РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/5640/2012Головуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В.

СуддівБолотова Є.В., Сокола В.С.

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Геосфера», про зобов'язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом, який згодом уточнив та доповнив, посилаючись на те, що рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 25 червня 2010 року, яке набрало чинності, між сторонами було визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, виходячи з належних їм ідеальних часток домоволодіння. Зокрема, у користування ОСОБА_6 виділено земельну ділянку площею 1013 кв.м на ідеальні 74/100 частки домоволодіння, у тому числі площу, зайняту під будівлями , ОСОБА_7 виділено земельну ділянку площею 420 кв.м на ідеальні 26/100 часток домоволодіння. У загальне користування співвласників виділено земельну ділянку площею 6 кв.м. , де знаходиться колодязь .

Однак відповідач відмовляється виконувати рішення суду та наприкінці березня 2011 року на земельній ділянці, що за рішенням суду була відведена у користування ОСОБА_6, з боку огорожі, що раніше відмежовувала суміжні земельні ділянки сторін , самочинно побудував навіс з металевих труб розміром приблизно 2,9 х 2 м.

З метою встановити межі землекористування між сторонами , позивач звернувся до ТОВ « Геосфера» , яким було складено кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_1, цим планом було зафіксовано самовільно збудований відповідачем на земельній ділянці , які виділена у користування ОСОБА_6, навіс , а також показана металева огорожа , що розділяє земельні ділянки сторін, зокрема, визначено, що відповідач ОСОБА_7 користується більшою земельною ділянкою , ніж виділено вищевказаним рішенням суду та належить на його ідеальні частки у будинку .

Вказуючи на ці обставини, ОСОБА_6 з метою приведення земельної ділянки у відповідність з кадастровим планом для виконання рішення суду від 25 червня 2010 року і поновлення порушених його земельних прав , просив зобов'язати ОСОБА_7 добровільно за власний рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили знести самовільно зведений навіс розміром 2,9 х 2м по АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_7 добровільно за власний рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили перенести суміжну межу від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань 4,85 м до будинку ОСОБА_7, 4,95 м - до торцевої стіни навісу та 4,68 м - в бік огорожі сусіднього домоволодіння з боку гаражу літ. А-2, належного ОСОБА_7, від гаражу - на відстань 1,58 м та 1,26 м. Для цього зняти існуючу огорожу з арматури та шиферу, а також фрагменти металевої огорожі та перенести по межі розділу земельної ділянки 48,67 м (16,84 + 31,83 м) від частки будинку літ. «В», належного ОСОБА_6, до гаражу літ. А-2, належного ОСОБА_7, та встановити по межі, вказаній у кадастровому плані ТОВ «Геосфера» за адресою: АДРЕСА_1, від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань 4,85 м до будинку ОСОБА_7, 4,95 м - до торцевої стіни навісу та 4, 68 м - в бік огорожі сусіднього домоволодіння з боку гаражу літ. А-2, належного ОСОБА_7, від гаражу на відстані 1,58 м та 1,26 м. У спільному користуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити земельну ділянку площею 6 кв.м, де знаходиться колодязь та вікна домоволодіння співвласників. У разі невиконання ОСОБА_7 рішення суду у строки, встановлені для добровільного виконання, примусово здійснити розділ земельною ділянки згідно кадастрового плану, виконаного землевпорядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Геосфера» від 28 лютого 2012 року з залученням спеціалістів - землевпорядників ТОВ «Геосфера». За кошти ОСОБА_7 зняти існуючу огорожу з арматури та шиферу, а також фрагменти металевої огорожі та перенести по межі розділу земельної ділянки 48,67 м (16,84 + 31,83 м) від частки будинку літ. «В», належного ОСОБА_6 до гаражу літ. А-2, належного ОСОБА_7 та встановити по межі, вказаній у кадастровому плані ТОВ «Геосфера» за адресою: АДРЕСА_1, від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань 4,85 м до будинку ОСОБА_7, 4,95 м - до торцевої стіни навісу та 4, 68 м - в бік огорожі сусіднього домоволодіння з боку гаражу літ. А-2, належного ОСОБА_7, від гаражу на відстані 1,58 м та 1,26 м. Знести самовільно зведений навіс розміром 2,9 х 2 м за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 21 червня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_7 за свій рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили за власний рахунок знести самовільно зведений навіс розміром 2,9 м х 2 м по АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_7 за свій рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили за власний рахунок перенести межову границю від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань: 4,85 м до будинку ОСОБА_7; 4,95 м до торцевої стіни навісу; 4,68 м в бік забору сусіднього домоволодіння зі сторони гаражу літ. А-2, що належить ОСОБА_7, від гаражу на відстань 1,58 м та 1,26 м, згідно кадастровому плану земельної ділянки від 15.05.2012р. ТОВ «Геосфера», для чого зобов'язати ОСОБА_7 зняти існуючий забір з арматури та шиферу і фрагменти металевої огорожі, і перенести його по границі розділу земельної ділянки довжиною 48,67 м (16,84м + 31,83м), від частки будинку літ. В, що належить ОСОБА_6, до гаражу літ. А-2, що належить ОСОБА_7, встановити його по границі, зазначеної в кадастровому плані земельної ділянки від 15.05.2012р. від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань: 4,85 м до будинку ОСОБА_7; 4,95 м до торцевої стіни навісу; 4,68 м в бік забору сусіднього домоволодіння зі сторони гаражу літ. А-2, що належить ОСОБА_7, від гаражу на відстань 1,58 м та 1,26 м, згідно кадастровому плану земельної ділянки від 15.05.2012р. ТОВ «Геосфера». У спільному користуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити земельні ділянки площею 6 кв.м, де знаходяться колодязь та біля вікон частини домоволодіння співвласників. У разі невиконання рішення суду ОСОБА_7 протягом строку, встановленого державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, примусово провести розділ земельної ділянки згідно кадастровому плану земельної ділянки від 15.05.2012р. ТОВ «Геосфера»: зняти існуючий забір з арматури та шиферу і фрагменти металевої огорожі, і перенести його по границі розділу земельної ділянки довжиною 48,67 м (16,84м + 31,83м), від частки будинку літ. В, що належить ОСОБА_6, до гаражу літ. А-2, що належить ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, встановити його по границі, зазначеної в кадастровому плані земельної ділянки від 15.05.2012р. від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань: 4,85 м до будинку ОСОБА_7; 4,95 м до торцевої стіни навісу; 4,68 м в бік забору сусіднього домоволодіння зі сторони гаражу літ. А-2, що належить ОСОБА_7, від гаражу на відстань 1,58 м та 1,26 м, з подальшим покладенням витрат на виконання рішення суду на ОСОБА_7

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, не звернувши увагу на те, що зведена на земельній ділянці огорожа будувалася не відповідачем, а іншою особою, тому не є його власністю , крім того, суд зобов'язав відповідача до вчинення неможливих дій та неправомірно узяв на себе функції інших державних органів , внаслідок чого ухвалив незаконне рішення.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить її відхилити ,залишивши рішення місцевого суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення не цілком відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.

Задовольняючи позов , суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_6 , однак судова колегія не може погодитися повністю з таким висновком суду .

Як вбачається з матеріалів справи , рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 25 червня 2010 року, яке набрало законної сили, було визначено порядок користування земельною ділянкою,розташованою по АДРЕСА_1, виходячи з ідеальних часток у цьому домоволодінні його співвласників . Проведено розділ цієї земельною ділянки згідно висновку експерта № 3113 від 08 грудня 2008 року і доповнення до експертного висновку від 23 лютого 2009 року №12/2-15/1252 по другому варіанту порядку користування земельною ділянкою між співвласниками відповідно до ідеальних часток: першому співвласнику ОСОБА_6 на ідеальні 74/100 виділено земельну ділянку площею 1013 кв.м, на плані розфарбована жовтим кольором; другому співвласнику ОСОБА_7 на ідеальні 26/100 часток виділено земельну ділянку площею 420 кв.м, на плані розфарбована зеленим кольором; межа користування показана червоним кольором; в загальне користування виділено земельну ділянку площею 6 кв.м., на плані в додатку № 4 дану земельну ділянку розфарбовано червоним кольором (а.с.4-7).

Ухвалами вказаного суду від 24 березня 2011 року і 02 жовтня 2011 року, які набрали законної сили ( а.с.8,10-12) , за заявою ОСОБА_6 було встановлено порядок і спосіб виконання зазначеного судового рішення у зв'язку з відмовою державного виконавчого органу у відкритті виконавчого провадження про примусовому виконанню цього рішення у зв'язку з незрозумілістю виконавчого документу (відсутня вказівка щодо покладення на відповідачка обов'язку вчинити певні дії та застосування до боржника заходів примусового характеру ). Зокрема, на Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції покладений обов'язок виконати вищевказане рішення місцевого суду про визначення порядку користування земельною ділянкою .

Для приведення вищезгаданої земельної ділянки у відповідність з рішенням суду від 25 червня 2010 року на підставі укладеного з позивачем ОСОБА_6 договору ТОВ «Геосфера» 15 травня 2012 року був складений кадастровий план земельної ділянки , яким зафіксований самовільно встановлений навіс розміром 2,9 х 2 м, показаний металевий забір, що розділяє земельну ділянку навпіл і розмір земельної ділянки у ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , який не відповідає їхнім ідеальним часткам у будинку , зокрема, у ОСОБА_7 земельна ділянка більш , ніж належить за рішенням суду, тому відповідачеві необхідно перенести суміжну межу від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 на відстань: (4,85 м., 4,95 м. і 4,68 м) від будинку ОСОБА_7 і торцевої стіни навісу ,а також від гаражу літерою А-2 , що належить ОСОБА_7, на відстань від гаражу 1,58 м та 1,26 м (а.с.40,58,64-65).

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_6 про усунення перешкод у здісненні права користування земельною ділянкою шляхом спонукання ОСОБА_7 до вчинення певних дій - перенесення суміжної границі , що розділяє земельні ділянки сторін, у бік землекористувача ОСОБА_7 через знесення існуючої огорожі і перенесення її по межі розділення земельної ділянки відповідно до кадастрового плану від 15 травня 2012 року, фактично зводяться до спонукання ОСОБА_7 виконати у такий спосіб рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 25 червня 2010 року, яке набрало законної сили .

Отже, питання, яке ставить позивач ОСОБА_6 у поданій до суду позовній заяві, стосується виконання вказаного рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим , на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції при вирішенні справи , задовольняючи позов ОСОБА_6 у зв'язку з відмовою відповідача від добровільного виконання цього рішення .

Разом з тим, примусове виконання рішень суду покладається на визначені законом органи , а саме: державну виконавчу службу , з проведенням державними виконавцями у межах процедури виконавчого провадження певних дій , передбачених Законом України « Про виконавче провадження » та Інструкцією про проведення виконавчих дій , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74\5 від 15 грудня 1999 року.

Діяльність суду , який розглядав справу, зводиться до своєчасного звернення рішення до виконання та подальшого розгляду питання про роз'яснення рішення, зміну чи встановлення способу і порядку його виконання у випадку виникнення обставин , які утруднюють виконання судового рішення .

На підставі викладеного судова колегія вважає, що між сторонами виникли правовідносини з приводу належного виконання у певний спосіб чинного судового рішення , які не є новим цивільно - правовим спором , а повинні вирішуватися за приписами розділу 6 ЦПК України .

Однак суд першої інстанції не звернув на це достатньої уваги та помилково розглянув в окремому позовному провадженні вимоги ОСОБА_6 про зобов'язання ОСОБА_7 перенести певним чином за свій рахунок межову границю від «червоної лінії» суміжного користувача ОСОБА_6 в бік землекористувача ОСОБА_7 згідно кадастровому плану земельної ділянки від 15 травня 2012 року ТОВ «Геосфера», у спільному користуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити земельні ділянки площею 6 кв.м., де знаходяться колодязь та біля вікон частини домоволодіння співвласників, з проведенням примусового розділу земельної ділянки згідно кадастрового плану ТОВ « Геосфера » у разі невиконання рішення суду ОСОБА_7 протягом строку, встановленого державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, за його рахунок .

За таких обставин рішення суду в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно не може залишатися в силі та підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права та ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Що стосується рішення суду про знесення об'єкту самочинного будівництва - навісу розміром 2,9 х2 м , збудованого відповідачем ОСОБА_7, за рахунок його власних коштів у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили , колегія суддів погоджується з таким висновком суду , оскільки факт збудування навісу біля забору, що розділяє суміжні земельні ділянки сторін , відповідач не заперечував і підтверджений кадастровим планом земельної ділянки ( а.с. 64-65), разом з тим, навіс розташований на земельній ділянці, виділеної вищевказаним рішенням суду у користування ОСОБА_6, а у матеріалах справи відсутні докази будівництва спірного навісу відповідачем у встановленому законом порядку .

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладення на відповідача обов'язку знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва у порядку усунення ОСОБА_6 перешкод у здісненні права землекористування .

На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини1 статті 309, статтями 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року в частині зобов'язання ОСОБА_7 за свій рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили за власний рахунок знести самовільно зведений навіс розміром 2,9 м х 2 м по АДРЕСА_1 залишити без змін.

В інший частині рішення суду скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Геосфера», про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили у день його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Судді: Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.