Справа №2а/422/500/2012
422/6885/2012
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Тауса М.М.,
при секретарі Попович Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, старшого інспектора ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Стасенко Дениса Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 17 липня 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Стасенко Дениса Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 08 липня 2012 року близько 12 години 50 хвилин відносно нього відповідачем було складено протокол серії АН1 № 678279 про адміністративне правопорушення, так як він керуючи автомобілем Субару Легасі, державний номер НОМЕР_1, ніби то перевищив швидкість, хоча дійсно завчасно знизив швидкість руху свого автомобілю, та виніс відповідну постанову серії АЕ1 № 377770 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає постанову серії АЕ1 № 377770 від 08.07.2012 року незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не перевищував максимальної дозволеної швидкості руху в населеному пункті та не порушував Правил дорожнього руху України.
Просить суд постанову АЕ1 № 377770 від 08.07.2012 року відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. визнати незаконною, вказану постанову скасувати та провадження по адміністративній справі відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП -закрити.
В судове засідання позивач з'явився. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у поясненнях посилався на обставини, викладені у позові, просив позов задовольнити.
В судове засідання відповідач -старший інспектор ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Стасенко Денис Володимирович з'явився. Позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доказів надав пояснення свідка ОСОБА_4 та витяг з бази даних про адміністративні правопорушення відносно правопорушника ОСОБА_1. Суду пояснив, що позивач порушив встановлений швидкісний режим в населених пунктах, що було зафіксовано пристроєм «Сокіл», а перевищена швидкість складала 88 км/год.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ході судового розгляду справи встановлено, що Постановою серії АЕ1 № 377770 від 08.07.2012 року старшим інспектором ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Стасенко Денисом Володимировичем на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 5). Постанова винесена на основі протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1 № 678279 від 08.07.2012 року (а.с. 6).
Відповідно до зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 08 липня 2012 року о 12 годині 50 хвилин, позивач керував автомобілем Субару Легасі, держаний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Донецьке шосе у м. Дніпропетровську та перевищив швидкість, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності з порушенням чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, вимірювання швидкості руху позивача здійснювалося відповідачем приладом «Сокіл». Як пояснив в судовому засіданні відповідач, Прилад «Сокіл»являється спеціалізованим технічним приладом, призначеним для вимірювання швидкості руху автомобілів, який не має функції відео -, фото-, кіно- фіксації.
Отже, суд дійшов до висновку, що дані приладу «Сокіл»не можуть являтися допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, оскільки сам прилад «Сокіл»не відповідає вимогам, встановленим ст. 251 КУпАП.
Відповідачем було надано пояснення свідка ОСОБА_4, який підтверджує факт порушення позивачем встановленого швидкісного режиму в населених пунктах. Суд не приймає в якості допустимого доказу письмове пояснення свідка ОСОБА_4, оскільки в судовому засіданні зазначений свідок допитаний не був, сторонами не заявлялося клопотання про допит ОСОБА_4 в якості свідка. Крім того, не вважає за доцільне посилатися на пояснення свідка, так як ОСОБА_4 являється Інспектором ДПС ДАІ м. Дніпропетровська та напарником відповідача, та в той час знаходився при виконання службових обов'язків і зацікавлений у результатах несення служби.
Також відповідачем було надано витяг з бази даних про адміністративні правопорушення відносно правопорушника ОСОБА_1, що також не може прийнято як допустимий та належний доказ, оскільки що зазначений документ не засвідчений належним чином: на витязі відсутній підпис уповноваженої особи та печатка установи, яка його видала.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що дії посадової особи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід визнати неправомірними, а постанову серії АЕ1 № 377770 від 08.07.2012 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, слід скасувати та провадження по справі -закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 9-11, ч.1 ст.122, 251, 256, 268, 280, 285 КУпАП, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", ст.ст.7, 8, 11, 17, 70, 71, 86, 104, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову старшого інспектора ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Стасенко Дениса Володимировича, серії АЕ1 № 377770 від 08 липня 2012 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень -скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП -закрити.
В силу ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Таус