У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0190/2000/2012 Доповідач : Кордик С.В.

25.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоКорольова М.П.

СуддівКордика С.В., Радіонова І.І.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

захисника засудженого засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел. Суперфосфатний Багішамальського району Самаркандської області Узбекистану, особа без громадянства, маючий початкову освіту, перебуваючий в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 16 червня 2010 року вироком Євпаторійського міського суду АР Крим за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; 05 червня 2012 року вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 263 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до 2 років обмеження волі зі штрафом в розмірі 850 гривень,

визнаний винним та засуджений: за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70, п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, з урахуванням покарання, призначеного вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 05 червня 2012 року, остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі зі сплатою штрафу в розмірі 850 гривень, визначено за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Стягнуто з засудженого у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_8 4500 гривень, на користь ОСОБА_9 750 гривень, на користь ОСОБА_10 700 гривень, на користь ОСОБА_11 500 гривень, на користь ОСОБА_12 300 гривень, на користь ОСОБА_13 200 гривень, на користь ОСОБА_14 2000 гривень, на користь ОСОБА_15 470 гривень, на користь ОСОБА_16 2000 гривень.

Питання про речові докази вирішено в порядку статті 81 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що 20.04.2011 року біля 14-00 години, знаходячись за місцем тимчасового проживання по АДРЕСА_2 маючи єдиний умисел на таємне викрадання чужого майна - телевізора і холодильника, діючи повторно, із корисних спонукань, вчинив крадіжку належного ОСОБА_8 холодильника «Донбасс», вартістю 2500 гривень. З викраденим з місця вчинення злочину скрився і розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 29.04.2011 року біля 15-00 години, знаходячись за місцем тимчасового проживання по АДРЕСА_2 маючи умисел на таємне викрадання чужого майна, діючи повторно, із корисних спонукань, вчинив крадіжку належного ОСОБА_8 телевізора «Тошиба», вартістю 2000 гривень. З викраденим з місця вчинення злочину скрився і розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що 03.05.2011 року біля 14-00 години, знаходячись по АДРЕСА_3 маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, зловживаючи довірою своєї знайомої ОСОБА_8, під приводом тимчасового користування, заволодів її мобільним телефоном марки «Самсунг L310», вартістю 2500 гривень, який не мав наміру повертати. З викраденим з місця вчинення злочину скрився і розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

Він же, наприкінці жовтня 2011 року приблизно о 17-00 годині, знаходячись біля кафе «Будьмо» по вул. Фрунзе в м. Євпаторії зі своїм знайомим ОСОБА_11, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, зловживаючи довірою останнього, під приводом отримання позики, фактично не маючи наміру повертати її, отримав гроші в сумі 500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Він же, наприкінці жовтня 2011 року у денний час, знаходячись біля б. 18 по вул. Дальній в м. Євпаторії, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, підійшов до свого знайомого ОСОБА_12 і запропонував йому придбати свій мобільний телефон «Самсунг 5230» за 300 гривень, на що ОСОБА_12 погодився і придбав. Оскільки корпус телефону був пошкоджений, потерпілий запропонував ОСОБА_6 відремонтувати його і, на наступний день, у вечірній час, знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_4, передав засудженому придбаний мобільний телефон, а ОСОБА_6, достовірно знаючи, що ремонт телефону провадити не буде, зловживаючи довірою потерпілого, заволодів мобільним телефоном і, не маючи наміру повертати або компенсувати його вартість, з місця вчинення злочину скрився, розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду в сумі 300 гривень.

Він же, у період часу з 01.12.2011 року по 05.12.2011 року, у денний час, знаходячись біля будинку № 102 по вул. Демишева м. Євпаторії, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, зловживаючи довірою своєї знайомої ОСОБА_9, під вигаданим приводом продажу мобільного телефону, фактично не маючи наміру продавати або повертати його, незаконно заволодів належним ОСОБА_9 мобільним телефоном марки «Нокіа 6303і», вартістю 750 гривень. З викраденим з місця вчинення злочину скрився і розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

Він же, 22.12.2011 року знаходячись біля міської поліклініки по вул. Некрасова в м. Євпаторії, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_13 і, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, під вигаданим приводом - отримання позики, зловживаючи довірою останнього, отримав від нього грошові кошти в сумі 200 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Він же, 26.12.2011 року біля 10-00 години знаходячись біля трамвайного кільця по вул. Ескадронній в м. Євпаторії, зустрівся зі своїм малознайомим ОСОБА_14 і, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, шляхом обману під вигаданим приводом - продажу або обміну мобільного телефону, отримав від останнього мобільний телефон «Нокіа 6700», вартістю 2000 гривень. Заволодівши телефоном, не маючи наміру повертати або компенсувати його вартість, з місця вчинення злочину скрився і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Він же, 13.01.2012 року приблизно о 14-00 годині, знаходячись біля магазину по вул. Ешреф-емір-заде в сел. Ісмаіл-Бей в м. Євпаторії, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, зловживаючи довірою своєї знайомої ОСОБА_17, під вигаданим приводом продажу мобільного телефону, фактично не маючи наміру продавати і повертати його, заволодів належним ОСОБА_17 мобільним телефоном марки «Самсунг S5230», вартістю 700 гривень. З викраденим з місця вчинення злочину скрився і розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

Він же, на початку березня 2012 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, подзвонив своїй знайомій ОСОБА_15 і, зловживаючи її довірою, під вигаданим приводом ремонту або обміну належного їй мобільного телефону марки «Нокіа 6300», запропонував віддати телефон їх спільній знайомій ОСОБА_18, яка забере в неї мобільний телефон марки «Нокіа 6300» і передасть їй інший мобільний телефон марки «Нокіа 2330» у пошкодженому стані, по якому можливо здійснювати дзвінки з метою підтримання зв'язку із ОСОБА_6 На початку березня 2012 року, у денний час, в сел. Ісмаіл-Бей в м. Євпаторії, ОСОБА_18 з цією метою зустрілася із ОСОБА_15, яка передала їй мобільний телефон марки «Нокіа 6300», а ОСОБА_18 у цей же день на автобусній зупинці в сел. Ісмаіл-Бей віддала зазначений телефон ОСОБА_6 Останній, достовірно знаючи, що ремонт телефону проводити не буде, зловживаючи довірою потерпілої, заволодів її мобільним телефоном і, не маючи наміру повертати або компенсувати його вартість, розпорядився викраденим на свій розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на суму 470 гривень.

Крім того, ОСОБА_6 06.03.2012 року приблизно о 20-00 години, знаходячись біля будинку № 53-а по вул. Заводській в м. Євпаторії, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, із корисних спонукань, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_16, під вигаданим приводом - продажу або обміну мобільного телефону, фактично не маючи наміру здійснювати зазначені дії, отримав від останнього мобільний телефон марки «Айфон3G», вартістю 2000 гривень, з яким з місця вчинення злочину скрився і розпорядився їм на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_6, посилаючись на однобічність та неповноту досудового слідства, істотні порушення органом досудового слідства вимог кримінально-процесуального закону щодо його права на захист, просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що його неодноразові усні клопотання про запрошення перекладача та призначення захисника слідчим були проігноровані. Слідством не вірно визначені дати та час вчинення злочинів, а по деяким епізодам ці обставини взагалі не встановлені, відсутні свідки, цивільні позови. Зазначає, що за епізодом заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_14, в якості свідка був допитаний потерпілий ОСОБА_11

Вважає, що у його діях відсутній склад злочинів, оскільки майно потерпілої ОСОБА_8 він взяв в рахунок погашення її боргу перед ним, грошові кошти ОСОБА_13 і ОСОБА_11 він взяв у борг, від якого не відмовляється, в матеріалах справи відсутні дані про належність ОСОБА_9 телефону «Нокіа 6303і», при цьому засуджений з останньою за телефон розрахувався, потерпілій ОСОБА_15 віддав телефон з такою ж вартістю та функціональністю.

Стверджує, що на досудовому слідстві та в суді свою вину визнавав, оскільки слідчий запевнив його, що у такому випадку йому буде призначений умовний термін покарання, але своєї обіцянки не дотримався.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 зазначив, що свою вину, як на досудовому слідстві і в суді першої інстанції він визнавав, так і визнає у теперішній час, проти правильності встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації його дій він не заперечує, але вважає, що призначене покарання не відповідає його особі, оскільки суд не врахував всі обставини, що пом'якшують покарання, крім того він має на утриманні дитину-інваліда, тому засуджений просив пом'якшити призначене йому покарання та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, ознайомивши учасників судового розгляду із заявами потерпілих ОСОБА_13 і ОСОБА_16 про повне відшкодування їм матеріальної шкоди з боку засудженого з проханням про призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, вислухавши пояснення учасників процесу з приводу поданої апеляції, провівши судові дебати, в яких засуджений та його захисник наполягали на задоволенні апеляції з урахуванням змін про які зазначив ОСОБА_6 у судовому засіданні, а прокурор просив змінену апеляцію залишити без задоволення, вислухавши останнє слово засудженого, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що змінена апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально приведеними у вироку доказами, яким судом дана належна оцінка, що під час апеляційного розгляду справи не оспорюється.

Обґрунтовуючи призначення засудженому покарання за інкриміновані йому злочини у вигляді позбавлення волі, суд першої інстанції хоча і послався на ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, а також на наявність обставин, що пом'якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання, але фактично цих обставин не врахував, не обґрунтував неможливість призначення більш м'якого виду покарання, визначеного ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, чим порушив принцип індивідуалізації покарання.

На думку колегії суддів, з'явлення із зізнанням, щире каяття винного, активне сприяння розкриттю злочинів, визнання ним вини, часткове відшкодування шкоди потерпілим, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, яка є інвалідом, а також позиція потерпілих, є достатніми обставинами для призначення засудженому більш м'якого виду покарання за інкриміновані йому злочини, а саме у вигляді обмеження волі.

Разом із тим, враховуючи наявність попередніх судимостей ОСОБА_6 за аналогічні злочини, які у передбаченому законом порядку не погашені та не зняті, призначення йому покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не буде відповідати меті кримінального покарання щодо виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами.

Остаточне покарання засудженому слід призначити у відповідності ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та з урахуванням вироку Сакського міськрайонного суду АР Крим від 05 червня 2012 року.

Колегія суддів, з урахуванням даних про засудженого, який є особою без громадянства та не має належних документів яки б підтверджували його особу, не знаходить підстав для зміни йому раніше обраної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і, з метою виконання ним ухвали суду, вважає необхідним у відповідності до ст. 57 КВК України направити його до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2012 року у відношенні ОСОБА_6 у частині призначеного покарання - змінити.

Пом'якшити ОСОБА_6 призначене покарання, визначивши йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років шести місяців обмеження волі, а за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 за сукупністю злочинів покарання у вигляді 2 (двох) років шести місяців обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням покарання, призначеного вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 05 червня 2012 року у виді 2 років обмеження волі зі штрафом в розмірі 850 гривень, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі зі сплатою штрафу в розмірі 850 гривень.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до прибуття засудженого ОСОБА_6 до місця відбування покарання - залишити без змін. Направити засудженого до місця відбування покарання у вигляді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. По прибуттю ОСОБА_6 до місця відбування покарання запобіжний захід скасувати і звільнити його з-під варти.

Строк відбування покарання обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі. В строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати строк його перебування під вартою з 11 травня 2012 року, а також час його слідування до місця відбування покарання у відповідності до ч. 1 ст. 72 КК України із розрахунку 1 (один) день тримання під вартою за 2 (два) дні обмеження волі, з дня затримання до дня прибуття до місця відбування покарання.

В решті вирок суду залишити без змін.

СУДДІ:

М.П. Корольов С.В. Кордик І.І. Радіонов