УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5935/2012Головуючий суду першої інстанції:Масалигіна Н.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

"31" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В.

СуддівБолотова Є.В., Сокола В.С.

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6, заінтересована особа - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 11 квітня 2012 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою ОСОБА_6 на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 просить вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки суд дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду справи за правилами цивільного судочинства , не звернувши увагу на фактичні обставини справи .

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з неможливості її розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки питання, про яке йдеться у заяві представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , може бути вирішено у позасудовому порядку на підставі відповідних підзаконних актів.

Однак такий висновок суду є передчасним та суперечить вимогам закону і матеріалам справи .

Частиною 5 статті 55 Конституції України кожному гарантується право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частин 1 та 3 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства (позовного, наказного або окремого провадження) справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як роз'яснює пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суд не вправі відмовити особі у прийнятті позовної заяви чи скарги з тієї підстави , що її вимоги можуть бути розглянути в передбаченому законом досудового порядку .

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 Конвенції, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.

Так, у справі „Трегубенко проти України", де заявник скаржився, зокрема на те, що йому було відмовлено у доступі до суду для визначення його цивільних прав, Суд зазначив, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить „суспільний інтерес", але, виходячи із обставин цієї справи, цей інтерес мав на меті порушення основних принципів правової певності та доступу до суду. За цих обставин, Суд знаходить, що справедливий баланс було порушено, а заявник поніс і продовжує нести особистий та надмірний тягар. Отже, має місце порушення статті 1 Протоколу № 1.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою у порядку окремого провадження, в якій ставиться питання про встановлення факту можливості використання приміщення належної йому квартири АДРЕСА_1 у комерційних цілях, в тому числі в якості стоматологічного кабінету та об'єкту сфери послуг.

Однак місцевий суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не звернув на це уваги та помилково відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України , виходячи з того, що подана представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства .

При цьому суд, вирішуючи питання про рух поданої ОСОБА_6 заяви на стадії відкриття провадження справи, дійшов передчасного висновку про можливість урегулювання зазначеного у цієї заяві питання у досудовому порядку шляхом звернення заявника до відповідних органів виконавчої влади, не врахувавши вищезазначені роз'яснення Верховного суду України та положення статті 124 Конституції України щодо розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини в Україні.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Постанова Ради Міністрів АР Крим № 351 від 14 вересня 1999 року « Про реконструкцію жилих приміщень і використання їх в інших цілях », на яку посилається суд у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, втратила чинність на підставі Постанови Ради Міністрів АР Крим № 172 від 13 червня 2000 року та не підлягає застосуванню.

З викладеного вбачається порушення судом норм процесуального права, а відтак і порядку, встановленого для вирішення питання про достатність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі вказаного і керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 312, статтями 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2012 року скасувати та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у день її проголошення та оскарженню не підлягає .

Судді: Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.