У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/2024/2012 Доповідач : Кордик С.В.
06.11.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоТрясуна Ю.Р.
СуддівКордика С.В., Радіонова І.І.
За участю прокурораСулейманової Д.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймає участь у розгляді судом справи, на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 11.09.2012 р., якою повернуто прокурору для організації додаткового розслідування кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 23.08.2000 р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ст. 141 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 09.08.2001 р. звільнений від покарання умовно-достроково на підставі Закону України «Про амністію»;
2) 12.06.2002 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 186 ч.3 КК України на 6 років позбавлення волі, 17.01.2008 р. звільнений по відбуттю покарання;
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Лозове Сімферопольського району, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 16.09.2010 р. Сімферопольським районним судом АР Крим за ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України на 1 рік позбавлення волі;
2) 20.10.2010 р. Євпаторійським міським судом АР Крим за ст. 309 ч.1, 70 ч.4 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 02.03.2012 звільнений по відбуттю покарання;
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.
В С Т А Н О В И Л А:
Органом досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло і сховище.
Постановою суду від 11.09.2012 р. дану кримінальну справу зі стадії попереднього розгляду повернуто прокурору для організації додаткового розслідування з тих підстав, що постанови про притягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як обвинувачених складені із порушенням вимог ст. 132 КПК, обвинувачення є неконкретним, оскільки дії кожного з них за окремими епізодами заволодіння майном не кваліфіковані. Зазначене суд відніс до порушень кримінально-процесуального законодавства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні.
Також судом вказано на відсутність переліку викраденого майна у резолютивній частині постанови від 26.06.2012 р. про уточнення суми спричиненої матеріальної шкоди.
Крім того, суд послався на не встановлення особи ОСОБА_6 належним чином з огляду на відсутність у матеріалах справи копії паспорту особи або форми № 1 і протиріччя у фотокарточках, які містяться у довідці про особу та довідці про звільнення.
Прокурор, який приймав участь у розгляді судом справи, в своїй апеляції просить постанову скасувати, кримінальну справу направити до суду на новий розгляд. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до показів обвинувачених вони вчинили крадіжки, керуючись єдиним злочинним наміром, заздалегідь їх спланувавши, саме тому підстав для кваліфікації кожного епізоду немає.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 246 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для повернення справи для додаткового розслідування, зокрема: установлення під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду; установлення підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них за вимогами ст. 26 КПК України неможливий; установлення підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» повернення справи на додаткове розслідування на стадії попереднього розгляду з власної ініціативи судді допускається тільки у випадку встановлення таких порушень на досудових стадіях, які не можуть бути усунуті при судовому розгляді справи.
Згідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси. Кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: вона не була або порушена некомпетентною особою; її розслідування провадила не уповноважена на те особа чи особа, яка підлягала відводу; було порушено вимоги КПК України про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист або право користуватись рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.
Також відповідно до п. 9 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.05.2005 р. № 2 якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому у ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.
Фактично підставами для направлення справи на додаткове розслідування були неконкретність пред'явленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення, неналежне встановлення особи останнього та не зазначення у постанові про уточнення суми матеріальної шкоди переліку викраденого майна.
На думку колегії суддів, зазначені підстави у розумінні вказаних норм і роз'яснень не можуть бути визнані такими, що перешкоджають призначенню справи до розгляду і не можуть бути усунуті при судовому розгляді справи, зокрема шляхом ретельного допиту підсудних, потерпілого, свідків у справі, давання судових доручень у порядку, передбаченому у ст. 315-1 КПК України з метою витребування інформації з відповідного органу Державної міграційної служби України в АР Крим відносно даних щодо обвинуваченого ОСОБА_6
Крім того, щодо посилань суду в обґрунтування своєї позиції на п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» колегія суддів зауважує, що відповідно до цього пункту обвинуваченому мають бути роз'яснені його права згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством (ст. 132 КПК України), зокрема він має право знати, в чому він обвинувачується. Також постанова про притягнення як обвинуваченого має бути конкретною за змістом, а саме в описовій її частині зазначаються злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у якості обвинувачених (а.с. 89-91, 79-81) та постанови про роз'яснення їм прав (а.с. 84, 74) перелічені вище вимоги закону у них дотримані.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду про неможливість усунення неповноти досудового слідства у судовому засіданні з огляду на неконкретність обвинувачення, оскільки суд шляхом винесення у встановленому законом порядку судового доручення та з урахуванням вже наявних у матеріалах справи документів в подальшому має реальну можливість розглянути справу і прийняти у ній відповідне рішення.
Крім того, колегія суддів відмічає, що судовий розгляд відповідно до ст. 275 КПК України провадиться в межах пред'явленого обвинувачення, а ст. 277 КПК України передбачена можливість зміни прокурором обвинувачення.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції,- задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 11.09.2012 про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 прокурору для організації додаткового розслідування - скасувати.
Кримінальну справу повернути до Київського районного суду м. Сімферополя на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити той же у виді тримання під вартою.
СУДДІ:
Трясун Ю.Р. Кордик С.В. Радіонов І.І.