Справа № 422/5845/12
Справа №2/422/4271/2012
422/5845/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Тауса М.М.
при секретарі Попович Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 11.06.2012 року звернулася до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 3000 гривень моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог в позові зазначила, що відповідач ОСОБА_2 проживає у сусідньому домоволодінні, зловживає спиртними напоями, відносно неї веде себе аморально, а саме, висловлюється нецензурною лексикою, висловлює погрози фізичної розправи та пошкодження майна, пошкоджує її майно, зокрема, пошкодив паркан, який розмежує її земельну ділянку з ділянкою ОСОБА_2, викрав у неї чотири листи шиферу та десять металевих сіток і інше майно, намагався пошкодити вулики та знищити її бджіл. Крім того зазначила, що 19.12.2011 року ОСОБА_2 штовхнув її з залізничної платформи, в результаті чого їй було причинено тілесні пошкодження. В наслідок протиправних дій з боку ОСОБА_2, вона перенесла моральні, психічні страждання, які позначилися негативно на способі її життя та негативно впливають на її стан здоров'я.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, в поясненнях посилалася на обставини, викладені у позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, проживає за одною адресою з позивачкою ОСОБА_1, АДРЕСА_1, але їх будинки відокремлені один від одного парканом і мають різні прибудинкові території. Пояснив, що з позивачкою ОСОБА_1 знаходиться у неприязних відносинах, через що у них періодично виникають сварки та скандали, які провокує сама позивачка ОСОБА_1 Обставини, викладені у позові щодо аморальної поведінки, висловлювання нецензурною лексико відносно позивачки, погроз фізичної розправи, пошкодження та викрадення майна позивачки, нанесення їй тілесних ушкоджень, в тому числі й 19.12.2011 року, категорично заперечив. Проте, визнав обставину, що дійсно, 24.04.2012 року, приблизно о 19.00 годині, він перебував у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 де у нього виник конфлікт з позивачкою ОСОБА_1, в процесі якого він висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, та пошкодив належний їй паркан, який розмежує їх земельні ділянки. ОСОБА_1 викликала міліцію, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначив, що конфлікт виник через провокаційну поведінку ОСОБА_1, після чого він пропонував їй полагодити паркан, але вона на це не погодилася. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_1 являється її рідною матір'ю і що вона проживає неподалік від неї. Пояснила, що відповідач ОСОБА_2 проживає у сусідньому домоволодінні, зловживає спиртними напоями, відносно позивачки ОСОБА_1 постійно висловлюється нецензурною лексикою, висловлює погрози фізичної розправи та пошкодження майна, а також 24.04.2012 року пошкодив її паркан, який розмежує їх земельні ділянки. Інших конкретних випадків порушення прав ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 підтвердити не змогла.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 24.04.2012 року був присутній на території домоволодіння АДРЕСА_1 де бачив, що позивач ОСОБА_2 пошкодив паркан, який належить ОСОБА_1 і розмежую її двір від двору ОСОБА_2 При цьому свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_2 перебував у стані сп'яніння, висловлювався нецензурно та образливо як до нього, так і до ОСОБА_1
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що відповідач ОСОБА_2 її рідний син і вона з ним проживає у домоволодінні АДРЕСА_1, а відповідачка ОСОБА_1 проживає за цією ж адресою у сусідньому дворі. Двори розділені парканом. ОСОБА_5 пояснила, що їх сім'я перебуває з сусідкою ОСОБА_1 у неприязних відносинах, оскільки ОСОБА_1 постійно висловлює свої незадоволення з приводу побутових питань тощо. Також, ОСОБА_5 пояснила, що 24.04.2012 року її син ОСОБА_2 прийшов додому напідпитку, і, через виниклу сварку з сусідкою ОСОБА_1, розхвилювався і пошкодив її паркан, а саме, зруйнував частину шиферу. Інші прояви протиправної поведінки з боку ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_1 заперечувала.
В судовому засіданні встановлено, що сторони проживають за адресою: АДРЕСА_1 в різних домоволодіннях з відокремленими входами та прибудинковими територіями.
24.04.2012 року, приблизно в 19.00 годин, відповідач ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, вчинив сварку з сусідкою -позивачкою ОСОБА_1 В процесі сварки, ОСОБА_2 висловлювався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, почав стукати та ламати належний ОСОБА_1 паркан, що розмежує їх земельні ділянки, в наслідок чого частина паркану була зруйнована (а.с. 8).
За наслідками вищезазначених дій ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення і постановою судді Ленінського районного суд м. Дніпропетровська на нього було накладено адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП України (а.с. 14).
Обставини пошкодження відповідачем ОСОБА_2 майна позивачки ОСОБА_1, а саме паркану, який розділяє їх прибудинкові території у домоволодінні, суд вважає доведеними, і такими, що не підлягають доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, оскільки ці обставини, визнані сторонами.
До доводів позивачки щодо систематичної протиправної поведінки відповідача відносно неї, а саме постійного висловлювання щодо неї нецензурною лексикою, погроз фізичної розправи та пошкодження майна, викрадення відповідачем її майна, спроб пошкодити вулики та знищити її бджіл, а також нанесення їй 19.12.2011 року тілесних ушкоджень, суд ставиться критично, оскільки зазначені обставини не доведені належними доказами в судовому засіданні. Судом встановлено, що з приводу викрадення її майна та нанесення їй тілесних ушкоджень вона до міліції не зверталася, по цим фактам перевірка не проводилася.
Суд не приймає в якості належного доказу висновок фахівця судово-медичного експерта від 22.12.2011 року про виявлення у позивачки ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, оскільки в судовому засіданні не доведено належним чином, що ці тілесні ушкодження вона отримала саме від протиправної поведінки відповідача ОСОБА_2
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що винними діями відповідача ОСОБА_2, які виразилися у пошкодженні належного позивачці ОСОБА_1 паркану, останній нанесена моральна шкода.
Однак, суд вважає, що заявлена позивачкою вимога, про стягнення з відповідача 3000 гривень моральної шкоди необґрунтовано завищена. З огляду на вимоги розумності і справедливості, моральна шкода у розмірі 300 гривень реально відображає ступінь і глибину моральних страждань позивача.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачкою при подачі позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок. З огляду на вимоги ч. 1 ст. 88 ЦПК України, в частині присудження позивачеві судових витрат пропорційно до частини задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судові витрати в сумі 21 гривня 46 копійок.
Керуючись ст. ст. 88, 10, 11, 60, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300 (триста) гривень відшкодування моральної шкоди.
Стягнути с ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 (двадцять одна) гривня 46 копійок судових витрат.
В задоволені іншої частини позовних вимог -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.М. Таус