ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 16-13/3200а
"03" листопада 2006 р., 14 год. 45 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Спаських Н.М.
при секретарі: Волна С.В. за участю представників сторін:
позивача: Слуцька Н.Ю. –за довіреністю;
відповідача: Рудич В.М. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства будівельного управління № 4 ВАТ "Одестрансбуд" про стягнення 23 465,00 грн. ,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача санкції за не створення у 2005 році п'яти робочих місць для інвалідів в розмірі 23 465,00 грн. на підставі положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1999 року. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному об'ємі.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, що підприємство за специфікою роботи не може приймати інвалідів у визначеній позивачем кількості, але в частині нормативу відповідач вимоги Фонду виконав, інвалідів працевлаштував. Відповідач також заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду на один рік в зв'язку зі скрутним фінансовим станом підприємства.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Як встановлено матеріалами справи, на 2005 рік відповідачу було встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в кількості 7 робочих місць.
За доводами позивача, 5 робочих місць не було організовано та зайнято інвалідами, а тому у позивача є підстави для застосування санкцій у вигляді стягнення середньорічної заробітної плати за кожне нестворене робоче місце для інваліда.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", передбачено сплату штрафних санкцій підприємствами /об'єднаннями/, установами і організаціями, відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до поданої відповідачем статистичної звітності, за період 2005 року на підприємстві працювали 2 інваліди.
Відповідач пояснив, що підприємство виконує роботи по будівництву, реконструкції залізниць, станцій, тобто роботи, пов'язані з безпекою руху поїздів на об'єктах залізничного транспорту. Медичні огляди працівників підприємства-відповідача проводяться у відповідності до вимог Наказу міністра шляхів сполучення від 07.07.1987 року № 23Ц про медичний огляд працівників залізничного транспорту, пов'язаних з рухом поїздів. З цих підстав робота інвалідів на підприємстві ( в осоновному складі) є взагалі неможливою в силу специфіки виробництва, а підсобних працівників -інвалідів в кількості 7 осіб підприємство не потребує.
З довідки Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.09.2006 року № 6083/24/10-06 вбачається, що підприємство відповідача до складу структурних підрозділів залізниць Державної адміністрації залізничного транспорту України - Укрзалізниці - не входить. З цих підстав на відповідача не поширюються положення ст. 15 Закону України "Про залізничний транспорт" про те, що створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться підприємствами та організаціями залізничного транспорту загального користування в розмірі чотирьох відсотків від числа працівників, зайнятих у підсобно-допоміжних роботах.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Аналіз зазначених положень Закону про захист інвалідів дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 цього Закону. Це підтверджується і змістом абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1434 від 26 вересня 2002 року), згідно з яким завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 цього Положення, якими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Згідно ч. 2 п. 5 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. N 1767, середня річна заробітна плата на підприємстві обчислюється шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці як в грошовій, так і в натуральній формі, на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу.
Відповідно до пунктів 4, 11 зазначеного Порядку, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня поточного року, що настає за звітним; контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що у 2005 році на підприємстві відповідача було реально працевлаштовано два працівника, проти семи необхідних одиниць.
Відповідач також надав суду довідки зі Смілянського міськрайонного центру зайнятості населення про те, що відповідач подав звітність до центру зайнятості про наявність вакансій для працівників-інвалідів у травні 2005 року за спеціальністю водій та у грудні 2005 року за спеціальністю сторож.
Суд вважає за можливе врахувати як створене лише робоче місце для водія, оскільки звітність про його створення подано в середині 2005 року.
Таким чином, з відповідача слід стягнути штраф за 4 нестворені робочі місця для інвалідів у 2005 році ( 7 одиниць за нормативом - 2 реально зайнятих робочих місця - 1 заявлена вакансія до центру зайнятості за посадою водія.) Сума штрафу таким чином складає 18 772,00 грн. ( 4 693 х 4).
У відповідності до ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки та порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Відповідач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік. Обговоривши з представниками сторін дане питання та оцінивши надані відповідачем документи на обґрунтування такого клопотання, суд вважає, що воно підлягає до часткового задоволення.
При цьому суд враховує специфіку виробничої діяльності відповідача по справі, яка практично унеможливлює застосування праці інвалідів на виробництві, зменшення обсягу виробництва відповідача у 3,67 рази порівняно з попереднім періодом , наявність заборгованості по заробітній платі в сумі 134 836,09 грн. станом на 10.09.2006 року.
Враховуючи інтереси обох сторін по справі, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду про стягнення з відповідача санкції за не створення робочих місць для інвалідів у розмірі 18 772,00 грн. на 8 місяців до 01 серпня 2007 року.
На підставі статті 89,94 КАС України з відповідача на користь державного бюджету підлягає до стягнення 187,73 грн. державного мита через місцеві органи ДПІ.
Керуючись статтями 94, 162,163 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельного управління № 4" Відкритого акціонерного товариства "Одестрансбуд" , ідентифікаційний код 01380565, Черкаська область, м. Сміла, вул. Жовтнева, 39:
- на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, ідентифікаційний код 21366564, м. Черкаси , проспект Хіміків, 50, --- 18 772,00 грн. санкції за нестворені робочі місця для інвалідів.
- в доход Державного бюджету України через місцеві органи ДПІ –187,73 грн. державного мита;
В решті позову відмовити повністю.
Відстрочити виконання рішення суду на 8 місяців до 01 серпня 2007 року і зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за рішенням у повному об'ємі 01 серпня 2007 року.
Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. Оскарження проводиться в порядку ст. 186 КАС України до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ Н.М. Спаських