РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/4833/2012Головуючий суду першої інстанції:Лебедь О.Д.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.
РІШЕННЯ
"31" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПономаренко А.В.
СуддівБолотова Є.В., Сокола В.С.
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Таврійська фінансова взаємодопомога» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_6 до Кредитної спілки «Таврійська фінансова взаємодопомога», треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання кредитного договору недійсним,
за апеляційними скаргами ОСОБА_6 , ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим 23 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2012 року Кредитна спілка (далі - КС) «Таврійська фінансова взаємодопомога» звернулася до суду з зазначеним позовом , мотивуючи свої вимоги тим, що 1 березня 2011 року позивачем з ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 15-03/11, за умовами якого відповідачка на умовах забезпеченості , строковості і поворотності отримала кредит для розвитку бізнесу на суму 13000 грн. зі сплатою 4 процентів річних за користування кредитними коштами та повернення кредиту до 1 березня 2012 року щомісячними платежами у відповідності з графіком.
У забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 1 березня 2011 року КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 були укладені договори поруки №01-03/11/1 та 01-03/11/2, згідно яких поручителі зобов'язалися відповідати перед кредитором у разі порушення боржником основного зобов'язання як солідарні боржники.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 кредитних зобов'язань, станом на 02 квітня 2012 року утворилася заборгованість на суму 47663,17 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 12134,82 грн. , 5098,09 грн. - заборгованість по процентах, пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 26517,12 грн. та 3883,14 грн. - пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту.
Вказану суму разом із судовими витратами КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» просила стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
ОСОБА_6 у травні 2012 року звернулася до суду із зустрічним позовом до КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» про визнання кредитного договору недійсним, зазначивши, що ця угода була укладена сторонами всупереч вимог діючого законодавства, яке регулює процедуру видачі грошового кредиту кредитною спілкою, оскільки позивачка на час укладення спірного договору не була членом КС «Таврійська фінансова взаємодопомога», не платила обов'язкових платежів у вигляді пайового і вступного внеску , що відповідно до положень статей 10 і 11 Закону України «Про кредитні спілки», а також статей 203 і 215 Цивільного кодексу України тягне за собою недійсність такого правочину.
Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 23 травня 2012 року позовну заяву КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» суму боргу за кредитним договором у розмірі 47663,17 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На вказане рішення надійшли апеляційні скарги ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7-ОСОБА_9 , які просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову КС «Таврійська фінансова взаємодопомога», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права , неповне з'ясування судом фактичних обставин справи.
Доводами апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначено, що суд під час ухвалення рішення не звернув достатньої увагу на фактичні обставини справи , неналежність наданих КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» доказів і недоведеність первісного позову , а також проігнорував невірність розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині пені за несвоєчасно сплачені проценти , внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для судового захисту прав КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» і відмову у зустрічному позові ОСОБА_6
Апеляційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 обґрунтована тим, що суд неправомірно розглянув справу відносно неналежного відповідача ОСОБА_7, який є розумово відсталим , а також інвалідом дитинства і перебуває на обліку у відповідному психіатричному закладі, крім того, ОСОБА_6 притягнута до кримінальної відповідальності за використання завідомо підробленого документу і шахрайство при укладенні кредитного договору та отриманні грошових коштів, що виключає солідарну відповідальність ОСОБА_7 по даній справі як неналежного відповідача .
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» просить її відхилити та залишити рішення суду без змін, посилаючись на правомірність укладеного між ними правочину і правильність розрахунків за кредитом.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав .
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржене рішення суду не цілком відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовної заяви КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» і відмову у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості первісного позову та безпідставності зустрічних вимог ОСОБА_6 за недоведеністю викладених у позовній заяві обставин .
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовані статтями 1052 , 1054 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, що встановлюють обов'язок позичальника повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитними грошима , а також право позикодавця вимагати дострокового повернення позики і сплати процентів на умовах, встановлених договором .
Крім того до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила зобов'язального права , передбачені статтями 543,553, 554 вказаного Кодексу щодо солідарної відповідальності боржника і поручителя перед кредитором за сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків , якщо інше не встановлено договором поруки .
Відповідно до зазначених норм закону правовими наслідками порушення основного зобов'язання, забезпеченого порукою, є солідарна відповідальність, яка означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох.
Як встановлено місцевим судом і це підтверджено матеріалами справи 01 березня 2011 року на підставі кредитного договору № 15-03\11, укладеного КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» з ОСОБА_6, остання на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності отримала кредит у сумі 13000 грн. зі сплатою за користування кредитом 4 процентів щомісячно , який зобов'язалася повернути до 01 березня 2012 року шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до узгодженого сторонами договору графіку .
Положеннями пункту 4.3 кредитного договору передбачена матеріальна відповідальність позичальника за невиконання його умов шляхом сплати неустойки у вигляді пені в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення повернення кредитних ресурсів , крім того, при його укладенні відповідачці ОСОБА_6 були відомі та зрозумілі усі умови цього договору, з якими вона була згодна (а.с.4).
Кредитний договір був укладений на підставі поданої 01 березня 2011 року ОСОБА_6 заяви до КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» про надання кредиту для розвитку бізнесу у сумі 13000 грн. строком на 12 місяців і сплати 01 березня 2012 року вступного та мінімального членських внесків ,а також позитивного рішення з цього питання Спостережної ради КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» від 01 березня 2011 року (а.с. 68 ,74-76).
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» за участю ОСОБА_7 і ОСОБА_8 01 березня 2011 року були укладені договори поруки №№ №01-03/11/1 та 01-03/11/2 , за умовами яких (пункти 1.2, 3.1.) поручителі зобов'язалися солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне і повне виконання позичальником ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 15-03/11 у тому ж обсязі, що й боржник .
Унаслідок не виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту станом на 02 квітня 2012 року утворилась заборгованість за кредитом, нарахованим процентам і пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті процентів і тілу кредиту у загальній сумі за наданим Банком розрахунком 47663,17 грн.
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення позичальником умов кредитного договору та наявність правових підстав для покладення на відповідачів солідарного обов'язку перед позивачем по сплаті заборгованості за договором кредиту .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо неправильного розрахунку позивачем суми процентів по кредиту і пені за порушення строків повернення кредитних коштів спростовуються наданим Банком розрахунком боргу за кредитним договором , який не суперечить умовам кредитного договору .
Посилання в апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_7 на звільнення його від матеріальної відповідальності за цією справи у зв'язку із психічним захворюванням та злочинними діями ОСОБА_6 при укладенні кредитного договору є неспроможним і суперечить наведеним нормам закону, крім того , за актом № 814 від 16 липня 2012 року амбулаторної судово - психіатричної експертизи ОСОБА_7 ( а.с. 154-155) на час укладення договору поруки 01 березня 2011 року він міг правильно оцінювати важливі для нього обставини і не перебував у стані тимчасового захворювання. Наявність у нього легкої розумової відсталості не перешкоджала йому правильно розуміти події, які відбулися 01 березня 2011 року.
При цьому факт підпису договору поруки ОСОБА_7 та його представник у суді апеляційної інстанції не заперечували і пояснили , що не оспорювали цій договір на предмет його недійсності .
Вирішуючи справу за зустрічним позовом ОСОБА_6, суд правильно керувався його безпідставністю, оскільки доводи позивачки щодо недійсності вищевказаного кредитного договору всупереч вимог статей 10 і 60 ЦПК України не доведені у встановленому законом порядку і суперечать вищевказаним доказам , яким судом першої інстанції була дана належна правова оцінка відповідно до статті 212 ЦПК України .
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 притягується до кримінальної відповідальності за фактами шахрайського заволодіння грошовими коштами КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» у розмірі 13000 грн. з використанням завідомо підроблених документів за статтею 358 частини 1 і 4 , статтею 190 частина 1 Кримінального кодексу України , у ході досудового слідства ОСОБА_6 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнала повністю та підтвердила факт отримання кредиту з дотриманням КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» усіх обов'язкових умов його видачі ( а.с.131-135,156-166).
З огляду на наведене , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог КС «Таврійська фінансова взаємодопомога» щодо солідарної відповідальності відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 перед позивачем не невиконання кредитних зобов'язань і безпідставності зустрічного позову.
Разом з тим, правила частини 3 статті 551 ЦК України надають право суду зменшити розмір неустойки , якщо він значно перевищує розмір збитків , та за наявності інших істотних обставин.
Як роз'яснив у пункті 27 Постанови № 5 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин » положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Ураховуючи, що розмір пені по несвоєчасно сплаченим процентам за кредитом складає 26517,12 грн. і значно перевищує заборгованість по кредиту -12134,82 грн. та процентам ( 5098,09 грн.) , заяву ОСОБА_6 про звільнення від сплати пені у зв'язку з скрутним матеріальним становищем і наданим відповідачкою доказам таких обставин (перебування на утриманні матері - інваліда 1 групи та доньки , відсутність доходів), стан здоров'я поручителя ОСОБА_7, судова колегія вважає доцільним зменшити до 11651,04 грн. розмір пені за прострочення сплати процентів за кредитом.
З огляду на наведене на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції шляхом зменшення суми боргу за кредитним договором , що підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у солідарному порядку на користь КС «Таврійська фінансова взаємодопомога», до 25000 грн. (12134,82 грн. + 3883,14 грн. + 5098,09 грн. + до 11651,04 грн.) з відповідним зменшенням судового збору за приписами частини 5 статті 88 ЦПК України до 83,39 грн. з кожного з відповідачів .
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 313, 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 і представника ОСОБА_7 ОСОБА_9 задовольнити частково .
Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим 23 травня 2012 року змінити , зменшивши суму боргу за кредитним договором , яка підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_6, ОСОБА_7, і ОСОБА_8 на користь Кредитної спілки «Таврійська фінансова взаємодопомога» , до 25 000 грн.
Суму судового збору , що підлягає стягненню у рівних частках з ОСОБА_6, ОСОБА_7, і ОСОБА_8 на користь Кредитної спілки «Таврійська фінансова взаємодопомога» , зменшити до 83,39 грн. з кожного.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Судді: Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.