УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7311/2012Головуючий суду першої інстанції:Смолій А.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарєв Р. В.

"07" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В.

СуддівСинельщікової О.В., Курської А.Г.

При секретаріПостіковій О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_7 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим. Свою скаргу мотивує тим, що 04 квітня 2012 року виконуючим обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 01.07.2011 р. У подальшому виконавче провадження було неодноразово відкладено. У порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язку виконати рішення немайнового характеру - у двомісячний строк державний виконавець не закінчив виконавче провадження. 11 вересня 2012 старшим державним виконавцем складено акт про роз'яснення місцезнаходження паркану, який підлягає знесенню. Вважає, що вчинення будь яких виконавчих дій після спливу встановлених строків є порушенням закону. У зв'язку з чим просив суд визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим ОСОБА_8 протиправними та зобов'язати виконавче провадження в частині знесення закінчити у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом. Крім того, просив зупинити виконавче провадження до розгляду скарги.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_7 відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції встановив факт порушення строків, проте відмовив у задоволенні скарги у зв'язку з недоведеністю порушення його прав чи свобод. Вважає, що зобов'язуючи виконати рішення після встановленого строку та здійснення після цього строку будь яких дій, порушує його права, які встановлені Конституцією України. У доповненнях до апеляційної скарги просить врахувати вимоги ст. 72 ЦПК України, відповідно до якої право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7, старший державний виконавець ВДВС Сакського МРУЮ ОСОБА_8 просить її відхилити як безпідставну.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7, його представника, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено наявності порушення його прав чи свобод тривалістю виконавчого провадження як і не доведено протиправності дій державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами статті 383 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2012 р. державним виконавцем ВДВС Сакського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 3778/1-2012 по виконанню виконавчого листа, виданого Сакським міськрайонним судом АР Крим у справі № 2-0117-669 від 01.07.2011 р.

Згідно з виданим виконавчим листом ОСОБА_9 зобов'язано знести паркан та повернути власнику землі - Сакській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 267 кв. м., розташовану в АДРЕСА_1

Боржнику було запропоновано самостійно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження. На момент розгляду даної скарги виконавче провадження триває, воно відкладалося державним виконавцем за заявами боржника, як наслідок триває більш двох місяців, рішення суду не виконано.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження.

З матеріалів справи убачається, що рішення суду про знесення паркану та усунення перешкод у користуванні ділянкою не виконано в передбачений законом строк через дії відповідача, який постійно ініціює питання щодо зупинення провадження з різних підстав.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Враховуючи, що рішенням суду питань щодо стягнення будь-якого виду з ОСОБА_7 не вирішувалося, а спірне питання стосується захисту права власності Сакської міської ради, яке не може бути обмежено будь-яких строком, оскільки має тривалий характер, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги. Скаржник не надав суду першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів порушення його прав, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: