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 -ч. 2 ст. 13 ЦПК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 14 ЦПК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Тому, враховуючи вище викладене, принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішень Ленінського районного суду м. Вінниці по справах № 2-363/10 від 21.01.2010 року та № 2-368/11 від 09.06.2011 року.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, про розстрочку виконання рішень Ленінського районного суду м. Вінниці по справах № 2-363/10 від 21.01.2010 року та № 2-368/11 від 09.06.2011 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: