ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
06.11.06 Справа № 1/85-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ПСГП «Агротехсервіс»№137 від 23.06.06р.
на рішення господарського суду Волинської області від 14.06.06року
у справі №1/85-38
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Еліта»
до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс»
про стягнення 64 032,00 грн.
За участю:
Від позивача Пасічник В.М.,
Від відповідача Собковський С.М.
В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: рішенням господарського суду Волинської області {суддя Гончар М.М.) від 14.06.06 року у справі №1/85-38 позовні вимоги задоволено.
Відповідач з постановленим рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити з огляду на те, що суд не взяв до уваги факт поставлення відповідачем 50660 кг. пшениці на суму 64 032 грн., а тому стверджує, що у нього заборгованості перед позивачем не існує, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог борг погашено. Покликається на неналежне повідомлення судом про розгляд справи.
Позивач у відзиві просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки відповідачем не виконано зобов’язань по оплаті за одержану пшеницю, а також здійснено переплату за надані відповідачем послуги.
Для надання можливості сторонам провести взаємозвірку розрахунків та для забезпечення повноти та об’єктивності судового процесу справа слуханням відкладалася з 4.09.06р. на 2.10.06р. та на 6.11.06р.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 14.06.06 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
Згідно накладної №335 від 25.09.03р. ПСП «Еліта»відпустило ПСП «Агротехсервіс»насіння озимої пшениці в кількості 1000 цнт. на загальну суму 166 800,00 грн. Одержання пшениці підтверджується також довіреностями серії ЯЖЮ №460056 від 12.09.03р. та ЯЖЮ №460082 від 25.09.03р., та переррахував кошти в сумі 65 000 грн.
Відповідач здіснив розрахунок з позивачем за одержану пшеницю на суму 125 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №347 від 17.09.03р. на суму 50 000грн., №363 від 19.09.03р. на суму 10 000 грн., №364 від 22.09.03р. на суму 30 000 грн., №370 від 29.09.03р. на суму 25 000 грн., №95 від 5.03.04р. на суму 10 000 грн.
В результаті цього, заборгованість за відповідачем перед позивачем за продаж зерна склала 41 800,00 грн. (166 800 –125 000,00 грн.
Крім цього, 28.11.03р. між ПСП «Агротехсервіс»(виконавець) та ПСП «Еліта»(замовник) укладено договір про надання послуг по обмолоту зернових та копанню цукрового буряка. Сума даного договору становить 42 768,00 грн. Актом виконаних робіт підтверджується виконання робіт на суму 42 768,00 грн.
В судовому засіданні в присутності представників сторін колегією оглянуто оригінали платіжних доручень та виписки з банку та встановлено, що за надані послуги позивач перерахував відповідачу 65 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем. Тобто позивачем зайво перераховано відповідачу 22 232,00 грн.
Відповідно п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарський суд дійшов висновку, що з моменту перахування коштів та одержання пшениці між сторонами виникли зобов’язання, що відповідають договору купілі-продажу.
Згідно ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, встановлено, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №6 від 4.03.06р. про оплату, яка залишена без відповіді та задоволення.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).
Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем зобов’язань, тому, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за відповідачем рахується перед позивачем борг в сумі 64 032,00 грн. (41 800 грн. + 22 232,00 грн.)
Не беруться колегією доводи скаржника, про те, що ним відпущено позивачу 94180 кг. пшениці на суму 119 039 грн., в результаті чого борг ПСП «Агротехсервіс»перед ПСП «Еліта»покритий з надлишком, оскільки даний факт не був предметом дослідження в суді першої інстанції, позивач заперечує докази по цій господарській операції та наголошує на розбіжностях інтересів сторін.
Крім цього, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Проте, відповідач доказів того, що він звертався до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог не надав, такі відсутні і в матеріалах справи.
Не можна визнати обгрунтованими доводи скаржника, що його не було вчасно повідомлено про час розгляду справи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ухвалою від 29.05.06 господарського суду Волинської області було порушено провадження, справу призначено до розгляду на 14.06.06. Як вбачається з відтиску штампу на зворотній стороні оригіналу вказаної ухвали, підшитої до матеріалів справи, ухвалу надіслано сторонам у справі 2.06.06., тобто за 12 днів до розгляду справи.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення .
Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Волинської області від 14.06.06 року по справі за №1/85-38 залишити без змін.
2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.
Головуючий–суддя Г.І.Мельник
судді Д.Ф.Новосад
О.В.Михалюк