ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-74/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 серпня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                           судді Оніщука М.І.,

при секретарі:                         Сливка А.В.,

за участю:

представника позивача:         ОСОБА_1,

представника відповідача:    Гирич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія “Правекс-Страхування” про стягнення коштів за договором страхування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача сплачену ним суму в розмірі 1584,17 грн., яка становить страховий платіж на випадок викрадення автомобіля, обгрунтовуючи це тим, що вказана сума коштів була сплачено безпідставно, оскільки, як йому згодом стало відомо, автомобіль не був застрахований на випадок викрадення, а лише від ДТП, пошкодження чи навмисного пошкодження, проте загальний страховий платіж був розрахований та сплачений з урахуванням страхування від викрадення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що страховий платіж - це цілісна одиниця плати за страхування транспортного засобу, яку страхувальник зобов`язаний був внести страховику згідно з договором страхування, незалежно від передбаченого договором переліку страхових випадків по яким здійснюється страхова випалата. Невиконання страхувальником пункту 1 додаткових умов сертифікату щодо страхового захисту на випадок викрадення автомобіля, не тягне за собою зменшення суми страхового платежу, так само як і не потребує додаткового платежу у разі виконання цих умов. Отже, оскільки сам позивач, порушивши умови договору, допустив те, що його автомобіль не був застрахований на випадок викрадення, підстав для задоволення позову не вбачається.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 16.02.2005 року між позивачем та АКБ “Правекс-Банк” був укладений договір про надання кредитну на придбання автомобіля.

На виконання п. 6.1.12. вказаного кредитного договору позивач застрахував придбаний автомобіль в ВАТ СК “Правекс-Страхування” про що з останнім було укладено відповідний договір та сплатив суму страхового платежу в розмірі 6336,67 грн. Відповідно до сертифікату до договору добровільного страхування автомобіль був застрахований від наступних ризиків: ДТП, пошкодження чи навмисне пошкодження і не був застрахований на випадок викрадення, оскільки відповідно до п. 1 додаткових умов визначених в сертифікаті до договору страхування, страховий захист на випадок викрадення вступає в силу після обладнання ТЗ електронною сигналізацією з блокуванням двигуна та механічною системою блокуваня КПП, з моменту оформлення відповідної додаткової угоди, при цьому додатковий страховий платіж не сплачується.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Під час розгляду справи встановлено, що в момент укладення договору страхування та сертифікату до нього сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що не заперечувалось в судовому засіданні ні представником позивача, ні представником відповідача.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

За викладених підстав, суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що позивачу не було відомо про необхідність, після обладнання автомобіля визначеними системами захисту, укладати з відповідачем додаткову угоду, оскільки вказана вимога прямо передбачена укладеним договором страхування, який підписаний обома сторонами без жодних застережень, а від так, в силу вимог закону та договору, підлягала виконанню сторонами договору.

Таким чином, сам позивач, порушивши умови договору, допустив те, що його автомобіль не був застрахований на випадок викрадення, оскільки з невідомих причин не звернувся до відповідача з вимогою щодо укладення відповідної додаткової угоди, після обладнання автомобіля системами захисту.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно із ст. 17 Закону України “Про страхування” правила страхування розробляються безпосередньо страховиком для кожного виду страхування окремо.

У відповідності з вказаною нормою відповідачем були прийняті правила Правила добровільного страхування транспортних засобів (крім залізничного тарнспорту), пунктом 3.3.4.1. яких передбачено, що страхування за ризиком викрадення не проводиться без страхування за ризиками ДТП та навмисного пошкодження третіми особами. При цьому, п. 3.6. вказаних правил визначає, що страхування на випадок викрадення ТЗ проводиться тільки після обладнання ТЗ протиугінними засобами, узгодженими зі Страховиком, що й було передбачено п. 1 додаткових умов сертифікату до договору страхування укладеного між позивачем та відповідачем.

Щодо встановлення конкретних розмірів страхових тарифів та страхових платежів, то у відповідності до п. 6.1. Правил, страхові тарифи встановлюються Страховиком самостійно на підставі актуарних (математечних) розрахунків викладених у таблиці тарифів, зазначеної у додатку № 1 до Правил. Так, страхові ризики: дорожньо-транспортна пригода; пошкодження; навмисне пошкодження третіми особами; викрадення кваліфікуються як ризики КАСКО, для яких встановлений єдиний базовий річний тариф у відсотках від страхової суми у розмірі 4,5-9,5 %.

Оцінка страхового тарифу по договору страхування укладеному між позивачем та відповідачем врраховуючи фактори ризику передбачені правилами страхування склала 4,560%, що фактично відповідає нижній межі базового річного тарифу для даної групи транспортних засобів.

З наведеного вбачається правомірне застосування відповідачем страхового тарифу та страхового платежу під час укладення договору страхування з позивачем.

Отже, беручи до уваги викладене та враховуючи те, що під час розгляду справи не встановлено порушень договірних зобов`язань та чинного законодавства з боку відповідача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 203, 525, 526, 530, 628 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 8, 9, 10, 17 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія “Правекс-Страхування” про стягнення коштів за договором страхування - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                          М.І. ОНІЩУК