УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/7487/2012Головуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
"01" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Рошка М.В.,
СуддівСінані О.М., Хмарук Н.С.,
При секретаріГаліч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим, Управління Держкомзему у м. Сімферополі, ОСОБА_8 про зобов'язання знести самовільну зведену споруду, відновити межові знаки, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, треті особи: виконавчий комітет Гресівської селищної ради, Управління Державного комітету по земельним ресурсам у м. Сімферополі, ОСОБА_7 про зобов'язання перенести сарай, туалет, демонтувати огорожу, гаражні ворота, дерева, а також зобов'язання не перешкоджати у приватизації земельної ділянки, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21.09.2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернулася до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_7 є власником суміжного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачка зруйнувала межові знаки, самочинно збудувала гараж.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просила зобов'язати ОСОБА_7 знести самовільно зведені будови, що граничать з домоволодінням АДРЕСА_1, відновити
Справа 22-ц/0190/7487/2012 р. Головуючий у першій інстанції, суддя - Злотніков В.Я.
Суддя-доповідач - Рошка М.В.
межові знаки між земельними ділянками, розподіливши витрати порівну між сторонами.
Третя особа ОСОБА_8 пред'явив самостійний позов до ОСОБА_6, в якому просив зобов'язати останню перенести сарай, вбиральню, розташовані на її земельній ділянці на необхідну відстань від межі, убрати огорожу, гаражні ворота, дерева, зобов'язати ОСОБА_6 не перешкоджати у приватизації земельної ділянки, стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн., обґрунтовуючи свій позов тим, що вказані споруди побудовані відповідачкою з порушенням діючих будівельних норм та правил, відповідачка самостійно захватила земельну ділянку, поставила огорожу та ворота чим звузила вуличний проїзд, дерева руйнують фундамент будівлі та асфальт. Надаючи неправдиву інформацію до різних інстанцій відповідачка перешкоджає в оформлені земельної ділянки.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21.09.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 та позову ОСОБА_8 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Іншими сторонами рішення не оскаржувалося.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_6, її представника, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення в частині відмови в позові ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з узагальнюючих мотивів того, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведений факт порушення його прав відповідачкою ОСОБА_6
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, які вирішено згідно з законом та відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки матеріали справи не містять належних допустимих доказів у підтвердження таких обставин.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 на праві власності належить домоволодіння № 23 по вул. Взльотній у м. Сімферополі на підставі ухвали Залізничного районного суду м. Сімферополя від 21.03.2008 року ( а.с.40 т.1), яке розташовано на земельній ділянці, яка рішенням виконавчого комітету Сімферопольскої районної ради від 23.04.1959 року №7 надана ОСОБА_9 під індивідуальне будівництво( а.с.69 т.1).
ОСОБА_7 є власником будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.10.1996 року на 52\100 часток домоволодіння та договору купівлі - продажу 48\100 часток зазначеного будинку від 22.08.2000 року ( а.с.40 т.1), яке розташоване на земельній ділянці, наданої на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської районної ради від 23.04.1959 року №7 ОСОБА_10 під індивідуальне будівництво ( а.с.45 т.1).
Позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_7 є користувачами суміжних земельних ділянок, державні акти на земельні ділянки сторони не отримали.
Згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи № 326 від 18.06.2012 року встановити місце розташування межової границі суміжних ділянок № 23 і № 25 не надається можливим, оскільки на схематичному плані БТІ земельної ділянки № 23 та плані земельної ділянки № 38 селища «Аерофлотський», відведеного для індивідуального будівництва житлового будинку ОСОБА_9 від 23.04.1959 року відсутні лінії прив'язки межової границі суміжних земельних ділянок № 23 і № 25 до житлового будинку та господарських будівель домоволодіння № 23( а.с.154,156 т.1).
Позивач ОСОБА_8 звернувся з вимогами про перенесення сараю літ. В та вбиральні літ. Г, які розташовані на земельній ділянці ОСОБА_6, але дані приміщення прийняті в експлуатацію та не є самочинним будівництвом ( а.с.86, 94 т.1).
Згідно зі статею 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у 2007 році, тобто після оформлення ОСОБА_7 право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_2.
Виходячи з наведеного позивач ОСОБА_8 не довів факт порушення його прав розташуванням сараю, туалету, гаражних воріт та дерев на суміжній земельній ділянці.
Колегія суддів вважає, що звернення ОСОБА_6 до різних інстанцій з приводу скарг на дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є перешкодою у здійсненні останніх прав, щодо приватизації земельної ділянки.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та частково виходять за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21.09.2012 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.