Справа № 429/6169/12

У Х В А Л А

іменем України

11 червня 2012 року                                                                       м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Перекопський М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про визнання дій банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом незаконними та зобов’язання зробити перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про визнання дій банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом незаконними та зобов’язання зробити перерахунок.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують оплату судового збору. Позивач не надав доказів сплати судового збору посилаючись на те, що звільнений від його сплати на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». Проте, з такими доводами позивача не можна погодитись виходячи з наступного.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 27.06.2007р. між сторонами було укладено кредитний договір, за яким відповідачем було надано позивачу готівкою кредитні кошти з метою їх цільового використання, а саме для придбання житлового будинку, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №15-рп/2011 від 10.11.2011 року зазначив, що дія Закону України «Про захист прав споживачів»поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають під час укладення і виконання такого договору.

Верховний Суд України у своєму узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07.10.2010 року дійшов висновку про те, що застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Враховуючи, що між сторонами у цій справі виникли кредитні правовідносини, а предметом позову ОСОБА_1 зазначає неправомірне підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, вважаю, що позивач необґрунтовано послався на Закон України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення його від сплати судового збору.

За таких обставин, відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за даним позовом має становити 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, а саме - 107,30 грн., які підлягають сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у місті Павлограді, код отримувача (код ЄДРПОУ) –37936856; банк отримувача –ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО) –805012; рахунок отримувача –31215206700032; класифікація доходів бюджету –22030001; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ), Павлоградський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ 26509623.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»про визнання дій банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом незаконними та зобов’язання зробити перерахунок - залишити без руху для усунення недоліків, а саме:

-          надати суду документ, що підтверджує сплату судового на загальну суму 107,30 грн.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - п’ять днів з моменту отримання даної ухвали суду.

          Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду в установлений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя:

ОСОБА_2