ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
06.11.06 Справа № 18/187
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Галушко Н.А.
при секретарі: Попко Р.І.
розглянувши апеляційну скаргу Рівненської митниці №01/52-18-4112 від 23.08.06р.
на постанову господарського суду Рівненської області від 16.08.06 року
у справі №18/187
за позовом ПП фірма «Промагротранс», м. Рівне
до Рівненської митниці, м. Рівне
про скасування податкових повідомлень
За участю:
Від позивача Рудь В.О.
Від відповідача Дем’янюк С.М.
В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: постановою господарського суду Рівненської області (суддя: Гудак А.В.) від 16.08.2006р. року у справі №18/187 задоволено позовні вимоги.
Відповідач з постановою не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, бо вважає, що позивачем було подано до митного оформлення товар з заниженою митною вартістю, хоча при наступних декларуваннях ціна цього ж товару була значно вищою. Згідно ст. 265 МК України, якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення, а за результатами камеральної перевірки виявлено невірне визначення митної вартості ввезеного товару. Тому вважає прийняті податкові повідомлення законними.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначає, що митний орган донарахував додаткові платежі без достатніх правових обгрунтувань, тому просить залишити постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошувалася перерва з 16.10.06р. на 6.11.06р.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Рівненської області від 16.08.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
19.05. 05р. між ППФ "Промагротранс" та фірмою POLYMER-CHEMIE (Німеччина) було укладено контракт №ИА-8 про купівлю-продаж товару-сировини (гранульованого пластифікованого полівінілхлориду марки "Granules G 20769 black 3/05A" виробництва фірми POLYMER-CHEMIE у кількості 200 тон.
27.05.05р. позивачем подано до митного оформлення ВМД № 204000001/5/103385 на даний товар в кількості 20000 кг. Декларантом базу оподаткування було визначено з розрахунку 369,2 EURO/тону. Рівненською митницею митне оформлення проведено за ціною, визначеною в даній ВМД.
29.07.05р. за ВМД №204000001/5/104950 та 07.12.05р. за ВМД №204000001/5/108418 вартість даного товару для оподаткування з урахуванням витрат на транспортування (митна вартість) заявлялась ПП "Промагротранс" з розрахунку 1225 EURO/тону.
03.04.06р. проведено камеральну перевірку митного оформлення ВМД від 27.05.05р. №204000001/5/103385, в результаті якої митний органдійшов висновку про заниження бази оподаткування на момент оформлення ВМД від 27.05.05р. по митних платежах у сумі 26286,08 грн. в зв'язку з тим, що декларантом базу оподаткування було визначено з розрахунку 369,2 EURO/тону, а у ВМД від 29.07.05р. та 07.12.05р. даний товар вартість для оподаткування заявлялося з розрахунку 1225 EURO/тону. Про результати проведення перевірки складено Акт від 3.04.06р.
За наслідками камеральної перевірки, 4.04.06р. Рівненською митницею прийнято податкові повідомлення №17, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем митний збір в розмірі 217,66 грн., №18 в якому визначено суму податкового зобов’язання за платежем ввізне мито –5267,25 грн., №19, яким визначено суму податкового зобов’язання по ПДВ на суму 22 122,44 грн. В повідомленнях митниця посилається на п.п "в" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 та п.п. 17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та додатком №1 Постанови КМУ № 65 від 27.01.97, Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи визнані контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно ст. 6.1 Закону У разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Однак, зі змісту оспорюваних податкових повідомлень не вбачається, з яких підстав було здійснено нарахування –не наведено відповідних юридичних фактів та відсутнє посилання на окремий документ, у якому б ці факти фіксувались.
Відповідно до п. 2.3.7. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(затв. Наказом ДПАУ від 10.08.05р.) у разі встановлення порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно відобразити такі відомості: номер, дата зовнішньоекономічного договору (контракту) та його сума, у разі необхідності реєстрації договору у Міністерстві економіки України: номер та дата його реєстрації, країна нерезидента, який є стороною договору зовнішньоекономічної діяльності, назва фінансової установи нерезидента, через яку здійснюються розрахунки за договором, назва фінансової установи резидента, через яку здійснюються розрахунки за договором, номенклатура товарів договору згідно з кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, простроченої заборгованості, що виникла при виконанні договору, крім того, вказується наявність ліцензій Національного банку України на подовження строків розрахунків.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Акту від 03.04.06р., перелічені вище відомості у ньому відсутні.
Відповідно до п. 4.6 п. 4.9 Порядку акт перевірки, один його примірник передається керівнику або уповноваженій особі суб’єкта господарювання або надсилається суб’єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та надаються інші документи (розрахунки), на підставі яких визначені податкові зобов’язання.
Крім цього, з Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, (затв. Наказом ДМСУ від 25 квітня 2005 р. N329,) та Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань (затв. Наказом ДМСУ від від 11 травня 2006 року N 370) вбачається, що податкове повідомлення направляється юридичній особі у день його реєстрації.
Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків має право одержувати та ознайомлюватись з актами перевірок, проведених державними податковими органами.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що Акт перевірки від 3.04.06р. та податкові повідомлення від 4.04.06р. надіслані позивачу лише на його вимогу 5.07.06р.
Крім цього, в оскаржуваних повідомленнях контролюючий орган посилається на підставу їх прийняття на підпункт 4.2.2 "в" Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що передбачає визначення податкового зобов'язання контролюючими органами за умов, коли внаслідок проведення камеральної перевірки сам контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідач не довів вини позивача у допущенні помилки у визначенні податкових зобов’язань у спірний період. Одночасно слід врахувати, що митний орган наділений повноваженнями безпосереднього контролю під час митного оформлення товарів.
Згідно ст.ст. 72, 86 МК України та «Положення про вантажно-митну декларацію», митне оформлення розпочинається і митна декларація приймається митним органом якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні документи. Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, закріплюється митним забезпеченням.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано всі необхідні відомості і дано всі документи, а митниця погодилась з митною вартістю товару, що ввозився по ВМД №204000001/5/103385 від 27.05.05р.
Відповідно до пп. "г" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України №2181-ІІІ особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Доказами у справі стверджено факт, що ПП «Промагротранс»своєчасно і в повному обсязі сплачувало податкові зобов'язання - суму мита та податку на додану вартість, які розраховувались контролюючим органом - Рівненською митницею.
На підставі вище викладеного колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що проведення камеральної перевірки та прийняття оспорюваних повідомлень митним органом за методом розповсюдження коду товару на партію раніше розмитнених товарів є незаконним і по своїй суті є застосуванням непрямих методів визначення податкових зобов'язань. А застосування непрямих методів не належить до компетенції митних органів відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст.86, 195-196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1.Постанову господарського суду Рівненської області від 16.08.2006 року по справі №18/187 залишити без змін.
2.У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий–суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Галушко Н.А.