ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5094/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі - Петренко О.В.,
за участю:
представників позивача - Нестеренка Ю.О., Макуріної О.С.,
представника відповідача - Лашко М.М.,
представника третьої особи - Відділу Держкомзему у Козельщинському районі Полтавської області - Дробахи Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" до Козельщинської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Держкомзем у Козельщинському районі про визнання належним користувачем, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
01 серпня 2012 року Державне підприємство "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" (надалі - позивач, ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козельщинської районної державної адміністрації (надалі - відповідач, Козельщинська РДА) про визнання бездіяльності щодо відмови у внесенні змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року протиправною, зобов`язання внести зміни до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року.
24 вересня 2012 року позивачем надана до суду заява про доповнення до позовної заяви та уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив визнати бездіяльність щодо відмови у внесенні змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року протиправною, та спонукати відповідача надати на праві постійного користування ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" земельну ділянку площею 300,5 га на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області шляхом внесення змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року та оформити право постійного користування земельною ділянкою шляхом видачі позивачу державного акта на право постійного користування землею до 01 листопада 2012 року.
24 жовтня 2012 року позивачем надана до суду заява про доповнення до позовної заяви та уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив:
- визнати ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" належним користувачем на праві постійного користування земельної ділянки 300,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Солоницької сільської ради;
- визнати бездіяльність щодо відмови у внесенні змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року протиправною;
- зобов`язати внести зміни до п. 2,3 розпорядження № 649 від 02.12.2003 року та викласти останні в наступній редакції "2. Видати Державному підприємству "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" державний акт на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області. 3. Рекомендувати районному відділу земельних ресурсів провести державну реєстрацію актів на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Державному підприємству "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" із внесенням змін до земельно-облікових документів";
- зобов`язати відповідача сприяти отриманню позивачем державного акта на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області шляхом підписання та проставлення печатки на даному державному акті.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 02 грудня 2003 року розпорядженням Козельщинської районної державної адміністрації № 649 вирішено видати позивачу акти на право постійного користування землею площею 300,5 га - на території Солоницької сільської ради і площею 15,82 га - на території Новогалещинської селищної ради та рекомендувати районному відділу земельних ресурсів провести державну реєстрацію актів на право постійного користування землею для виробничих потреб. Однак, в порушення наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, з вини відповідача процедура отримання державного акту на право власності на земельну ділянку триває більше восьми років. Також, відповідачем не внесені, необхідні на думку позивача, зміни до розпорядження Козельщинської районної державної адміністрації № 649 від 02.12.2003 року відповідно до проекту розпорядження та листа ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у внесенні змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року, у зв`язку з чим просить зобов`язати Козельщинську районну державну адміністрацію внести зміни до такого розпорядження та сприяти отриманню позивачем державного акта на право постійного користування землею площею 300,5 га.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
В своїх заперечення посилається на те, що відповідачем не вчинено щодо позивача бездіяльності. Твердження позивача про те, що Козельщинська РДА зволікає із видачею актів на право постійного користування землею відповідачу є безпідставним, так як державні акти на право постійного користування земельною ділянкою відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року № 43 видаються структурним підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Також, твердження позивача про те, що відповідачем не здійснено будь-яких дій з 26.09.2011 року про внесення змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року спростовуються тим, що 06.10.2011 року за № 392 було видане розпорядження голови Козельщинської РДА "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.12.2003 року № 649".
Крім того, 02 листопада 2012 року відповідачем до суду надані копії протесту прокурора Коезльщинського району Полтавської області № 1019-вих/12 від 31.10.2012 року на розпорядження голови Козельщинської РДА № 649 від 02.12.2003 року та розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.11.2012 року № 461 про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації від 14.11.2003 № 602, від 02.12.2003 № 649, що на думку відповідача є підставою у відмові в задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи - відділу Держкомзему у Козельщинському районі - проти задоволенні адміністративного позову заперечував, оскільки вказував, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ № 001938 земельна ділянка розміром 331,2 га (в тому числі земельна ділянка розміром 300,5 га, на яку хоче отримати державний акт на право постійного користування позивач) належить Державній Галещинській біологічній фабриці, тобто іншій юридичній особі і її право постійного користування цією земельною ділянкою не припинено у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи - ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату, місце судового засідання повідомлявся належним чином, у своєму листі від 24.10.2012 року № 01-13/1591 просив провести розгляд справи без його участі, у вирішенні даного спору поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, Державній Галещинський біологічній фабриці на підставі Рішення Солоницької сільської ради Козельщинського району від 25.12.1998 року № 9 видано Державний акт на право постійного користування землею площею 331,2 га. (а.с. 170-174). Згідно витягу з державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 01.07.2012 року користувачем земельної ділянки площею 300,5 га зазначено Галещинську державну біологічну фабрику.
У зв`язку з проведеною реорганізацією Державної Галещинської біологічної фабрики, рішенням Солоницької сільської ради від 25.03.1999 року 6 сесії 23 скликання між Державною Галещинською біологічною фабрикою та позивачем було розподілено земельні ділянки відповідно площею 32 га та 300,5 га., а саме сільська рада вирішила закріпити між Галещинською біологічною фабрикою та позивачем землі в кількості 32 га та 300,5 га з оформленням відповідно документації, після затвердження розподільчого балансу з 1 вересня 1999 року (а.с. 187).
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що на вимогу надати такий розподільчий баланс, позивач надав лише витяг з розподільчого балансу № 109 від 01.10.2012 року (а.с. 189), затвердженого Головою Агентства з питань банкрутства, з якого не вбачається за можливе встановити яким чином і в якій кількості між Галещинською біологічною фабрикою та позивачем поділені землі та чи передано згідно розподільчого балансу конкретні активи та пасиви підприємства.
Рішенням 10 сесії 4 скликання Новогалещинської селищної ради від 17.11.2003 року (а.с. 10) ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" передано із земель Державної Галещинської біофабрики - 15,82 га та погоджено видачу державних актів на право постійного користування землею загальною площею 15,82 га, а Рішенням 8 сесії 4 скликання Солоницької селищної ради від 18.11.2003 року (а.с. 13) позивачу передано із земель Державної Галещинської біофабрики - 300,5 га та погоджено видачу державних актів на право постійного користування землею загальною площею - 300,5 га.
Розпорядженням Козельщинської РДА від 14.11.2003 року № 602 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право постійного користування землею (а.с. 16).
А розпорядженням відповідача від 02.12.2003 року № 649 (а.с. 17) вирішено видати позивачу державні акти на право постійного користування землею площею 3005, га - на території Солоницької сільської ради і площею 15,82 га - на території Новогалещинської селищної ради, а також вирішено рекомендувати районному відділу земельних ресурсів провести державну реєстрацію актів на право постійного користування землею для виробничих потреб.
З матеріалів справи вбачається, що Прокурором Козельщинського району винесені протести № 1018-вих/12 від 31.10.2012 року (а.с. 212) на розпорядження голови Козельщинської РДА № 602 від 14.11.2003 року та № 1019-вих/12 від 31.10.2012 року (а.с. 214) на розпорядження голови Козельщинської РДА № 649 від 02.12.2003 року, на підставі яких Голова районної державної адміністрації своїм розпорядженням від 01.11.2012 року № 461 (а.с. 216) скасував розпорядження від 14.11.2003 року № 602 та від 02.12.2003 року № 649.
У зв`язку з тим, що відповідачем не були внесені зміни розпорядження голови Козельщинської РДА № 649 від 02.12.2003 року, через те, що не був виданий вчасно акт на право користування земельною ділянкою 300,5 га позивач звернувся до суду з наступними позовними вимогами:
- визнати ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" належним користувачем на праві постійного користування земельної ділянки 300, 5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Солоницької сільської ради;
- визнати бездіяльність щодо відмови у внесенні змін до розпорядження № 649 від 02.12.2003 року протиправною;
- зобов`язати внести зміни до п. 2,3 розпорядження № 649 від 02.12.2003 року та викласти останні в наступній редакції "2. Видати Державному підприємству "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" державний акт на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області. 3. Рекомендувати районному відділу земельних ресурсів провести державну реєстрацію актів на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Державному підприємству "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" із внесенням змін до земельно-облікових документів";
- зобов`язати відповідача сприяти отриманню позивачем державного акта на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області шляхом підписання та проставлення печатки на даному державному акті.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1. ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частинами 1, 2, 3 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Статтею 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Таким чином, зважаючи на те, що Голова районної державної адміністрації своїм розпорядженням від 01.11.2012 року № 461 (а.с. 216) скасував розпорядження від 14.11.2003 року № 602 та від 02.12.2003 року № 649, то й відпали правові підстави для розгляду питань щодо визнання ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" належним користувачем на праві постійного користування земельної ділянки 300,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Солоницької сільської ради; зобов`язання внести зміни до п. 2,3 розпорядження № 649 від 02.12.2003 року; зобов`язання відповідача сприяти отриманню позивачем державного акта на право постійного користування землею площею 300,5 га для ведення товарного сільського виробництва на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області шляхом підписання та проставлення печатки на даному державному акті, так як документ, яким вирішено видати ДП "Держана Новогалещинська біологічна фабрика" держаний акт на право постійного користування землею площею 300,5 га - на території Солоницької сільської ради та рекомендувати районному відділу земельних ресурсів провести державну реєстрацію актів на право постійного користування землею для виробничих потреб - скасований, а отже ним втрачена юридична сила.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити позивачу у задоволені позову.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, адміністративний позов Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" до Козельщинської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Держкомзем у Козельщинському районі про визнання належним користувачем, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені адміністративного позову Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" до Козельщинської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут замлеустрою", Держкомзем у Козельщинському районі про визнання належним користувачем, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2012 року.
Суддя І.Г. Ясиновський