КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

12.07.06 р.                                                                                                    № 14/138                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Швець В.О

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ТОВ «Бурат-Агро»на рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року

у справі № 14/138 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом ТОВ «Агро-Ленд+», м. Дніпропетровськ

до ТОВ «Бурат-Агро», с. Піщане, Полтавська область

про стягнення 35651,39 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року у справі № 14/138 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Бурат-Агро»на користь ТОВ «Агро-Ленд+»основний борг у сумі 15943,15 грн., збитки завдані внаслідок інфляції у розмірі 1116,86 грн., 3% річних –311,98 грн., 530,63 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Бурат-Агро»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року, в частині стягнення збитків завданих внаслідок інфляції у розмірі 1116,86 грн. та 3% річних –311,98 грн., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

За апеляційною скаргою ТОВ «Бурат-Агро»на рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 24.05.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 14/138.

Згідно розпорядження В. о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Зеленіна Н.І., Андрейцева Г. М.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення –залишається в силі, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договором купівлі-продажу №56 від 15.12.2005 р. Відповідно умов вказаного договору, а саме: позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40228,65 грн., що підтверджується накладними № 237 від 15.12.2005 р., № 238 від 15.12.2005 р., № 241 від 20.12.2005 р., № 240 від 20.12.2005 р.; рахунками № 227 від 15.12.2005 р., № 228 від 15.12.2005 р., № 232 від 20.12.2005 р., № 229 від 21.12.2005 р.; довіреностями серії ЯЛО № 856963 від 15.12.2005 р., № 856964 від 15.12.2005 р., № 856965 від 15.12.2005 р., № 856969 від 19.12.2005 р. та актами приймання-передачі товару від 18.12.2005 р., від 20.12.2005 р.

Відповідно п.п.5.1., 5.2. договору відповідач за отриманий товар зобов’язався розрахуватися протягом 1 дня з моменту прийняття товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Таким чином, остаточний розрахунок за отриманий товар повинен був бути проведений не пізніше 21.12.2005 р.

Відповідач свої зобов’язання належним чином та своєчасно не виконав –за отриманий товар не розрахувався.

Позивач направив відповідачу претензію № 1/12 від 29.12.2005 р., після отримання якої відповідачем було частково сплачено заборгованість за отриманий товар у розмірі 5000 грн.

20.02.2006 р. позивач направив відповідачу повторну вимогу № 15/02 про оплату отриманого товару, яка відповідачем була залишена без відповіді.

Як встановив місцевий господарський суд, на момент прийняття рішення, заборгованість відповідача складала 15943,15 грн.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов’язання відповідачу були нараховані збитки завдані внаслідок інфляції в сумі 1116,86 грн. за період січень-лютий 2006 року та 3% річних у сумі 311,98 грн. за період 20.12.2005 р. по 10.04.2006 р.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування збитків від інфляції та 3% річних місцевим господарським судом були правомірно відхилені, оскільки відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.п.5.1., 5.2. договору, оплата за отриманий товар здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача) по пред’явленому рахунку. Кінцевий розрахунок за отриманий товар (доплата або повернення) проводиться протягом одного банківського дня з моменту підписання акту прийому-передачі згідно з прийнятою вагою.

За першою поставкою по накладній № 237 від 15.12.2005 р. акт прийому-передачі був підписаний представниками сторін 18.12.2005 р., рахунок №227 виставлений 15.12.2005 р. і дійсний протягом 3-х днів, тому відповідач повинен був сплатити борг позивачу до 18.12.2005 р. включно, а тому вважається таким, що прострочив зобов’язання, з 19.12.2005 р.

Отже, виходячи із змісту статті 625 ЦК України боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також умовами договору (п.6.1 договору) передбачено, що акт прийому-передачі підписується представниками сторін, тому заперечення відповідача про те, що даний акт не підписаний генеральним директором не обґрунтовані.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Бурат-Агро»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 27.04.2006 року у справі № 14/138 -  без змін.

2. Справу № 14/138 повернути господарському суду Полтавської області.

          

Головуючий                                                                                Швець В.О

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.